Ухвала суду № 37408720, 25.02.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 р. Справа № 876/14310/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія сходів «Акорд-Проект» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.10.2013 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія сходів «Акорд-Проект» про стягнення заборгованості,-

встановила:

У липні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія сходів «Акорд-Проект» про стягнення коштів з рахунків у банку платника податків з метою погашення податкового боргу в сумі 29155,97 грн.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що заборгованість відповідача перед бюджетом виникла внаслідок порушення вимог ПК України, є узгодженою і у встановлені законом строки не сплачена. Просив позов задоволити.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.10.2013 року адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія сходів «Акорд-Проект»» до бюджету кошти за платежем - податок на додану вартість в сумі 26537,91 грн. з рахунків у банках: №26000257366001 у ПАТ «КБ «Надра», МФО 38764, № 26008143086 у АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» у м. Києві, МФО 3880805. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржило Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія сходів «Акорд-Проект». Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, 21.01.2006 року Пустомитівською районною державною адміністрацією Львівської області проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія сходів «Акорд-Проект», що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 787131.

23.01.2006 року відповідач взятий на облік в органах державної податкової служби за № 02502371, що підтверджується довідкою ДПІ у Пустомитівському районі Львівській області № 32/29-02371 від 10.07.2006 року.

Як вбачається з матеріалів справи та відповідно до корінця податкового повідомлення - рішення ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області №0000932350/0 від 15.09.2010 року, яким на підставі акту перевірки № 1036/232/34069793 від 26.08.2010 року відповідачу визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 29157,00 грн., з них за основним платежем - 19438,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 9719,00 грн., за платежем.

Згідно корінця податкової вимоги виданої ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області ДПС форми «Ю» № 193-19 від 24.02.2013 року, згідно якої загальна сума податкового боргу відповідача за узгодженими податковими зобов'язаннями станом на 27.03.2013 року становить 26538,94 грн.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п. 59.1. ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим же Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно п. 95.1. ст. ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Відповідно до п. 95.3. ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно ст. 120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 29155,97 грн. колегією суддів апеляційного суду встановлені наступні обставини справи.

Оскільки постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.11.2011 року у справі № 2а-7196/11/1370, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2013 року, податкове повідомлення - рішення № 0000932350/0 від 15.09.2010 року, яким визначено відповідачу грошове зобов'язання та штрафні санкції, визнано протиправним і скасовано в частині визначення податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 2618,06 року. Відтак, з врахуванням вищевказаного, заборгованість відповідача, станом на дату розгляду справи у суді першої інстанції, становить 26537,91 грн., така є узгодженою, а відтак підлягає стягненню. Докази про сплату відповідачем вказаної заборгованості у справі відсутні.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія сходів «Акорд-Проект» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.10.2013 року у справі №813/5668/13-а - без змін.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

С. Кузьмич