Ухвала суду № 37389517, 28.02.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 355/1927/13-ц Головуючий у І інстанції Литвиненко О.Л.Провадження № 22-ц/780/1276/14 Доповідач у 2 інстанції АнтоненкоКатегорія 18 28.02.2014

УХВАЛА

Іменем України

25 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді - Антоненко В.І.,

суддів: Касьяненко Л.І., Гуля В.В.,

за участю секретаря - Микитенко Д.А.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та комунального підприємства Баришівської районної ради «Райводоканал» на рішення Баришівського районного суду Київської області від 19 грудня 2013 року у справі за позовом комунального підприємства Баришівської районної ради «Райводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства Баришівської районної ради «Райводоканал» про визнання договору недійсним.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У липні 2013 року комунальне підприємство Баришівської районної ради «Райводоканал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення, посилаючись на те, що 17 березня 2006 року між Баришівським РККП та ОСОБА_1 було укладено договір на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації. Нарахування за послуги з водопостачання та водовідведення до 28 грудня 2007 року проводилися згідно норм споживання, а після встановлення ОСОБА_1 28 грудня 2007 року водяного лічильника такі нарахування проводилися згідно показників приладу обліку води по тарифах, погоджених рішенням виконавчого комітету Баришівської селищної ради від 23 серпня 2006 року, 18 квітня 2008 року, 24 лютого 2009 року, 14 березня 2011 року. 16 квітня 2009 року ОСОБА_1 звернулась із заявою про переопломбування водяного лічильника у зв'язку з його зупинкою та зобов'язалась виплатити заборгованість в розмірі 822 грн. 25 коп. за водопостачання та водовідведення. У квітні 2009 року їй було опломбовано новий водяний лічильник з показниками лічильника - 4 куб. м. і облік з водопостачання та водовідведення проводився згідно показів вказаного лічильника. В грудні 2009 року ОСОБА_1 повідомила, що встановила власну свердловину і у зв'язку з цим припиняє користуватись послугами з централізованого водопостачання, а стічні води зливає у вигрібну яму. На підставі цього нарахування за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01 грудня 2009 року по 30 квітня 2010 року їй не проводилось. 15 квітня 2010 року при перевірці було виявлено, що відповідач продовжує користуватись послугами з централізованого водовідведення, вибивши заглушку у каналізаційній трубі. 16 квітня 2010 року при повторній перевірці водоспоживача ОСОБА_1 було виявлено, що вона самовільно підключилась до централізованої системи водовідведення, вибивши заглушку (чопок), якою була забита каналізаційна труба. У зв'язку з вказаним ОСОБА_1 здійснили нарахування за надані послуги з водовідведення згідно норм по кількості проживаючих - три особи, з яких позивачка користується 25 % пільгою як дитина Великої Вітчизняної війни. Через неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань ОСОБА_1 має заборгованість за надані позивачем послуги в розмірі 4 519 грн. 51 коп. У зв'язку з викладеним комунальне підприємство Баришівської районної ради «Райводоканал» просило стягнути з відповідача на його користь 4 519 грн. 51 коп. та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

У листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до комунального підприємства Баришівської районної ради «Райводоканал» про визнання договору недійсним, посилаючись на те, що в її екземплярі договору на подачу води з комунального проводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації від 17 березня 2006 року цифра 5.168 метрів кубічних відсутня. В копії вказаного договору, доданого позивачем до позовної заяви, вказано, що виконавець зобов'язується забезпечити абонента питною водою - 5.168 м куб. на місяць, а на рік - 62.016 м куб., також в копії договору позивача значиться запис: земельна ділянка - 0,01 га і борг за полив 16 грн. 19 коп. і 20 гр. 08 коп., чого немає в екземплярі договору ОСОБА_1 Вважає, що позивачем надано підроблений екземпляр договору. Крім того, оспорюваний договір на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації від 17 березня 2006 року укладено між позивачем та відповідачем на підставі правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, які втратили чинність. У звязку з викладеним ОСОБА_1 просила визнати недійсним договір на подачу води з комунального проводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації від 17 березня 2006 року в редакції, наданій позивачем по основному позову через його підроблення та втратою суті з 07 жовтня 2008 року.

Рішенням Баришівського районного суду від 19 грудня 2013 року первісний позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства Баришівської районної ради «Райводоканал» заборгованість за водопостачання у розмірі 39 грн. 03 коп. та заборгованість за водовідведення у розмірі 1 212 грн. 42 коп. Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано частково недійсним договір на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації, укладений 17 березня 2006 року між Баришівським РККП та ОСОБА_1 в редакції комунального підприємства Баришівської районної ради «Райводоканал» в частині внесення записів в п. 1 - 62,016, 5,168, в п. 5 - земельна ділянка 0,01 га, 16-19 борг полив, 20-08, в п. 8 - в абонента в договорі полива немає, договір заключено без полива та виключити дані записи з вказаного договору.

В апеляційній скарзі комунальне підприємство Баришівської районної ради «Райводоканал» просить змінити рішення суду першої інстанції та зобов'язати ОСОБА_1 сплатити на їх користь всю суму заборгованості вказану в позовній заяві в розмірі 4 741 грн. 19 коп., додаткові витрати в розмірі 256 грн. 48 коп. та вирішити питання щодо судових витрат по справі , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду в частині часткового задоволення первісного позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову комунального підприємства Баришівської районної ради «Райводоканал», а в решті дане рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи

Апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

По справі встановлено, що 17 березня 2006 року між Баришівським РККП, правонаступником якого є комунальне підприємство Баришівської районної ради «Райводоканал», та ОСОБА_1 було укладено договір на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації за місцем її проживання АДРЕСА_1 (а. с. 6). 16 квітня 2009 року ОСОБА_1 звернулась до позивача з письмовою заявою про переопломбування водяного лічильника в зв'язку з його зупинкою (а. с. 10). Того ж дня нею було написано заяву про виплату заборгованості з показника лічильника з травня по вересень 2009 року (а. с. 11). 23 квітня 2009 року було опломбовано новий водяний лічильник ОСОБА_1 (а. с. 12). У грудні 2009 року відповідач відмовилась від послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. 15 квітня 2010 року комісією у складі майстра каналізаційного господарства ОСОБА_2 та контролера водопровідного господарства ОСОБА_3 в присутності ОСОБА_1 при перевірці було виявлено, що відповідач продовжує користуватись послугами з централізованого водовідведення по АДРЕСА_1 (а. с. 14). 15 червня 2010 року при повторній перевірці водоспоживача ОСОБА_1 за тією ж адресою було виявлено, що вона самовільно підключилась до централізованої системи водовідведення, вибивши заглушку (чопок), якою була забита каналізаційна труба (а. с. 15). 26 вересня 2013 року при повторній перевірці водоспоживача ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 в її присутності було виявлено, що вона продовжує користуватись центральним водовідведенням (а. с. 17).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовів, суд обгрунтовано виходив з ст. ст. 638, 651, 901, 903 ЦК України, Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27 червня 2008 року та прийшов до правильного висновку про часткове задоволення первісного та зустрічного позовів.

Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав до його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Докази та обставини, на які посилаються апелянти в апеляційних скаргах, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційних скаргах.

Керуючись ст. ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та комунального підприємства Баришівської районної ради «Райводоканал» відхилити, а рішення Баришівського районного суду Київської області від 19 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: