Постанова № 37401614, 05.03.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2013 р. Справа № 804/144/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Тулянцевої І.В.,

при секретарі Шевцовій М.Ю.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача Охотник К.А., Сидорчук І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2013 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати неправомірними дії суб'єкта владних повноважень - Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції щодо ухвалення податкових повідомлень - рішень від 11.07.2012 р. № 0001551701; № 0001561701; № 0001531701; № 0001571701, винесені на підставі акту перевірки № 1858/246/17-219/НОМЕР_5 від 26.06.2012 р. про результати документальної планової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за період з 24.02.2010 р. по 31.12.2011 р.;

- скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення від 11.07.2012 р. №0001551701 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 17460,75 грн., в т.ч. за основним платежем - 13971,00 грн., за штрафними (фінансовим) санкціями - 3492,75 грн.;

- скасувати податкове повідомлення - рішення від 11.07.2012 р. № 0001561701 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковим агентом із доходу платника податку у вигляді заробітної плати в розмірі 510,00 грн. в частині скасування суми 509,00 грн.;

- скасувати податкове повідомлення - рішення від 11.07.2012 р. № 0001531701 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в розмірі 13266,54 грн., в т.ч. за основним платежем - 10613,23 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2653,31 грн. в частині скасування суми 13131,54 грн.;

- скасувати податкове повідомлення - рішення від 11.07.2012 р. № 0001571701 про збільшення суми грошових зобов'язань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі штрафу - 510,00 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що підставою для винесення відповідачем спірних податкових повідомлень - рішень послужив Акт перевірки №1858/246/17-219/НОМЕР_5 від 26.06.2012 р. про результати документальної планової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за період з 24.02.2010 р. по 31.12.2011 р., який складений з урахуванням Акту перевірки № 235/23-10/37001827 від 17.03.2011 р. ДПІ у Печерському районі м. Києва «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Торгсервіспостач» з питання дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 31.01.2011 р.», яким правочини, укладені вказаного підприємства з контрагентами, визнані нікчемними. Вважає, що в ході перевірки були надані всі первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій між ФОП і ТОВ «Торгсервіспостач», у зв'язку із чим висновки податкового органу щодо завищення валових витрат та заниження розміру оподатковуваного доходу фізичної особи - підприємця, а також заниження податку на додану вартість по оподатковуваним операціям з цим контрагентом, є неправомірними. Також вважає, що безпідставними є висновки відповідача в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 510,00 грн. за відсутність відображення за формою 1-ДФ «Податковий розрахунок щодо сум доходу, сплаченого на користь платників податків і сум утриманого з них податку» нарахованих (виплачених) доходів за договорами з фізичними особами - підприємцями, оскільки діючим в цей період податковим законодавством було передбачено сплату штрафних санкцій тільки у розмірі 1,00 грн. Крім того, неправомірним вважає і висновки відповідача щодо донарахування грошових зобов'язань у вигляді штрафу за порушення порядку подання звітності зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, оскільки суб'єкти господарювання малого підприємництва відсутні в переліку платників такого збору. За таких обставин просить скасувати частково винесені відповідачем за результатами перевірки податкові повідомлення - рішення.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов в повному обсязі та просили його задовольнити із викладених в ньому підстав.

Представник відповідача - Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби проти позову заперечував. Подав до суду письмові заперечення, які залучені до матеріалів справи (т.1 а.с.149-153). Суду пояснив, що податкові повідомлення - рішення від 11.07.2012 р. №0001551701, № 0001561701, № 0001531701, № 0001571701 винесені на підставі Акту перевірки № 1858/246/17-219/НОМЕР_5 від 26.06.2012 р. «Про результати документальної планової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за період з 24.02.2010 р. по 31.12.2011 р.», з урахуванням висновків щодо встановлення порушень норм податкового законодавства та Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» з боку позивача, у зв'язку з чим, вважають, що оскаржувані рішення були прийняті правомірно і підстави для їх скасування (часткового скасування) відсутні.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, здійснивши аналіз норм матеріального права, яким врегульовані спірні правовідносини, суд при прийняті постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до плану - графіка проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, на підставі наказу Дніпродзержинської ОДПІ від 28.04.2012 р. № 263, направлень від 23.05.2012 р. № 226, № 228, виданих Дніпродзержинською ОДПІ, посадовими особами Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби було проведено документальну планову перевірку фінансово - господарської діяльності з питань дотримання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5) вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 24.02.2010 р. по 31.12.2011 р., результати якої оформлені Актом № 1858/246/17-219/НОМЕР_5 від 26.06.2012 р. (т. 1 а.с.41-77). Перевірка проводилась з відома та в присутності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

Проведеною перевіркою встановлено, зокрема, порушення позивачем положень пп.7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР; п.п. 168.1.2 п. 168.1, п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168, п. 176.2 ст. 176, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755- VI; п. 3.2., п. 3.3. Розділу 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.09.2003 р. № 451 та п. 3.2, п. 3.3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 р. № 1020, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. №889-IV; п. 1 Указу Президента України від 03.07.1998 р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва; ст. 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 р. № 1264-XII; п. 7.1 ст. 7 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України і ДПА України від 19.07.1999 р. № 162/372.

На підставі акту перевірки ДПІ, враховуючи наведені порушення відповідачем прийняті: податкове повідомлення - рішення від 11.07.2012 р. № 0001551701 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 17460,75 грн., в т.ч. за основним платежем - 13971,00 грн., за штрафними (фінансовим) санкціями - 3492,75 грн.; податкове повідомлення - рішення від 11.07.2012 р. № 0001561701 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковим агентом із доходу платника податку у вигляді заробітної плати в розмірі 510,00 грн.; податкове повідомлення - рішення від 11.07.2012 р. № 0001531701 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в розмірі 13266,54 грн., в т.ч. за основним платежем - 10613,23 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2653,31 грн.; податкове повідомлення - рішення від 11.07.2012 р. № 0001571701 про збільшення суми грошових зобов'язань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі штрафу - 510,00 грн. (т. 1 а.с. 85-88), які були отримані позивачем 14.08.2012 р.

Не погодившись із прийнятими відповідачем рішеннями, ФОП ОСОБА_1 в порядку адміністративного оскарження були подані скарги до Державної податкової служби у Дніпропетровській області та Державної податкової служби, за результатами розгляду яких скарги позивачки були залишені без розгляду (т. 1 а.с. 15-40).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі висновку спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Як було з'ясовано судом, фактичною підставою для збільшення сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності, визначених в податковому повідомленні - рішенні від 11.07.2012 р. № 0001551701 і податковому повідомленні - рішенні від 11.07.2012 р. № 0001531701, слугував висновок ОДПІ, викладений в акті перевірки про порушення позивачем пп.7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755- VI, оскільки перевіркою встановлено, що позивачем безпідставно віднесено до валових витрат за перевіряємий період суму 69854,84 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Торгсервіспостач» (69854,84 грн.) і ПАТ «Євраз Баглійкокс» (900,00 грн.) та занижено оподатковуваний дохід на загальну суму 70754,84 грн., що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2011 рік на загальну суму 10613,23 грн. та заниження податку на додану вартість по відносинам з ТОВ «Торгсервіспостач» в розмірі 13971,00 грн. в т.ч. за грудень 2010 р. в сумі 13971,00 грн.

Правовідносини з приводу оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім тих, що обрали спрощену систему оподаткування та визначення податкових зобов'язань і формування податкового кредиту з податку на додану вартість до 01.01.11 регулювались Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі - Закон України №168/97-ВР), а з 01.01.2011 р. Розділом V Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755- VI (далі - ПК України), та п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755- VI.

Як свідчить з матеріалів справи, ОСОБА_1 була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області 23.02.2010 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, залученого до матеріалів справи (т. 1 а.с.13). На податковому обліку в Дніпродзержинській ОДПІ знаходиться з 24.02.2010 р., являється платником податку на додану вартість з 04.03.2010 р. (т. 1 а.с. 14). ФОП ОСОБА_1 оподаткування доходів одержаних від здійснення господарської діяльності з 24.02.2010 р. по 31.12.2010 р. здійснювала на спрощеній системі оподаткування та була платником єдиного податку, податку на доходи найманих працівників та податку на додану вартість, з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. - на загальній системі оподаткування та була платником податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності, податку на доходи найманих працівників та податку на додану вартість (т. 1а.с. 139-140).

Судом встановлено, що 20.12.2010 року між ФОП ОСОБА_1 (Замовник) і ТОВ «Торгсервіспостач» (Виконавець), було укладено Договір на виконання робіт № 45, згідно з умовами якого, Виконавець зобов'язується на свій ризик виконати роботи з реконструкції озеленення скверу по пр. Леніна в межах площі ім. Леніна до пров. Цегельного в м. Дніпродзержинську у встановлений Договором строк, а Замовник прийняти закінчені роботи та оплатити їх (п.1.1). Ціна Договору з ПДВ становить 83825,81 грн. в т.ч. ПДВ 13970,97 грн. (п.2.1). Оплата наданих послуг проводиться після підписання сторонами акта приймання - передачі виконаних робіт (п. 2.3). Замовник здійснює оплату Виконавцю на підставі складених ним розрахункових документів та підписаного акту приймання - передачі виконаних робіт (п. 2.4).Виконавець зобов'язується виконати роботи у строк до 30.12.2010 р. (п. 3.1). Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплатити за виконані роботи за ціною, що зазначена у п. 2.1 цього Договору та прийняти виконані Виконавцем роботи згідно з актом приймання - пердачі виконаних робіт (п. 5.1). Строк дії Договору до 31.12.2010 р. (п. 8.1) (т. 1 а.с.89-91).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано: акт № 68 прийомки виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року (корчування пнів - 24 шт., вивезення сміття) на загальну суму 33545,10 грн., складений 20.12.2010 р. (т. 1 а.с. 111-113); акт № 69 прийомки виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року (корчування пнів - 421 шт., вивезення сміття, засипка підкорінних ям бульдозером - 100 ям) на загальну суму 49023,64 грн., складений 2012.2010 р. (т. 1 а.с. 119-122); акт № 70 прийомки виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року (формовочна обрізка дерев вишиною біль ніж 5 метрів - 100 шт.) на загальну суму 1257,07 грн., складений 20.12.2010 р. (т. 1 а.с. 128-130); податкову накладну № 1493 від 31.12.2010 р. (послуги по корчуванню) на суму 1257,07 грн., в т.ч. ПДВ 209,51 грн. (т. 1 а.с. 116); рахунок фактуру № ТП - 0001493 від 31.12.2010 р. (послуги по корчуванню) на суму 1257,07 грн., в т.ч. ПДВ 209,51 грн. (т. 1 а.с. 117); податкову накладну № 1492 від 31.12.2010 р. (послуги по корчуванню) на загальну суму 49023,64 грн., в т.ч. ПДВ 8170,61 грн. (т. 1 а.с. 125); рахунок - фактуру № ТП-0001492 від 31.12.2010 р. (послуги по корчуванню) на загальну суму 49023,64 грн., в т.ч. ПДВ 8170,61 грн. (т.1 а.с. 126); податкову накладну № 1491 від 31.12.2010 р. (послуги по корчуванню) на загальну суму 33545,10 грн., в т.ч. ПДВ 5590,85 грн. (т. 1 а.с. 108); рахунок - фактуру № ТП-0001491 від 31.12.2010 р. (послуги по корчуванню) на загальну суму 33545,10 грн., в т.ч. ПДВ 5590,85 грн. (т. 1 а.с. 109); копія платіжного доручення від 03.02.2011 р. про перерахування ТОВ «Торгсервіспостач» суми 83825,81 грн. (в т.ч. ПДВ 13970,97 грн.) за надані послуги (т.1 а.с. 161); пояснювальну записку, відомості ресурсів до локальної кошториси, договірні ціни (т. 1 а.с. 92-137).

В ході проведення перевірки податковим органом було встановлено, що до витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу позивачем в 2011 році було включено і суму 69854,85 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Торгсервіспостач» на підставі актів виконаних робіт від 20.12.2010 р. № 68,69,70 (49023,64 грн. в т.ч. ПДВ -8170,60; 33545,10 в т.ч. ПДВ -5590,85 грн.; 1257,07 грн. в т.ч. ПДВ - 209,51 грн.), що свідчить, на думку відповідача, про завищення валових витрат та заниження оподатковуваного доходу на суму 69854,84 грн., заниження податку на додану вартість на суму 13971,00 грн. (т. 1 а.с. 52, 62)

Крім того, в ході перевірки також було встановлено, що платіжним дорученням №7784 від 04.05.2011 р. на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1 ПАТ «Євраз Баглійкокс» були перераховані грошові кошти в розмірі 1080,00 грн. в т.ч. ПДВ 180,00 грн. за троянди, однак сума валового доходу у сумі 900,00 грн. не була відображена в декларації про доходи фізичної особи - підприємця, що на думку відповідача свідчить про заниження валового доходу на суму 900,00 грн. (т. 1 а.с. 49), а всього на суму 70754,84 грн. (т. 1 а.с. 53), що призвело до заниження податку на прибуток фізичних осіб в розмірі 10613,23 грн. (т. 1 а.с. 54).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 N 996-XIV (надалі - Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для ведення якого є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Додаткові вимоги до первинних документів встановлені п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704), відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судовим оглядом первинних документів, залучених до матеріалів справи позивачем встановлено, що за загальними правилами вони відповідають вимогам, визначеним в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», між тим, суд звертає увагу на ту обставину, що Договір № 45 і акти приймання виконаних робіт були складені сторонами в один день - 20.12.2012 р., а податкові накладні № 1491, 1492, 1493 виписані ТОВ «Торгсервіспостач» - 31.12.2010 р., в актах виконаних робіт № 69 і № 70 не вказано ким вони складені (прізвище, ім'я, по - батькові сторін відсутні ).

Крім того, в ході розгляду справи було встановлено, що 26.11.2010 р. між Управлінням охорони навколишнього природного середовища Дніпродзержинської міської ради (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) було укладено Договір №17/601 на виконання робіт з реконструкції озеленення скверу по пр. Леніна в межах площі ім. Леніна до пров. Цегельного у м. Дніпродзержинську (т. 1 а.с.198-199), тобто того ж самого об'єкту, що і по Договору № 45 від 20.12.2010 р., укладеного з ТОВ «Торгсервіспостач». Як пояснила в судовому засіданні позивач, самостійно виконати послуги по договору з Управлінням охорони навколишнього природного середовища Дніпродзержинської міської ради вона не мала можливості за відсутності людських ресурсів та необхідних механізмів, тому і був укладений Договір № 45 від 20.12.2010 р. з ТОВ «Торгсервіспостач», який фактично виступав субпідрядником у цих відносинах і дійсно виконав всі роботи по озелененню та реконструкції земельної ділянки.

Між тим, суд звертає увагу, що відповідно до умов Договору №17/601 від 26.11.2010 р., були також складені акти виконаних робіт № 55, 57 і 58 за грудень 2010 р. від однієї дати - 22.12.2010 р. (т. 1 а.с. 227-232, 235-237).

На підтвердження взаємовідносин із ПАТ «Євраз Баглійкокс» позивачем не було надано жодного обґрунтованого пояснення та будь - яких об'єктивних доказів, що свідчили б про правомірність формування ним складу валового доходу в сумі 900,00 грн. в 2011 році по даному контрагенту.

Суд зазначає, що за змістом положень пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України №168/97-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна. Відповідно до пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ, суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) не підлягають включенню до складу податкового кредиту. Податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) (пп.7.2.3 п.7.2. ст.7 Закону про ПДВ).

Суд зауважує, що аналіз положень Закону про ПДВ, зокрема ст.3, дає підстави для висновку, що податкова накладна має юридичну силу документу, що підтверджує дані податкового обліку та дає право на формування податкового кредиту, якщо вона складена в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не відбулось, складені документи, в тому числі і податкова накладна, не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПК України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), об'єктом оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, є чистий дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю фізичної особи.

Пунктом 177.4 ст. 177 ПК України передбачено, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з Розділом III "Податок на прибуток підприємств» цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності визначаються пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, п. 138.11 ст. 138 ПК України. Так, відповідно до п. 138.4 ст. 138 ПК України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Тобто, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Отже, досліджуючи обставини реальності здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Торгсервіспостач», на підставі яких ним були сформовані дані податкового обліку, а саме податковий кредит в сумі 13971,00 грн., та розмір оподатковуваного доходу, отриманого позивачем від провадження господарської діяльності в розмірі 70754,84 грн., суд приймає на підтвердження таких даних лише достовірні первинні документи, тобто ті, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Вивченням Акту перевірки від 17.03.2011 р. № 235/23-10/37001827 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Торгсервіспостач» з питання дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 31.01.2011р.», складеного ДПІ у Печерському районі м. Києва (т. 1 а.с.239-248) судом встановлено, в перевіряємий період підприємство здійснювало такі види діяльності: посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту; між тим, фактичне місцезнаходження підприємства не встановлено, при проведенні аналізу податкової звітності згідно деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та додатку № 5 до податкових декларацій з ПДВ з урахуванням уточнюючих розрахунків, встановлено розбіжності між задекларованим податковим кредитом підприємствами - покупцями та зобов'язаннями ТОВ «Торгсервіспостач»; відсутня інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного транспорту, а також устаткування, що необхідно для здійснення господарської діяльності, чисельність працюючих за даними звіту за формою 1-ДФ - одна особа.

Перевіряючи фактичне здійснення господарських операцій ФОП ОСОБА_1 з ТОВ «Торгсервіспостач», правомірність відображення сум валових доходів по взаємовідносинам з ПАТ «Євраз Баглійкокс» судом з'ясовано, що позивачем не доведено фактичне здійснення господарських операцій з ТОВ «Торгсервіспостач» у такий короткий термін та при наявності такого об'єму робіт, відсутність у контрагента фізичних і технічних можливостей виконати зобов'язання по Договору № 45 від 20.12.2012 р.

Наявність у позивача податкових накладних і актів виконаних робіт у спірних правовідносинах ще не створює права на формування валових витрат та податкового кредиту, оскільки, як вбачається із добутих по справі доказів, об'єкт оподаткування доходів, отриманих ФОП від провадження господарської діяльності та об'єкт оподаткування з ПДВ за вказаним правочином, яким з огляду на норми діючого податкового законодавства є реально здійснена господарська операція з надання послуг, відсутній. Наведене виключає правомірність віднесення позивачем оспорюваних сум ПДВ до податкового кредиту та врахування валових витрат при визначенні розміру чистого доходу, а отже, обґрунтовує законність здійсненого відповідачем донарахування податкових зобов'язань, визначених в податковому повідомленні - рішенні від 11.07.2012 р. № 0001551701 і податковому повідомленні - рішенні від 11.07.2012 р. № 0001531701.

Що стосується застосування в податковому повідомленні - рішенні від 11.07.2012 р. № 0001531701 штрафних санкцій в розмірі 2653,31 грн. куди увійшла в сума 33,75 грн. по відносинам з ПАТ «Євраз Баглійкокс», суд зауважує на наступному.

Відповідно до Розділу XX «Перехідні положення» підрозділу 10 «Інші перехідні положення» п. 6 Податкового кодексу України, не застосовуються штрафні санкції до платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому - четвертому календарних кварталах 2011 року.

Між тим, судом встановлено, що у порушення вказаних норм ПК України, відповідачем при визначенні суми штрафних санкцій по відносинам позивача з ПАТ «Євраз Баглійкокс», що мали місце у травні 2011 року, застосовані штрафні санкції у розмірі 25%, що не узгоджується з нормами ПК України, діючих на той час відносно позивача, як особи, що перейшла із спрощеної на загальну систему оподаткування. За таких обставин, нарахування штрафних санкцій в розмірі 32,75 грн. є неправомірним, а податкове повідомлення - рішення від 11.07.2012 р. № 0001531701 підлягає частковому скасуванню в сумі 32,75 грн.

Стосовно правомірності винесення відповідачем податкового повідомлення - рішення від 11.07.2012 р. № 0001561701 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковим агентом із доходу платника податку у вигляді заробітної плати в розмірі 510,00 грн., суд зазначає наступне.

В ході перевірки відповідачем було встановлено, що протягом 2010 - 2011 років ФОП ОСОБА_1 використовувала працю найманих осіб, трудові угоди з якими були оформлені належним чином, між тим, у податкових розрахунках за Формою 1-ДФ не були відображені відомості щодо нарахованих (виплачених) доходів по ФОП ОСОБА_6 у червні 2010 р. в сумі 417,15 грн.; ФОП ОСОБА_7 у грудні 2010 р. в сумі 2863,74 грн.; ФОП ОСОБА_8 у лютому 2011 р. в сумі 1398,00 грн.; ФОП ОСОБА_9 у травні, червні, липні 2011 р. за надані послуги в сумі 2720,00 грн. (т. 1 а.с.56).

На думку податкового органу, вказані обставини свідчать про порушення ФОП ОСОБА_1 норм п.п. 168.1.2 п. 168.1, п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168, п. 176.2 ст. 176, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755- VI; п. 3.2., п. 3.3. Розділу 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.09.2003 р. № 451 та п. 3.2, п. 3.3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 р. № 1020, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. №889-IV; п. 1 Указу Президента України від 03.07.1998 р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», за які ст.. 119 ПК України передбачена відповідальність у вигляді штрафу.

Суд зазначає, що положеннями п. 1 Указу Президента України від 03.07.1998 р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», передбачено, що у разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у

підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує

єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на

окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відповідно до п.п. 168.1.1 і 168.1.2. п. 168.1 ст. 168 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Підпунктом 168.4.5. п. 168.4 ст. 168 ПК України передбачено, що фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього розділу за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету: а) у разі коли така фізична особа є податковим агентом, - за місцем реєстрації у контролюючих органах;

Пунктом 176.2. ст. 176 ПК України визначено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Частиною 2 статті 119 Податкового кодексу України ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Відповідно до підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення (п. 7). Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу) ( в редакції Закону № 3609-VI від 07.07.2011).

Як було встановлено в ході розгляду справи, , у податкових розрахунках відомості щодо нарахованих (виплачених) доходів по ФОП ОСОБА_6 у червні 2010 р. в сумі 417,15 грн.; ФОП ОСОБА_7 у грудні 2010 р. в сумі 2863,74 грн.; ФОП ОСОБА_8 у лютому 2011 р. в сумі 1398,00 грн.; ФОП ОСОБА_9 у травні, червні, липні 2011 р. за надані послуги в сумі 2720,00 грн. позивачем відображені не були, у зв'язку із чим з урахуванням п. 10 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, відповідачем правомірно були застосовані штрафні санкції в розмірі 510,00 грн.

За таких обставин, підстави для скасування податкового повідомлення - рішення від 11.07.2012 р. № 0001561701, відсутні.

Стосовно правомірності винесення податкового повідомлення - рішення від 11.07.2012 р. № 0001571701 про збільшення суми грошових зобов'язань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі штрафу - 510,00 грн., суд зазначає наступне.

В ході перевірки позивача було встановлено, що згідно наданих ФОП ОСОБА_1 пояснень (лист від 08.06.2012 р. вх. № 9001/В) для перевезення товару нею застосовувався транспортний засіб марки ЗАЗ 110247, яке на думку податкового органу є джерелом забруднення, у зв'язку із чим, позивачка повинна була подавати податкові розрахунки збору за забруднення за II-IV квартали 2010 року. У зв'язку з неподанням розрахунків за вказані періоди, встановлено порушення ст. 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 р. № 1264-XII та п. 7.1 ст. 7 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, ДПА України від 19.07.1999 р. №162/379 (далі - Інструкція №162/379), що тягне накладення штрафу на підставі п. 120.1 ст. 120 ПК України.

Суд зазначає, що відповідно до п. 2.1 ст. 2 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, ДПА України від 19.07.1999 р. №162/379 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин), платниками збору є суб'єкти господарювання незалежно від форм власності, юридичні особи, що не здійснюють господарської (підприємницької) діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації, постійні представництва нерезидентів, які зареєстровані в Україні, або нерезиденти, які виконують агентське (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє середовище.

В судовому засіданні було з'ясовано, що позивач з метою здійснення господарської використовує на підставі довіреності, виданій гр. ОСОБА_11 14.05.2010 р. автомобіль марки ЗАЗ 110247, державний реєстраційний номер НОМЕР_6, керування яким здійснюється особисто ФОП ОСОБА_1

ФОП ОСОБА_1 здійснювала діяльність на спрощеній системі оподаткування в період з 24.02.2010 р. по 31.12.2010 р.

Статтею 3 Інструкції №162/379 передбачено, що об'єктом обчислення збору для пересувних джерел забруднення є обсяги фактично використаних видів пального, в результаті спалення яких утворюються забруднюючі речовини. Відповідно до ст.. 7 вказаної Інструкції, базовий (звітний) період збору дорівнює календарному кварталу.

Оскільки ФОП ОСОБА_1 не було подано розрахунки збору за забруднення за II-IV квартали 2010 р., з урахуванням вимог п. 120.1 ст. 120 ПК України, відповідачем були донараховані грошові зобов'язання у вигляді штрафну у розмірі 510,00 грн. (170,00 грн.х3 = 510,00 грн.).

Суд не погоджується із заявою позивача з приводу того, що у період, коли вона знаходилась на спрощеній системі оподаткування вона не являлась платником збору за забруднення навколишнього природного середовища, оскільки положеннями Указу Президента України від 03.07.1998 р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», платники єдиного податку звільняються лише від сплати тих податків та зборів, які перелічені в п. 6. Збір за забруднення навколишнього природного середовища до цього переліку не входить, у зв'язку із чим, ФОП ОСОБА_1 повинна була подавати до податкового органу розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища.

За таких обставин, суд вважає, що оскільки на період виникнення спірних правовідносин існували правила, визначені Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, ДПА України від 19.07.1999 р. №162/379, податковим органом правомірно було винесено податкового повідомлення - рішення від 11.07.2012 р. № 0001571701, і підстави для його скасування відсутні.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення спірними податковими повідомленнями-рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то задоволенні позову щодо скасування податкових повідомлень - рішень від 11.07.2012 року, за виключенням податкового повідомлення - рішення від 11.07.2012 року № 0001531701 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 32,75 грн., слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо ухвалення податкового повідомлення - рішення від 11.07.2012 року № 0001531701 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 11.07.2012 року № 0001531701 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 32,75 грн., в іншій частині залишити без змін.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5, мешкає за адресою: АДРЕСА_1) витрати по оплаті судового збору в розмірі 31,16 грн. (тридцять одна грн. 16 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева