Рішення № 37397048, 26.02.2014, Миронівський районний суд Київської області

26.02.2014 Єдиний унікальний № 371/142/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2014 року м. Миронівка ЄУН 371/ 142 / 14-ц

Миронівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Капшук Л.О.

при секретарі Січкаренко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення коштів у порядку регресу,

У С Т А Н О В И В :

представник позивача звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на ті обставини, що 10 листопада 2009 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/6026405. Забезпеченим транспортним засобом є автомобіль марки «Mitsubishi Carizma», державний номерний знак НОМЕР_1.

05 вересня 2010 року о 11 годині 35 хвилин по вулиці Закревського, 31 міста Київ відповідач, керуючи транспортним засобом автомобілем марки «Volvo», державний номерний знак НОМЕР_2, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом автомобілем марки «Mitsubishi Carizma», державний номерний знак НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушень відповідачем п. п. 2.3 (б), 12.1 13.1 Правил дорожнього руху України, а тому на місці пригоди на ім'я відповідача було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідач не мав. Шкода власнику пошкодженого автомобіля була відшкодована за рахунок коштів фонду захисту потерпілих в розмірі 18108 гривень 08 копійок. Крім того, позивач поніс додаткові витрати, пов'язані з оплатою послуг аварійного комісара по збору документів та оцінці збитків від ДТП, розмір яких склав 870 гривень.

В добровільному порядку витрати у розмірі 18978 гривень 08 копійок відповідачем відшкодовані не були, а тому позивач просив в судовому порядку стягнути вказану суму коштів, понесені судові витрати та витрати на правову допомогу в сумі 1000 гривень.

В судове засідання представник позивача не з'явився, в надісланій до суду заяві просить розгляд справи проводити у його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

В судовому засіданні встановлено, що 05 вересня 2010 року о 11 годині 35 хвилин по вулиці Закревського, 31 міста Київ відповідач, керуючи транспортним засобом автомобілем марки «Volvo», державний номерний знак НОМЕР_2, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом автомобілем марки «Mitsubishi Carizma», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, який рухався попереду та зупинився, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушень відповідачем п. п. 2.3 (б), 12.1 13.1 Правил дорожнього руху України, а тому на місці пригоди на ім'я відповідача було складено протокол про адміністративне правопорушення.

10 листопада 2009 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/6026405. Забезпеченим транспортним засобом є автомобіль марки «Mitsubishi Carizma», державний номерний знак НОМЕР_1, належний ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3. Вказаним транспортним засобом керував ОСОБА_2.

Відповідно до підпункту а) пункту 41.1 статті. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно - правову відповідальність.

06 вересня 2010 року власник пошкодженого з вини відповідача транспортного засобу звернувся до позивача з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду.

21 жовтня 2010 року він звернувся до позивача з вимогою здійснити відшкодування шкоди заподіяної в результаті пошкодження транспортного засобу «Mitsubishi Carizma», державний номерний знак НОМЕР_1, під час дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку від 10 вересня 2010 року вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу «Mitsubishi Carizma», державний номерний знак НОМЕР_1, становить 21729 гривень 70 копійок.

Згідно довідки Моторного (транспортного) страхового бюро України № 1 від 17.11.2010 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих розмір матеріальної шкоди, заподіяної транспортному засобу «Mitsubishi Carizma», державний номерний знак НОМЕР_1, склав 18108 гривень 08 копійок.

На підставі підпункту а) пункту 41.1 статті. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», приймаючи до уваги довідку № 1 від 17.11.10, МТСБУ 10 грудня 2010 року видало наказ № 3634 про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_2 в розмірі 18108 гривень 08 копійок.

10 грудня 2010 року вказана сума коштів була перерахована ОСОБА_2, що підтверджується платіжним дорученням № 5125 від 10.12.2010.

Відповідно до частини 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Позивач відшкодував спричинену відповідачем шкоду і в силу закону до нього перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завданий збиток.

Відповідно до частини 3 статті 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільний, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою судді Деснянського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2010 року відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень. Постанова судді Деснянського районного суду міста Києва про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності набрала чинності та є обов'язковою для суду з питань чи мали місце дії, наслідком яких було настання страхового випадку та сплата страхового відшкодування, та чи вчинені вони саме відповідачем. Факти, встановлені постановою судді з вказаних питань, не можуть бути оспорені при розгляді даної справи.

З урахуванням наведених обставин суд вважає, що відповідач є відповідальним за збитки, завдані дорожньо-транспортною пригодою, яка мала місце 05 вересня 2010 року. МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодував спричинену ним шкоду, і в зв'язку з цими обставинами у нього виникло право регресу до заподіювача шкоди.

У відповідності до статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

За статтею 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом цивільної справи, належать витрати на правову допомогу.

Позивач поніс витрати на оплату послуг аварійного комісара по збору документів та оцінці збитків від ДТП, розмір яких склав 870 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 4528 від 08.11.2010, та оплату судового збору в розмірі 229 гривень 40 копійок, що підтверджується платіжним дорученням № 29635 від 02 серпня 2013 року. Вказані витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 1000 гривень являються необґрунтованими, виходячи з наступного.

Позов підготовлений та поданий до суду представником позивача за довіреністю ОСОБА_3, який є фізичною особою-підприємцем. Участь у розгляді справи вказаний представник не брав, попередньо надіславши заяву про розгляд справи у його відсутності.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20 грудня 2011 року № 4191-VI розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути законним за формою і порядком внесення та розумно обґрунтованим за розміром.

Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають в себе: обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення.

В підтвердження тих обставин, що витрати на правову допомогу були понесені позивачем, надано платіжне доручення № 2710 від 10 липня 2013 року, згідно з яким ФОП ОСОБА_3 в рахунок передплати за надання правової допомоги сплачено 1000 гривень.

Платіжне доручення містить посилання на угоду № 8, укладену позивачем та особою, яка надавала правову допомогу, 03 липня 2013 року. Копія такої угоди до матеріалів справи не додана. Розрахунок оплати за надання правової допомоги у матеріалах справи відсутній.

В позовній заяві не зазначено, в чому полягала правова допомога ОСОБА_3, відсутні докази, що підтверджують факт надання такої допомоги та її розмір.

На підписання поданої до суду позовної заяви ОСОБА_3 був уповноважений довіреністю від 12 червня 2013 року.

На підставі викладеного, ст.ст. 22, 1191 ЦК України, ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 57- 60, 61, 64, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 294, 296 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (р/р 2600202284871 в Укрексімбанку міста Києва, МФО 322313, ЄДРПОУ 21647131) в порядку регресу шкоду в розмірі 18108 (вісімнадцять тисяч сто вісім) гривень 08 копійок, витрати на оплату послуг аварійного комісара по збору документів та оцінці збитків від ДТП в розмірі 870 (вісімсот сімдесят) гривень, судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок, всього 19207 (дев'ятнадцять тисяч двісті сім) гривень 48 копійок.

Решту вимог залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя підпис Л.О. Капшук

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О. Капшук