Ухвала суду № 37395993, 28.02.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/1156/14 Головуючий у 1 інстанції: Куценко О.О.

Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2014 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Кочеткової І.В.,

суддів: Маловічко С.В.,

Воробйової І.А.,

при секретарі: Свинаренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Якимівського районного суду Запорізької області від 20 січня 2014 року про розстрочку виконання судового рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 17 жовтня 2012 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 20 лютого 2013 року і ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 липня 2013 року частково задоволено позов ПАТ АБ «Укргазбанк», стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 253 188, 37 грн. В іншій частині позову відмовлено.

У грудні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про розстрочку виконання судового рішення і постановлення ухвали про щомісячне внесення відповідачами на користь Банку по 140 доларів, що в гривневому еквіваленті становить 1140 грн. щомісячно. В обґрунтування своїх вимог посилалася на скрутне матеріальне становище, хронічне захворювання тощо.

Ухвалою Якимівського районного суду Запорізької області від 20 січня 2014 року в задоволенні заяви боржника ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 про скасування судової ухвали і постановлення нової про задоволення вимог про розстрочку виконання судового рішення о права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове, яким заяву задовольнити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Аналіз ст. 373 ЦПК України дає підстави дійти висновку, що відстрочення виконання рішення суду може бути надане у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Судом установлено, що судовим рішенням від 17.10.2012 року частково задоволено позов Банку, стягнуто солідарно на користь Банку з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 253 188, 37 грн. - заборгованість за кредитним договором, укладеним 8 вересня 2008 року на суму 30 000 доларів США з виплатою 14,4% зі строком повернення кредиту до 7 вересня 2021 року.

Звертаючись із заявою про розстрочення виконання судового рішення, ОСОБА_3 послалася на свій пенсійний вік, незначну пенсію у 3 440, 67 грн., хронічне захворювання, засудження поручителя ОСОБА_4 до позбавлення волі з конфіскацією майна тощо. Проте, фактично заява боржника спрямована на уникнення негативних наслідків для неї, уникнення звернення стягнення на предмет іпотеки, інше нерухоме майно. При цьому вказані нею обставини не утруднюють виконання рішення та не роблять його виконання неможливим. Третя група інвалідності загального захворювання була встановлена боржникові одразу після укладання кредитного договору - 30 вересня 2008 року, проте свої зобов'язання за кредитом вона виконувала до грудня 2010.

В судовому засіданні 11 грудня 2013 року, коли розглядалася заява боржника про відстрочку виконання судового рішення на шість місяців, ОСОБА_3 посилалася на те, що зможе виконати рішення суду, оскільки очікує доходи від іншої нерухомості - 50 га земельної ділянки, які знаходиться в оренді у фермерського господарства „Максим" і які вона має намір спрямувати на виконання судового рішення (том 2: а.с.219).

Відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Відповідач не провів навіть часткового виконання рішення суду на підтвердження того, що в разі задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду він належним чином погасить існуючу заборгованість, а невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушують матеріальні інтереси стягувача, що може призвести до негативних наслідків для нього.

Запропонований боржником спосіб погашення боргу фактично звільняє її від цивільно-правової відповідальності за порушення умов кредитного договору і встановлює новий строк для погашення кредиту - до 2031 року.

За таких обставин причини, на які посилається боржник як на підставу для задоволення її заяви, не можуть бути достатньою підставою для відстрочення виконання рішення суду та не стосуються стягувача.

Статтею 13 ЦК України заборонено вчинення дій або зловживання правом, якщо цими діями завдається шкода іншій особі, у даному випадку стягувачу.

Суд першої інстанції зазначене положення закону врахував та обґрунтовано визнав наведені боржником у заяві про розстрочення виконання рішення суду обставини такими, що не вказують на їх винятковість.

За таких обставин доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права безпідставні.

Оскаржувана ухвала відповідає вимогам закону і матеріалам справи, підстав для її скасування судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст.307, 312 п.1 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Якимівського районного суду Запорізької області від 20 січня 2014 року по цій справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: