ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
місто Київ
24 лютого 2014 року 16:30 №826/593/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Арена конференції та семінари»до державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києвіпроскасування податкового повідомлення-рішення від 09.01.2014 №0226552207,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Арена конференції та семінари» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.01.2014 №0226552207.
Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 19.12.2013 №806/26-55-22-07/36087107 щодо відсутності факту реальності фінансово-господарських операцій між позивачем та приватним підприємством «Ватер-Шпаг» (назва товариства була змінена з товариства з обмеженою відповідальністю «Взлет-Ера» на приватне підприємство «Ватер-Шпаг»), необґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.01.2014 №0226552207.
Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 19.12.2013 №806/26-55-22-07/36087107 та, відповідно, податкового повідомлення-рішення від 09.01.2014 №0226552207. Так, відповідачем вказано на відсутність факту реальності фінансово-господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Арена конференції та семінари» та приватним підприємством «Ватер-Шпаг» (Взлет-Ера).
Через канцелярію суду представниками сторін подано клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.
Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Арена конференції та семінари» з питань правильності обчислення податку на додану вартість при взаємовідносинах з приватним підприємством «Ватер-Шпаг» (Взлет-Ера) у грудні 2012 року.
Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Арена конференції та семінари» пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4 та 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 159 462,00 грн.
За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 19.12.2013 №806/26-55-22-07/36087107 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.01.2014 №0226552207, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 199 327,50 грн., у тому числі: 159 462,00 грн. - основний платіж, 39 865,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.
Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 19.12.2013 №806/26-55-22-07/36087107 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Арена конференції та семінари» та приватним підприємством «Ватер-Шпаг» (Взлет-Ера) за договорами від 03.12.2012 №031212, від 02.11.2012 №021102, від 06.12.2012 №061212, від 11.12.2012 №111212.
З матеріалів справи вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Арена конференції та семінари» (замовник) та товариства з обмеженою відповідальністю «Взлет-Ера» («Ватер-Шпаг») - виконавець, укладено типові договори від 03.12.2012 №031212, від 02.11.2012 №021102, від 06.12.2012 №061212, від 11.12.2012 №111212 про надання послуг.
Згідно умов договорів від 03.12.2012 №031212, від 02.11.2012 №021102, від 06.12.2012 №061212, від 11.12.2012 №111212 замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання з організації комплексного матеріально-технічного забезпечення певного виду заходу на відповідно визначений період часу.
На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій у грудні 2012 року позивачем надано суду копії договорів від 03.12.2012 №031212, від 02.11.2012 №021102, від 06.12.2012 №061212, від 11.12.2012 №111212; актів надання послуг від 31.12.2012 №1227, від 11.12.2012 №1223, 17.12.2012 №1224, від 31.12.2012 №1226, від 31.12.2012 №1225; рахунків оплати від 10.12.2012 №1227, від 04.12.2012 №1223, від 12.12.2012 №1224, 17.12.2012 №1226, від 11.12.2012 №1225; податкових накладних від 31.12.2012 №622, 11.12.2012 №618, від 17.12.2012 №619, 31.12.2012 №621, 31.12.2012 №620.
У свою чергу, державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «Арена конференції та семінари» та приватним підприємством «Ватер-Шпаг» вказано на акт державної податкової інспекції у місті Полтаві «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Взлет-Ера» з питань правомірності проведення господарських відносин з платниками податків у період з 01.02.2010 по 28.02.2013» від 10.04.2013 №433/22.5/32257266.
Так, з акту перевірки від 10.04.2013 №433/22.5/32257266 вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «Взлет-Ера» за юридичною адресою не знаходиться, у товариства відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2013 в адміністративній справі №816/2137/13-а позов товариства з обмеженою відповідальністю «Взлет - Ера» задоволено частково: визнано протиправними дії державної податкової інспекції у місті Полтаві Полтавської області Державної податкової служби по проведенню зустрічної звірки відносно суб'єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю «Взлет-Ера» з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.02.2010 по 28.02.2013, за результатами якої складено акт від 10.04.2013 №433/22.5/32257266; визнано протиправними дії державної податкової інспекції у місті Полтаві по формуванню в акті від 10.04.2013 №433/22.5/32257266 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю «Взлет-Ера» з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків за період з 01.02.2010 по 28.02.2013 висновків про відсутність реальності та неможливість підтвердження здійснення господарських операцій із покупцями та постачальниками за період з 01.02.2010 по 28.02.2013; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2013 №816/2137/13-а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2013 №816/2137/13-а залишено без змін.
Згідно з частиною четвертою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно із приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Відповідно до статті 129 Конституції України одним із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду. З конституційною нормою кореспондуються приписи статей 7, 14 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є, зокрема, обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили.
Постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2013 №816/2137/13-а набрала законної сили.
Враховуючи, що судовим рішенням, яке набрало законної сили встановлено протиправність дій державної податкової інспекції у інспекції у місті Полтаві Полтавської області при складанні акту від 10.04.2013 №433/22.5/32257266 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Взлет-Ера» з питань правомірності проведення господарських відносин з платниками податків у період з 01.02.2010 по 28.02.2013», судом не беруться до уваги посилання відповідача на відповідний акт, як доказ правомірності оскаржуваного рішення.
Суд звертає увагу, що під час перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Арена конференції та семінари» відповідачем не перевірявся рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та приватним підприємством «Ватер-Шпаг» (Взлет-Ера), первинні документи по господарським операціям не досліджувались.
Відповідачем не надано суду будь-яких доказів, які покладено в основу висновків акту перевірки на підтвердження відсутності факту реальності господарських операцій, вчинених контрагентами.
Так, за відсутності відповідного вироку суду щодо фіктивності підприємництва приватного підприємства «Ватер-Шпаг» (Взлет-Ера), покладення в основу висновків акту перевірки акт державної податкової інспекції у місті Полтаві головного управління Міністерства доходів та зборів у Полтавській області «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Взлет-Ера» з питань правомірності проведення господарських відносин з платниками податків у період з 01.02.2010 по 28.02.2013» від 10.04.2013 №433/22.5/32257266 без наведення доказів суперечності відповідних правочинів фіскальним інтересам держави, є необґрунтованим.
Так, ані акт перевірки, ані письмові заперечення відповідача, не містять аналізу дотримання як позивачем, так і його контрагентом податкової дисципліни у спірних правовідносинах.
Крім того, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.
Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 18.09.2013 №К/9991/76242/12, від 08.10.2013 №К/9991/6432/11, від 09.10.2013 №К/800/7079/13, від 10.10.2013 № К/800/29238/13, від 10.10.2013 №К/9991/62045/11.
Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.
За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між товариством з обмеженою відповідальністю «Арена конференції та семінари» та приватним підприємством «Ватер-Шпаг» (Взлет-Ера) не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 09.01.2014 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Арена конференції та семінари» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.01.2014 №0226552207, підлягають задоволенню.
Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 09.01.2014 №0226552207.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.
Судове рішення № 37401206, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 24.02.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/593/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: