Ухвала суду № 37390745, 11.02.2014, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/11054/13-а

11.02.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Щепанської О.А.,

суддів Горошко Н.П. ,

Кондрак Н.Й.

секретар судового засідання Беребесова П.В.

за участю сторін:

представник позивача, Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим - не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Сімферополі АРК- Лемтюжнікова Наталія Володимирівна, довіреність № 06-17 від 09.01.14,

розглянувши апеляційні скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Сімферополі АРК та Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кононова Ю. С. ) від 17.12.13 у справі №801/11054/13а,

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим (вул. Київська, 125-б, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95034)

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Сімферополі АРК (вул. Крилова, 7, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95011)

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.12.2013 позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Сімферополі АРК про стягнення - задоволено частково.

Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м.Сімферополь (95051. АР Крим. м. Сімферополь, вул.Крилова. 7. р/рЗ71 734400900002 в УГ'К в:АР Крим. МФО 824026. СДРПОУ 2587160) на користь Управління Пенсійного Фонду" України в Київському районі м.Сімферополь АР Крим (95034. м.Сімферополь, вул.Київська, 125-6. р/р25600010045701 в ВАГ «Державний ощадний банк України» м.Сімферополь. МФО 324805. СДРПОУ 20725930) заборгованість у розмірі 290.80 грн.(двісті дев'яносто гривень, вісімдесят копійок).

В інший частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Сімферополі АРК звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2014 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Сімферополі АРК, проведено необхідні підготовчі дії, передбачені статтею 190 Кодексу адміністративного судочинства України, які достатні для закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2014 закінчено підготовку та призначено справу до апеляційного розгляду.

Також, не погодившись з даною постановою суду, позивач - Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2014 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим, проведено необхідні підготовчі дії, передбачені статтею 190 Кодексу адміністративного судочинства України, які достатні для закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2014 закінчено підготовку та призначено справу до апеляційного розгляду.

У судовому засіданні, призначеному до розгляду на 11.02.2014, представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Позивач явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Згідно з ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Судова колегія, розглянувши справу в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м.Сімферополь АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м.Сімферополі АР Крим про стягнення 1301,28 грн.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що на підставі актів про нещасні випадки на виробництві, складених за формою Н-1 та довідок МСЕК Управлінням Пенсійного Фонду України в Київському районі м.Сімферополь АР Крим були призначені та відшкодовуються пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, в тому числі пенсіонерам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Відповідно ст.7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання", Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує страхові виплати і надає соціальні послуги певної категорії осіб, за наявності необхідного переліку документів. Якщо потерпілою особою документи не передані до Фонду соціального страхування від нещасного випадку, він продовжує отримувати суми пенсії, що належить йому з Пенсійного фонду України, після чого між фондами надалі проводяться відповідні розрахунки. Між тим, Фонд соціального страхування не прийняв до відшкодування суми витрат на виплату і доставку пенсій за період з жовтня по листопад 2013 року у розмірі 1301,28 грн. Пенсійний фонд України вважає відмову відповідача відшкодувати зазначені суми безпідставною, та такою, що порушує вимоги законодавства та завдає шкоди інтересам держави в особі позивача.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем та відповідачем були підписані акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за жовтень та листопад 2013 року (а.с.17, 24).

У зв'язку з виникненням неузгодженості між розрахунками УПФУ в Київському районі м.Сімферополь АР Крим та виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Сімферополі АР Крим, до акту та списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, були складені таблиці розбіжностей, які не прийняті відповідачем до заліку у жовтні та листопаді 2013 року (а.с.18, 25).

Розбіжності в розмірі 1301,28 грн. виникли в результаті незгоди відповідача відшкодовувати суми пенсій та витрат на її доставку за жовтень та листопад 2013 року наступним пенсіонерам:

- ОСОБА_3 302,38 грн., з яких 300 грн. - основний розмір пенсії та 2,38 грн. - витрати на її доставку;

- ОСОБА_4 290,80 грн., з яких 288,52 грн. - основний розмір пенсії та 2,28 грн. - витрати на її доставку;

- ОСОБА_5 300 грн. - основний розмір пенсії;

- ОСОБА_6 Абільєвич 105,72 грн., з яких 22,12 грн. - основний розмір пенсії та 83,60 грн. - щомісячна цільова грошова допомога;

- ОСОБА_7 302,38 грн., з яких 300 грн. - основний розмір пенсії та 2,38 грн. - витрати на її доставку, що підтверджується списками осіб, яким призначені пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії в зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в Київському районі м.Сімферополя АР Крим, не прийнятих до заліку у жовтні та листопаді 2013 року (а.с.19-23, 26-31).

Причиною розбіжностей зокрема зазначено те, що нещасний випадок трапився за межами території України, а тому відповідач не зобов'язаний відшкодовувати такі витрати через поширення на правовідносини з виплати та доставки пенсії особам, які отримали каліцтво на території держав-учасниць СНД міжнародних угод.

Спірні відносини сторін регулюються Законом України від 23 вересня 1999 року №1105-ХІV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон № 1105-ХІV), Законом України від 22 лютого 2001 року №2272-ІІІ "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі Закон №2272-ІІІ), та Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління ПФУ та правління Фонду від 4 березня 2003 року №5-4/4 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697; далі - Порядок).

Частиною другою статті 2 Закону № 1105-XIV визначено, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Підпунктом "а" статті 27 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що громадянам України переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Згідно з абзацом другим пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1105-XIV відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

В абзаці третім цього пункту (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено, що вся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника Фондом.

Таким чином, за змістом наведеної правової норми обов'язок Фонду відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували цьому Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.

З абзацу 7 пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1105-XIV вбачається, що Фонд є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України від 14 жовтня 1992 року №2694-XII "Про охорону праці", які ліквідуються.

Відтак, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами ПФУ відшкодувати останньому витрати, є Фонд.

Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом, передбачений статтею 21 Закону № 1105-ХІV, відповідної якої Фонд зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку.

Однак, відповідач стверджував, що документи, на підставі яких позивач несе витрати по виплаті та доставці пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві пенсіонерам ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не відповідають вимогам, які пред'являються до таких документів.

Так, проведеним відповідачем аналізом нормативних документів, на підставі яких подаються та оформляються документи для призначення (перерахунку) пенсій до органів Пенсійного фонду України встановлено, що кожний з нормативних документів, які діяли за весь минулий час, передбачав обов'язковий перелік документів, які повинні міститися у пенсійній справі, а також обов'язок органу, який призначає пенсію, при прийомі документів перевіряти правильність оформлення заяви і подання, відповідних викладених у них відомостей про заявника даним паспорта та документам про стаж. Такі норми містять, зокрема, Порядок надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України №224/30 від 30.04.02р. (пункт 32); Порядок надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.05р. №22-1.

Таким чином, про правомірність призначення та виплати пенсій може йтися лише у разі наявності в пенсійній справі всіх необхідних документів і відповідності викладених у них відомостей про заявника даним паспорта та документам про стаж.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для нарахування та виплати пенсії ОСОБА_8, зокрема, є акт про нещасний випадок на виробництві від 13.12.1980р. та витяг з акту огляду у МСЕК №016486. Проте, за результатами дослідження копій документів у судовому засіданні було встановлено, що у акті про нещасний випадок потерпілим вказаний ОСОБА_9, а інвалідність встановлена ОСОБА_10. Тобто, дані про особу, якій виплачується пенсія не співпадають з даними особи, з якою стався нещасний випадок і якій встановлена інвалідність (а.с.49-52).

Підставою для нарахування та виплати пенсії ОСОБА_11, зокрема, є витяги з актів огляду у МСЕК за різні періоди. Проте, за результатами дослідження копій документів у судовому засіданні було встановлено, що відповідно до витягу з акту огляду у МСЕК від 26.01.1976р., від 24.08.1976р. інвалідність встановлена ОСОБА_12 (по-батькові відсутнє). Тобто, дані про особу, якій виплачується пенсія не співпадають з даними особи, якій встановлена інвалідність (а.с.53-58).

Підставою для нарахування та виплати пенсії ОСОБА_6 зокрема, є акт про нещасний випадок на виробництві від 04.10.1984р. та витяг з акту огляду у МСЕК №159004. Проте за результатами дослідження копій документів у судовому засіданні було встановлено, що у акті про нещасний випадок потерпілим вказаний ОСОБА_6 а інвалідність встановлена ОСОБА_6 (по-батькові відсутнє). Тобто дані про особу, якій виплачується пенсія не співпадають з даними особи, з якою стався нещасний випадок і якій встановлена інвалідність. Крім того, дані паспорта вказаної особи не відповідають даним, що вказані в довідці про надання ідентифікаційного номеру (а.с.59-63).

Підставою для нарахування та виплати пенсії ОСОБА_3, зокрема, є витяг з акту огляду у МСЕК від 17.08.1985р. Проте, за результатами дослідження копій документів у судовому засіданні було встановлено, що у витязі з акту огляду МСЕК від 17.08.1985р. вказано, що інвалідність встановлена ОСОБА_3 (по-батькові відсутнє). Тобто, дані про особу, якій виплачується пенсія не співпадають з даними особи, якій встановлена інвалідність, що свідчить про відсутність підстав для виплати пенсії вказаній особі (а.с.64-71).

Отже, вказані порушення свідчать про неможливість ідентифікувати особу та прийняти документи, якими підтверджено право потерпілого на пенсію як належні для призначення пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку.

Так, про правомірність призначення та виплати пенсій може йтися лише у разі наявності в пенсійній справі всіх необхідних документів і відповідності викладених у них відомостей про заявника даним паспорта та документам про стаж.

Крім того, перелічені обставини також були встановлені постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.03.2011 року по справі №2а-15289/10/12/0170, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2011 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.04.2013 року (а.с.77-85).

Так, рішенням суду, яке набрало законної сили встановлено, що у відповідача відсутній обов'язок щодо відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату та доставку пенсій пенсіонерам ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують отримання цими особами інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відтак, судова колегія апеляційної інстанції вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що вимоги позивача щодо стягнення понесених ним витрат на виплату та доставку пенсій ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є необґрунтованими.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем не прийняті до заліку витрати на виплату пенсії за жовтень та листопад 2013 року ОСОБА_4 в загальній сумі 290,80 грн., з яких 288,52 грн. - основний розмір пенсії та 2,28 грн. - витрати на її доставку.

Як зазначено в запереченнях відповідача, причиною для невідшкодування пенсії, виплаченої цій особі зокрема є те, що пенсія нарахована та виплачується ОСОБА_4, тоді як у списках, переданих позивачем у відділення Фонду для звірки особа вказана як ОСОБА_4.

У відповідності до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі по тексту - Закон) Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я.

Частиною 4 статті 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Згідно з пунктом 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Нормами статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

В статті 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Згідно з частиною 2 статті 7 Закону, Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, документи, на підставі яких призначена та виплачуються пенсія ОСОБА_4, а саме: акт про нещасний випадок, витяг з акту огляду МСЕК, довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру та ксерокопія паспорту, відповідають вимогам Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, містять усі необхідні дані про особу, які співпадають з даними паспорта та документами про стаж (а.с.42-47).

Пунктами 6 та 7 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 р. №5-4/4 визначено, що Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Таким чином, відповідно до вимог Порядку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків перераховує кошти Пенсійному Фонду України на підставі даних, що зазначені в акті щомісячної звірки.

Зазначений Порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.

Відповідно до вимог Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я.

Механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року №5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003р. за N376/7697.

Відтак, приймаючи до уваги вищенаведене, судова колегія апеляційної інстанції вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач повинен відшкодувати позивачу суму основного розміру пенсії ОСОБА_4 за жовтень та листопад 2013 року у загальному розмірі - 288,52 грн. та 2,28 грн. - витрати на доставку основного розміру пенсії за два місяці, що підтверджується розрахунком суми позовних вимог, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційних скарг щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційних скаргах.

Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Сімферополі АРК - залишити без задоволення.

2.Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим - залишити без задоволення.

3.Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кононова Ю. С. ) від 17.12.13 у справі №801/11054/13а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 лютого 2014 р.

Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис Н.Й. Кондрак

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська