Ухвала суду № 37411218, 25.02.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 р. Справа № 11617/13/876

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Попка Я.С., Яворського І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Ужгороді Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року у справі за позовом навчально-виховного комплексу «Веселка» до управління Пенсійного фонду України в м.Ужгороді Закарпатської області про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Навчально-виховний комплекс "Веселка" (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області (далі - відповідач) про скасування рішення №121 від 26.04.2013 року про застосування фінансових санкцій за донарахування сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року позов навчально-виховного комплексу "Веселка" до управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області - задоволено. Скасовано рішення № 121 від 26 квітня 2013 року про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків.

Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що позивачем протягом вересня 2007 року та жовтня і грудня 2008 року у повному обсязі нараховано та сплачено страхові внески відповідачу.

Не погодившись з таким судовим рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив відповідач - управління Пенсійного фонду України в м.Ужгороді Закарпатської області, яке покликаючись на неповне з'ясування судом обставин справи просить його скасувати, та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що в результаті порушення платника страхових внесків відбулось фактичне зменшення зобов»язання (нарахованих страхових внесків) такого платника в сумі 23847,43 грн., яке тільки у наступних періодах було відкориговано страхувальником самостійно.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що відповідачем 26.04.2013 року було проведено планову перевірку позивача щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 23.08.2007 року до 31.03.2013 року.

Результати даної перевірки та виявлені порушення відповідачем були відображені в Акті від 26.04.2013 року №255 (а.с. 7-28).

Згідно з Актом від 26.04.2013 року № 255, за наслідками перевірки загальної суми виплат, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за ставкою 33,2 % за період з 23.08.2007 року до 31.03.2013 року відповідачем було виявлено розбіжність між фактичними та звітними даними позивача, а саме: у вересні 2007 року виявлено занижений фонд оплати праці на суму 37540,27 грн., який самостійно відкориговано (збільшено) позивачем звітом за грудень 2007 року; у жовтні 2008 року виявлено занижений фонд оплати праці на суму 17951,45 грн., який самостійно відкориговано (збільшено) позивачем звітом за березень 2013 року; у грудні 2008 року виявлено занижений фонд оплати праці на суму 13237,50 грн., який самостійно відкориговано (збільшено) позивачем звітом за березень 2013 року (а.с. 18).

За результатами проведеної перевірки відповідачем було прийнято рішення № 121 від 26 квітня 2013 року про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків (а.с. 5). Таким чином, відповідачем на підставі рішення № 121 від 26 квітня 2013 року було застосовано до позивача фінансові санкції в розмірі 30557,43 грн., у зв'язку з донарахуванням останнім страхових внесків.

Відповідачем застосовано до навчально-виховного комплексу «Веселка» фінансові санкції на підставі п.4 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.

Відповідно до п.4 ч.9 ст.106 Закону № 1058-IV виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції, зокрема, за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем протягом вересня 2007 року та жовтня і грудня 2008 року у повному обсязі нараховано та сплачено страхові внески відповідачу.

Колегія суддів зазначає, що спір виник у зв»язку з помилкою бухгалтера позивача у відповідних звітах за вересень 2007 року, жовтень і грудень 2008 року, а саме, частина сплачених страхових внесків відповідачу (із сум додаткової заробітної плати працівників установи) не була зазначена у звітності.

Позивачем було самостійно звітами відкориговано (збільшено) фонд оплати праці, а саме: за вересень 2007 - звітом за грудень 2007 року, за жовтень 2008 року - звітом за березень 2013 року, за грудень 2008 року - звітом за березень 2013 року, що підтверджується та відображено відповідачем в Акті перевірки від 26.04.2013 року №255 (а.с. 7-28).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у діях позивача відсутнє порушення п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058-IV, а саме: донарахування сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, внаслідок чого відповідачем було застосовано фінансові санкції в сумі 30557,43 грн, оскільки такі страхові внески були сплачені позивачем вчасно.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у зв'язку із набранням чинності Законом України від 8 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (Закон № 2464-VІ) вищенаведена норма Закону № 1058-IV була виключена.

Враховуючи вказане, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскаржуване рішення управління Пенсійного фонду України в м.Ужгороді Закарпатської області №121 від 26.04.2013 року про застосування фінансових санкцій за донарахування сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків прийняте з порушенням норм законодавства, а тому існують підстави для його скасування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, постанова суду першої інстанції ґрунтується на правильно встановлених обставинах справи та з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 160, ст.ст.195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Ужгороді Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року у справі № 807/1544/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

Судді Я.С. Попко

І.О. Яворський