Рішення № 37401176, 05.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22392/13 05.02.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Мол Інвест"

про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 39ВД від 03.08.2007 р.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Оніщук В.М., за довіреністю

від відповідача: Азізян Л.С., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Мол Інвест" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 39ВД від 03.08.2007 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.11.2013 р. було порушено провадження у справі № 910/22392/13, розгляд справи призначено на 18.12.2013 р.

У судове засідання 18.12.2013 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 20.11.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/22392/13 позивач не виконав.

У судове засідання 18.12.2013 р. представник відповідача з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 20.11.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/222392/13 відповідач не виконав.

У судовому засіданні 18.12.2013 р. судом, в порядку, передбаченому ст. 77 ГПК України, та в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, було оголошено перерву до 08.01.2014 р.

08.01.2014 р. судове засідання не відбулось.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 08.01.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. у відпустці, справу № 910/22392/13 було передано судді Гавриловській І.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.01.2014 р. справа № 910/22392/13 прийнята до провадження суддею Гавриловською І.О. та призначена до розгляду на 05.02.2014 р.

09.01.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача була подана заява про надання пояснень щодо розрахунку суми заборгованості по тілу кредиту та процентів за користування кредитом.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 13.01.2014 р., у зв'язку з поверненням судді Нечая О.В. з відпустки, справу № 910/22392/13 було передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.01.2014 р. справу № 910/22392/13 було прийнято до провадження суддею Нечаєм О.В., розгляд справи призначено на 05.02.2014 р.

16.01.2014 р. представником відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва було подано письмовий відзив на позов.

У судове засідання 05.02.2014 р. представник позивача з'явився, надав свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 05.02.2014 р. з'явився, надав свої пояснення по суті спору, позовні вимоги визнав.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.08.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк» (в подальшому перейменоване у Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», далі - позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тренд» (далі - первинний позичальник) було укладено Кредитний договір № 39 ВД (далі - Кредитний договір), предметом якого є надання банком позичальнику грошових коштів (кредит) у вигляді невідновлювальної відзивної лінії з правом конвертації в національну валюту на таких умовах:

- сума кредитної лінії - 5 000 000,00 доларів США;

- строк користування - по 10.10.2007 р.;

- плата за користування кредитом - 11,75 % відсотків річних.

07.11.2007 р. між первинним позичальником, Товариством з обмеженою відповідальністю «Мега Мол Інвест» (далі - відповідач, новий позичальник) та банком було укладено Договір про заміну боржника у зобов'язанні та переведення боргу (далі - Договір про заміну боржника у зобов'язанні), відповідно до умов якого первинний боржник переводить свої зобов'язання за Кредитним договором на нового боржника, внаслідок чого новий боржник замінює первинного боржника у зобов'язанні і приймає на себе обов'язки первинного боржника по Кредитному договору зі змінами та доповненнями до нього.

Згідно з ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, на підставі Договору про заміну боржника у зобов'язанні всі права та обов'язки за Кредитним договором перейшли до відповідача.

В подальшому між сторонами було укладено низку договорів про внесення змін до Кредитного договору, якими було, зокрема, продовжено термін погашення кредиту, визначено суми повернення кредиту, зменшено проценту ставку, яка підлягає сплаті за користування кредитними коштами та визначено графік надання та повернення кредитних коштів.

Позивач стверджує, що свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику кредитні кошти у встановлених Кредитним договором порядку та розмірі. В свою чергу, позичальник порушив вищезазначені умови Кредитного договору в частині сплати відсотків за користування кредитними коштами. Враховуючи дану обставину, позивач, на підставі п. 4.3.4. Кредитного договору, просить суд стягнути з відповідача заборгованість по кредиту та сплаті відсотків за користування кредитними коштами.

З наявних у матеріалах справи банківських виписок по особовому рахунку відповідача також вбачається, що банк свої зобов'язання за Кредитним договором виконав належним чином, а саме надав відповідачу кредит у належному розмірі.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 N 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

З огляду на вищенаведене, додані позивачем до позовної заяви банківські виписки по особовому рахунку відповідача є первинними документами, а відповідно, і належними та допустимими доказами в розумінні статті 34 ГПК України, тому приймаються до уваги судом.

З вищезазначених банківських виписок вбачається, що у відповідача обліковується заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 18 288 000,00 доларів США (строкова заборгованість по поверненню кредитних коштів) та 140 000,00 доларів США (прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів).

Враховуючи викладене, заборгованість відповідача перед позивачем по поверненню кредитних коштів складає 18 288 000,00 доларів США (строкова заборгованість по поверненню кредитних коштів) та 140 000,00 доларів США (прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів), що підтверджується первинними документами, які містяться у матеріалах справи.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наявних у матеріалах справи банківських виписок по особовому рахунку відповідача також вбачається, що у відповідача обліковується заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 143 328,90 доларів США (строкова заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами) та 1 083 637,81 доларів США (прострочена заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами).

Враховуючи викладене, заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті відсотків за користування кредитними коштами складає 143 328,90 доларів США (строкова заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами) та 1 083 637,81 доларів США (прострочена заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами).

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 16 105,21 доларів США, пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 44 877,48 доларів США, 3 % річних за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 3 772,60 доларів США та 3 % річних за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 9 905,37 доларів США.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. п. 7.1. та 7.2. Кредитного договору, з урахуванням всіх змін та доповнень до нього, у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення заборгованості за кредитом, позичальник сплачує банку: пеню в національній валюті за курсом НБУ на дату нарахування в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) за кожен календарний день прострочення заборгованості за кредитом, враховуючи день погашення з розрахунку факт/факт. У разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення плати за кредит згідно умов цього договору (крім заборгованості за кредитом), позичальник сплачує банку пеню в національній валюті за курсом НБУ на дату нарахування в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) за кожен календарний день прострочення зазначених зобов'язань, враховуючи день погашення з розрахунку факт/факт.

Судом здійснено перерахунок заявлених позивачем розмірів пені та встановлено, що позивачем допущено помилку при розрахунку пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів. Розмір пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами розрахований позивачем вірно.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 7 138,74 доларів США та пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 44 877,48 доларів США.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перерахунок заявлених позивачем до стягнення 3 % річних за несвоєчасне повернення кредитних коштів та сплату відсотків за користування кредитними коштами та встановлено, що позивачем вірно розраховані зазначені показники.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Мол Інвест» (01103, м. Київ, Залізничне шосе, будинок 57; ідентифікаційний код: 34240783) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (01004, м. Київ, б-р. Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, будинок 8/26; ідентифікаційний код: 14359319) строкову заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 18 288 000 (вісімнадцять мільйонів двісті вісімдесят вісім тисяч) доларів США 00 центів, що у гривневому еквіваленті, відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 05.02.2014 р., складає 146 175 984 (сто сорок шість мільйонів сто сімдесят п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп., прострочену заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 140 000 (сто сорок тисяч) доларів США 00 центів, що у гривневому еквіваленті, відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 05.02.2014 р., складає 1 119 020 (один мільйон сто дев'ятнадцять тисяч двадцять) грн. 00 коп., строкову заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 143 328 (сто сорок три тисячі триста двадцять вісім) доларів США 90 центів, що у гривневому еквіваленті, відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 05.02.2014 р., складає 1 145 627 (один мільйон сто сорок п'ять тисяч шістсот двадцять сім) грн. 89 коп., прострочену заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 1 083 637 (один мільйон вісімдесят три тисячі шістсот тридцять сім) доларів США 81 цент, що у гривневому еквіваленті, відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 05.02.2014 р., складає 8 661 517 (вісім мільйонів шістсот шістдесят одна тисяча п'ятсот сімнадцять) грн. 01 коп., пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 44 877 (сорок чотири тисячі вісімсот сімдесят сім) доларів США, що у гривневому еквіваленті, відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 05.02.2014 р., складає 358 705 (триста п'ятдесят вісім тисяч сімсот п'ять) грн. 69 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредитних коштів в розмірі 7 138 (сім тисяч сто тридцять вісім) доларів США 74 центи, що у гривневому еквіваленті, відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 05.02.2014 р., складає 57 059 (п'ятдесят сім тисяч п'ятдесят дев'ять) грн. 95 коп., 3 % річних в загальному розмірі 13 677 (тринадцять тисяч шістсот сімдесят сім) доларів США 97 центів, що у гривневому еквіваленті, відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 05.02.2014 р., складає 109 328 (сто дев'ять тисяч триста двадцять вісім) грн. 01 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 68 788 (шістдесят вісім тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 72 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 10.02.2014 р.

Суддя О.В. Нечай