Постанова № 37399380, 25.02.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 р. Справа № 820/11551/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.,

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.,

представника позивача- Писаренко В.І.,

представника відповідача- Шамілова Л.Ш.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Маяк" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2013р. по справі № 820/11551/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Маяк"

до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Маяк" (далі- ТОВ "Виробниче об'єднання "Маяк"), звернулося до суду з адміністративним позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі- Основ'янська ОДПІ м. Харкова), у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської ОДПІ м. Харкова від 29.10.2013 року №0000912205.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2013р. по справі № 820/11551/13-а у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з даною постановою суду подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на ненадання судом першої інстанції належної оцінки наданим документам та поясненням по справі, просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що взаємовідносини позивача із ТОВ «ДНС ТРАСТ» було оформлено первинними документами, були сплачені належні кошти за отриману продукцію з урахуванням податку на додану вартість. Позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з придбання товару.

Апелянт зазначив, що в конструкторській документації і в специфікаціях є всі необхідні вимоги, яким має відповідати продукція що поставляється за договором поставки №02-08/12 від 22.08.2012 р.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що неможливо ідентифікувати товар згідно договору поставки №02-08/12 від 22.08.2012 р.

Колегія суддів з даними висновками суду не погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ВО Маяк" - з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "ДНС ТРАСТ" за серпень 2012 року, за результатами якої складений акт №1069/20-38-22-05-08 від 26.09.2013 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем винесене податкове повідомлення -рішення № 0000912205 від 29.10.2013 р., яким позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 17980,00 грн. та за штрафними(фінансовими) санкціями (штрафами) 4495,00 грн. (а.с. 5).

Фактичною підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував викладений в акті перевірки висновок відповідача про нікчемність правочинів, укладених позивачем з ТОВ "ДНС ТРАСТ".

Перевіряючи правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зазначає.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Під час судового розгляду встановлено, що між між позивачем (Покупець) та ТОВ "ДНС ТРАСТ" (Постачальник) укладено договір поставки № 02-08/12 від 22.08.2012 р, за умовами якого Постачальник зобов'язаний виготовити та поставити електротехнічну продукцію у відповідності до конструкторської документації Покупця, а Покупець прийняти і оплатити цю продукцію. Оплата здійснюється протягом 60 днів з моменту підписання договору (специфікації) ( п. 3.1. договору). Поставка - протягом 360 днів з моменту надходження заявки. Пунктом 5.1. договору передбачається, що продукція яка поставляється за договором, має відповідати конструкторській документації Постачальника. (а.с. 18,19).

На виконання умов договору позивачем було надано конструкторську документацію на електротехнічну продукцію та надіслана заявка про виготовлення та поставку електротехнічної продукції(а.с. 48,50).

ТОВ "ДНС ТРАСТ" на адресу позивача було виписано податкові накладні (а.с. 21,22).

Факт оплати за придбаний товар підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 23, 24).

ТОВ "Виробниче об'єднання "Маяк"суму ПДВ за цими операціями в загальному розмірі 17980,00 грн. включило до податкового кредиту звітного періоду.

З урахуванням викладеного, колегія суддів прийшла до висновку про підтвердження позивачем належного виконання сторонами договору поставки, укладеного між позивачем та ТОВ "ДНС ТРАСТ", та виконаного за перевіряємий період.

Факт реєстрації контрагента позивача платником податку на додану вартість, а також той факт, що ТОВ "ДНС ТРАСТ" на момент складання на адресу позивача податкових накладних було зареєстровано органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платника податку на додану вартість, відповідачем не заперечується, в т.ч. і в акті перевірки, та матеріалами справи не спростовується.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору поставки взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Колегія суддів відзначає, що сам лише висновок податкового органу про неможливість реального здійснення ТОВ "ДНС ТРАСТ" фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді, не має своїм наслідком нікчемність укладених цим суб'єктом господарювання правочинів і не може слугувати належним та достатнім доказом наявності у такого суб'єкта господарювання мети на порушення інтересів держави у сфері оподаткування.

Щодо посилання суду першої інстанції на те, що неможливо ідентифікувати товар згідно договору поставки №02-08/12 від 22.08.2012 р., колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки у відповідності до умов зазначеного договору позивачем надано конструкторську документацію.

Зважаючи на вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови були порушені норми матеріального та процесуального права, і як наслідок апеляційна скарга ТОВ "Виробниче об'єднання "Маяк" підлягає задоволенню, а постанова скасуванню.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 р. по справі № 820/11551/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Маяк" задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 29.10.2013 року №0000912205 про збільшення суми грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Маяк" за платежем з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у сумі 22475,00 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А.Повний текст постанови виготовлений 03.03.2014 р.