Постанова № 37395557, 18.02.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

18 лютого 2014 року 08:15 справа №826/20817/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “ФОНДОВИЙ ФОРЕКС”

до

Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві

про

скасування податкового повідомлення-рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

30 грудня 2013 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю “ФОНДОВИЙ ФОРЕКС” (далі по тексту – позивач, ТОВ “ФОНДОВИЙ ФОРЕКС”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі по тексту – відповідач, ДПІ у Солом’янському районі), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 27 грудня 2013 року №0000332202.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 грудня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/20817/13-а, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання 22 січня 2014 року представник позивача не прибув, попередньо подавши заяву про розгляд справи за його відсутності; представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечили.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представника позивача та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 22 січня 2014 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Солом’янському районі від 27 грудня 2013 року №0000332202 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 пункту 123 Податкового кодексу України, за порушення підпунктів пункту 135.1 статті 135, пункту 153.5 статті 153 Податкового кодексу України ТОВ “ФОНДОВИЙ ФОРЕКС” збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток на 68 202 154,00 грн., в тому числі за основним платежем – 54 561 723,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 13 640 431,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта від 09 грудня 2013 року №2614/26-58-22-02-18/37552636 “Про результати планової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “ФОНДОВИЙ ФОРЕКС” (код за ЄДРПОУ 337552636) з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 22.02.2011 по 31.12.2012” (далі по тексту – Акт перевірки).

У висновку Акта перевірки встановлено, що позивач допустив порушення підпунктів пункту 135.1 статті 135, пункту 153.5 статті 153 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2012 рік на суму 54 561 723,00 грн. та завищено збиток від операцій з акціями за 2012 рік на суму 874 000,00 грн.

Такі порушення, на думку відповідача, виникли внаслідок наступного: 1) при здійсненні операцій з купівлі-продажу векселів емітента ТОВ “Виробниче об’єднання “Промтехресурс” (ТОВ “Уайтлайн”); останнє подавало до податкового органу звітність з нульовими показниками та не подавало фінансову звітність, тому векселі не підтверджено реальністю здійснення фактичної діяльності підприємства та є такими, що складені з порушенням вимог законодавства; крім того, згідно змін до Закону України “Про інвестиційну діяльність” векселі не можуть розглядатись як об’єкти інвестиційної діяльності; за таких підстав, на думку відповідача, операції з продажу позивачем векселів не є операціями з цінним паперами, та мають оподатковуватись відповідно до пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України; ТОВ “ФОНДОВИЙ ФОРЕКС” порушило вимоги пункту 153.5 статті 153 Податкового кодексу України в частині не віднесення до складу доходів сум відступлення прав грошової вимоги зобов’язань третьої особи (боржника) за векселями ТОВ “Виробниче об’єднання “Промтехресурс” (ТОВ “Уайтлайн”) на загальну суму операцій 259 908 284,00 грн.; 2) ТОВ “ФОНДОВИЙ ФОРЕКС” здійснено операції з продажу акцій за цінами, нижчими від ціни придбання на 874 000,00 грн., внаслідок чого отримало безпідставний збиток, тобто вказані операції не направлені на отримання прибутку, що, на думку відповідача, є підставою для включення до складу доходу недоотриманого доходу від реалізації акцій.

Позивач вважає протиправним оскаржуване податкове повідомлення-рішення, виходячи з наступного: виключення векселя із об’єктів інвестиційної діяльності не позбавляє його статусу цінного паперу, а оподаткування операцій з продажу векселів має здійснюватись за правилами пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України; в Акті перевірки не зазначено недоліків векселів; різниця між ціною придбання акцій та ціною їх продажу зумовлена ринковою ціною акцій на момент їх продажу, а господарська діяльність не виключає можливості отримання збитку.

Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками Акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з позовним вимогами ТОВ “ФОНДОВИЙ ФОРЕКС”, виходячи з наступних мотивів.

Матеріали справи підтверджують, що протягом 2012 року ТОВ “ФОНДОВИЙ ФОРЕКС” на підставі договорів купівлі-продажу купувало у компанії Tervel Holdings Cyprus LTD та компанії First Elite Investments Limited цінні папери – прості векселі емітента ТОВ “Виробниче об’єднання “Промтехресурс”, перелік яких зазначено в Акті перевірки.

Придбані векселі на підставі відповідних договорів купівлі-продажу позивач продав ТОВ “Фінансова компанія “Капіталіст”, ТОВ “Фондова компанія “Атлас”, ТОВ “Барви”, ТОВ “Класик Трейд” та ПрАТ “Страхова компанія “Дельта”.

В оплату за продані цінні папери позивача отримував грошові кошти, що підтверджується відповідними виписками банку, долученими до матеріалів справи.

Позивач відображав фінансові результати по вказаній операції з векселем в окремому податковому обліку за правилами пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України у додатку ЦП до рядка 03.20 додатка ІД до податкової декларації з податку на прибуток підприємства.

Відповідно до пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно підпункту 135.5.11 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України інші доходи включають доходи, визначені відповідно до статей 146, 147, 153 і 155 - 161 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами і деривативами в розрізі окремих видів цінних паперів, деривативів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Абзаци другий та третій пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України вказують, що для цілей цього підпункту під терміном “доходи” слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв’язку з таким продажем, обміном, викупом емітентом, погашенням або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв’язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Під терміном “витрати” слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту під час розміщення)цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв’язку з таким придбанням.

Згідно абзаців п’ятого та шостого пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України, якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від’ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу (обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження) кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від’ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що до складу доходів платника податку може включатися виключно прибуток за операціями з цінними паперами, а саме перевищення доходів над витратами, понесеними (нарахованими) платником податку внаслідок придбання цінних паперів протягом відповідного звітного періоду.

Разом з тим, доказів на підтвердження того, що за операцією з векселями, емітентом яких є ТОВ “Виробниче об’єднання “Промтехресурс”, позивач отримав прибуток та не включив його до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, відповідачем до суду не надано.

Відповідач вважає, що операції з купівлі-продажу векселів у межах спірних правовідносин не є операціями з цінними паперами, оскільки такі векселі складені з порушенням вимог законодавства та не підтверджуються реальністю фактичної діяльності емітента, та не є об’єктами інвестиційної діяльності.

На думку суду, такі твердження відповідача є помилковими та не відповідають загальним принципам обігу векселів. що визначені в Уніфікованому законі про переказні векселі та прості векселі та Законах України “Про обіг векселів в Україні”, “Про цінні папери та фондовий ринок”.

Особливості обігу векселів визначені в Уніфікованому законі про переказні векселі та прості векселі та Законах України “Про обіг векселів в Україні”, “Про цінні папери та фондовий ринок”.

Відповідно до визначення частини першої статті 14 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Стаття 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі встановлює, що простий вексель містить: (1) назву “простий вексель”, яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; (2) безумовне зобов’язання сплатити визначену суму грошей; (3) зазначення строку платежу; (4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; (5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; (6) зазначення дати і місця складання простого векселя; (7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Відповідно до статті 76 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у попередній статті, не має сили простого векселя, за винятком випадків, зазначених нижче у цій статті.

Простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред’явленням. При відсутності особливого зазначення, місце, де видано документ, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання векселедавця. Простий вексель, в якому не вказано місце його видачі, вважається виданим у місці, зазначеному поруч з найменуванням векселедавця.

У свою чергу, відповідачем не наведено, а судом не встановлено, що векселі, емітентом яких є ТОВ “Виробниче об’єднання “Промтехресурс”, не відповідають вимогам статті 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі та мають сили простого векселя.

При цьому суд зауважує, що чинне законодавство про обіг векселів не визначає обов’язку покупця чи продавця векселя перевіряти статус векселедавця та не встановлює заборони здійснення операцій з векселями у разі не підтвердження здійснення реальної господарської діяльності векселедавця.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача, що згідно Закону України “Про інвестиційну діяльність” вексель не є об’єктами інвестиційної діяльності, оскільки зазначене не позбавляє векселі статусу цінних паперів та не впливає на порядок оподаткування операцій з векселями.

Помилковими є також твердження відповідача про те, що кошти, отримані у зв’язку із продажем векселів є доходом за операціями з відступлення права вимоги.

Так, відповідно до підпункту 14.1.255 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України відступлення права вимоги – це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Порядок оподаткування операцій з відступлення права вимоги визначено пунктом 153.5 статті 153 Податкового кодексу України, відповідно до абзацу першого якого з метою оподаткування платник податку веде облік фінансових результатів операцій від проведення операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари, виконані роботи чи надані послуги третьої особи, зобов’язань за фінансовими кредитами, а також за іншими цивільно-правовими договорами.

Зі змісту визначення “відступлення права вимоги” та положень пункту 153.5 статті 153 Податкового кодексу України вбачається, що норми зазначеного пункту не врегульовують порядок обліку та оподаткування операцій з цінними паперами, а тому його дія не може поширюватися на операції ТОВ “ФОНДОВИЙ ФОРЕКС” з купівлі-продажу векселів.

За таких підстав суд вважає, що висновки Акта перевірки про заниження позивачем доходів є помилковими та не ґрунтуються на нормах Податкового кодексу України, тому визначення суми податкового зобов’язання за даним епізодом порушення є протиправним.

В частині висновків Акта перевірки про завищення збитку від операцій з акціями суд звертає увагу на наступне.

Як встановлено в Акті перевірки та не заперечується позивачем, ТОВ “ФОНДОВИЙ ФОРЕКС” на підставі договору від 26 грудня 2012 року №ДД65-3/2012 придбало у ТОВ “Фондова компанія “Атлас” акції емітента ПАТ “Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд “Домінанта” у кількості 200 штук вартістю 5 000 000,00 грн.

Вказані акції за договором від 26 грудня 2012 року №ДД65-4/2012 позивач продав ПрАТ “Страхова компанія “Дельта” вартістю 4 126 000,00 грн.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами і деривативами в розрізі окремих видів цінних паперів, деривативів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Абзаци другий та третій пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України вказують, що для цілей цього підпункту під терміном “доходи” слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв’язку з таким продажем, обміном, викупом емітентом, погашенням або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв’язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Під терміном “витрати” слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту під час розміщення)цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв’язку з таким придбанням.

Згідно абзаців п’ятого та шостого пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України, якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від’ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу (обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження) кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від’ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Таким чином, до складу доходів платника податку може включатися виключно прибуток за операціями з цінними паперами, а саме перевищення доходів над витратами, понесеними (нарахованими) платником податку внаслідок придбання цінних паперів протягом відповідного звітного періоду.

У той же час відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, що за операціями з купівлі-продажу акцій позивач отримав прибуток та не включив його до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, відповідачем до суду не надано.

За визначенням підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати – це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником), виходячи з чого визначальною умовою для можливості віднесення до складу витрат, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, тих чи інших витрат є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, що спрямована на отримання доходу.

Однак, відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували, що витрати, понесені за операціями із цінними паперами, не стосуються господарської діяльності ТОВ “ФОНДОВИЙ ФОРЕКС”, а вказані операції не спрямовувались на отримання доходу.

При цьому суд звертає увагу, що господарська діяльність, направлена на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект у вигляді прибутку, а відсутність прибутку чи збитковість господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов’язана з господарською діяльністю платника податків, оскільки при здійсненні господарської діяльності існує звичайний комерційний ризик не отримати економічної вигоди.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28 лютого 2011 року у справі за позовом дочірнього підприємства “Пілснер Україна” до Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області, яка в силу частини першої статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України є обов’язковою для всіх судів України.

Таким чином, враховуючи, що відсутність прибутку від операцій з торгівлі цінним паперами не є підставою для визнання здійснюваної діяльності не господарською, суд вважає, що висновки Акта перевірки про завищення збитку від операцій з акціями за 2012 рік на суму 874 000,00 грн. є необґрунтованими та нормативно не підтверджуються.

За таких підстав податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом’янському районі від 27 грудня 2013 року №0000332202 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Солом’янському районі не доведено правомірності та обґрунтованості прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ “ФОНДОВИЙ ФОРЕКС” підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ФОНДОВИЙ ФОРЕКС” задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві від 27 грудня 2013 року №0000332202.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ФОНДОВИЙ ФОРЕКС” понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 458,80 грн. (чотириста п’ятдесят вісім гривень вісімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко