Рішення № 37395659, 26.02.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2014 р. Справа № 911/4892/13

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до Комунального госпрозрахункового підприємства «Мислін», с.Михайлівка-Рубежівка Києво-Святошинського району

про стягнення 161143,76 грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

Обставини справи:

Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (надалі позивач) заявлено позов до Комунального госпрозрахункового підприємства «Мислін» (надалі відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 151525, 76 грн., трьох відсотків річних у розмірі 8438,38грн., а також інфляційних втрат в розмірі 1179,62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання щодо здійснення оплати за поставлений позивачем природний газ за договором поставки природного газу № 1201200163-ТКЕ-БО/11 від 01.10.2011 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.12.2013 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 22.01.2014 р.

22.01.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області надійшла телеграма від в. о. директора КГП «Мислін» з проханням відкласти розгляд справи через хворобу представника та неможливістю підготувати та подати до суду докази та заперечення на позов.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.01.2014 р. у зв’язку з неявкою у судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладено до 12.02.2014р.

12.02.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області надійшла заява комунального госпрозрахункового підприємства «Мислін» з проханням визнати причину неявки директора КГП «Мислін» в судове засідання поважною, а також відкласти розгляд справи на інший час і зобов’язати позивача здійснити нову звірку взаєморозрахунків по договору від 01.10.2011 р. за спірний період.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.02.2014 р. у зв’язку з неявкою у судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладено до 26.02.2014р.

В судове засідання представники сторін не з’явилися, про причини неявки представників сторони суд не повідомили, хоча про день, час і місце розгляду справи останні були повідомлені належним чином ухвалами господарського суду від 31.12.2013р., 22.01.2014 р. та 12.02.2014 р.

Враховуючи те, що нез'явлення представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

01 жовтня 2011 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (постачальник) та Комунальним госпрозрахунковим підприємством «Мислін» (покупець, відповідач у справі) було укладено договір №1201200163-ТКЕ-БО/11 на постачання природного газу за регульованим тарифом для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання (далі договір), відповідно до якого постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором (п. п. 1.1. договору у редакції додаткової угоди № 3 від 20.11.2011 р.).

Відповідно до п. 2.1. договору у редакції додаткової угоди № 3 від 20.11.2011р., договірні обсяги постачання газу споживачу наводяться в додатку 2 до договору, відповідно до якого постачальник передає покупцю у І кварталі 2012 року газ в обсязі 120,0 тис. куб. м., а саме: у січні 45 тис. куб. м., у лютому 40 тис. куб. м. та у березні 35 тис. куб. м.

Відповідно до п. 4.2.1 договору в редакції додаткової угоди № 5 від 05.01.2012р. ціна за 1000,0 м3 природного газу без урахування ПДВ, збору до затвердженого тарифу на природний газ у розмірі 2% тарифу на транспортування природного газу магістральними трубопроводами, тарифів на транспортування природного газу газорозподільними трубопроводами та постачання природного газу становить 3509, 00 грн.

Крім того, покупець сплачує постачальнику:

- тариф на постачання природного газу за регульованим тарифом – 40, 30 грн., крім того ПДВ – 8, 06 грн., разом 48, 36 грн.,

- тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами – 226, 50 грн., крім того ПДВ – 45, 30 грн., разом 271, 80 грн.,

- тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами – 79, 10 грн., крім того ПДВ – 15, 82 грн., разом 94, 92 грн.,

- збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ у розмірі 2 відсотків – 70, 18 грн.

Таким чином, сума до сплати за 1000 куб.м природного газу складає 3994,26грн.

Відповідно до п. 4.6. договору у редакції додаткової угоди № 3 від 20.11.2011р., розрахунки проводяться у такому порядку: - перша оплата в розмірі 34 % від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 7 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 10.1. договору у редакції додаткової угоди № 3 від 20.11.2011р. передбачено, що останній набирає чинності з моменту його підписання та укладається до 31.12.2012 р.

Зазначений договір підписаний представниками сторін та скріплений відтисками печаток юридичних осіб.

На виконання умов зазначеного договору позивачем була проведена поставка газу відповідачеві, що підтверджується актами передачі-приймання природного газу (на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання, які мають статус платника податку на додану вартість) від: 31.01.2012 р. на суму 124325,34 грн., від 29.02.2012 р. на суму 185749,07 грн., 31.03.2012 р. на суму 86 923,09 грн. та від 30.04.2012 р. на суму 42199,36 грн. – загалом на суму 439196,86 грн. (копії актів у матеріалах справи).

21 листопада 2012 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (первісний кредитор) та Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (новий кредитор, позивач у справі) було укладено договір №14/7090/12 про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника первісного кредитора КГП«Мислін» за договором на постачання природного газу №1201200163-ТКЕ-БО/11 від 01.10.2011 р. у сумі 151525,76 грн.

Крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов’язанням, зазначеним в п. 1.1 договору, до нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов’язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов’язань за зазначеним договором (п. 1.2. договору про відступлення права вимоги).

28.11.2013 р. на виконання умов вказаного вище договору про відступлення права вимоги позивачем було надіслано на адресу відповідач повідомлення про відступлення права вимоги від 27.11.2012 р. №12-4225, що підтверджується належним чином завіреною копією фіскального чека від 28.11.2012р. та реєстром рекомендованих листів, відправлених поштою від 28.11.2012 р.

Приписами частини першої ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Згідно частини першої ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до умов договору від 01.10.2011 р. №1201200163-ТКЕ-БО/11 на постачання природного газу за регульованим тарифом для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання (п. 4.6), КГП «Мислін» повинно було остаточно розрахуватись за фактично отриманий газ від ПбАТ по постачанню та газифікації "Київоблгаз" на підставі актів приймання-передачі газу до 7 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. Проте, як зазначає позивач, КГП «Мислін» здійснило лише часткову оплату, за поставлений газ в розмірі 287671,09 грн. Отже, за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 151525,76грн.

У свою чергу, відповідачем доказів погашення вказаної заборгованості до суду не подано.

З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання КГП «Мислін» своїх зобов’язань щодо сплати заборгованості за договором № 1201200163-ТКЕ-БО/11 від 01.10.2011 р. у сумі 151525,76 грн.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до частини першої ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами частини другої статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем дотримано вимог даних норм процесуального законодавства і подано всі докази на підтвердження своїх позовних вимог, в той час як відповідачем не спростовано існування заборгованості перед ПбАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» у розмірі 151525,76 грн.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 151525,76 грн. заборгованості за неоплачений газ підлягає задоволенню.

Окрім стягнення основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача три відсотки річних у розмірі 8438,38 грн. та 1179,62 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини другої ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зробивши розрахунок 3% річних, за період з 08.02.2012 р. по 11.11.2013 р. (вказаний у розрахунку позивача) щодо заборгованості по кожному акту окремо, суд встановив, що сума відповідного розрахунку суду більша результату позивача, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних за несвоєчасну сплату заборгованості суд задовольняє повністю, а саме у розмірі 8438,38 грн.

Відповідно до роз’яснень, наданих Вищим господарським судом України у Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. № 01-06/928/2012, сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) [див. постанову Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р].

З розрахунку відповідача вбачається, що останнім, при нарахуванні інфляційних втрат за грошовими зобов’язаннями за лютий 2012 року, не враховано індекси інфляції у 2012 та 2013 роках, які становлять менше одиниці, що суперечить вимогам ст. 625 ЦК України, де вказано, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції має розраховуватись за весь час прострочення.

Зробивши розрахунок інфляційних втрат, врахувавши зазначені вище роз’яснення Вищого господарського суду України, за період з 08.02.2012 р. по 11.11.2013 р. по грошових зобов’язаннях за газ поставлений у січні та лютому 2012 року, суд встановив, що відповідний розрахунок виконано позивачем арифметично невірно, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат за несвоєчасну сплату заборгованості у розмірі 1179,62 грн. суд задовольняє частково, а саме у розмірі 702,81 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 151525,76 грн. основного боргу, 702,81 грн. інфляційних втрат та 8438,38 грн. 3% річних, загалом 160666,95 грн.

Судові витрати, відповідно до частини п’ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального госпрозрахункового підприємства «Мислін» (08110, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Михайлівка-Рубежівка, вул.Шкільна, буд. 1, код ЄДРПО України 30514378) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6; код ЄДРПО України 20077720) – 151525 (сто п’ятдесят одну тисячу п’ятсот двадцять п’ять) гривень 76 коп. основного боргу, 702 (сімсот дві) гривні 81 коп. інфляційних втрат, 8438 (вісім тисяч чотириста тридцять вісім) гривень 38 коп. 3% річних та 3213 (три тисячі двісті тринадцять) гривень 34 коп. судових витрат.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.02.2014 року.

Суддя А.В. Лопатін