Постанова № 37387467, 24.02.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 лютого 2014 року № 826/117/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б. розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовом

Публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк"

до

Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві

про

визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення №23926551702 від 25.12.2013р.

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк", звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києві Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві від 25.12.2013 року №23926551702, за яким ФКД ПАТ «ІНПРОМБАНК» встановлено порушення сплати суми зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 163 612,86 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено Податковим органом із порушенням чинного законодавства України, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому, підлягають скасуванню.

Відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, з підстав викладених в запереченнях на позовну заяву.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Співробітниками Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві було проведено виїзну позапланову перевірку Філії «Київська дирекція публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк», МФО 351878, код ЄДРПОУ 21684161, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.12 р. по 22.0812р. За результатами перевірки складено акт від 09.12.13 р. за №758/26-55-22-02/21684161 (надалі по тексту Акт перевірки).

В акті перевірки зазначено наступні порушення вимог законодавства: пп. 159.2.1 п. 159.2 ст.159 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування на загальну суму 125 698 280,0 грн., в т.ч. по періодах: за І квартал 2012 року у розмірі 58 301 905,0 грн. за II квартал 2012 року у розмірі 67 396 375,0 грн.; п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755- VI ( із змінами та доповненнями), в результаті чого не сплачено до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період з 01.11.2011 по 01.03.2012 на загальну суму 163 612,86 грн.: не сплачено до бюджету додатково нарахованого податку на доходи фізичних осіб за результатами попередньої перевірки за період з 01.10.11 по 31.12.2011р. на суму 184,0грн. Акт № 221/22-05/21684161 від 27.04.2012 року; не сплачено до бюджету єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 428 765,47 гри. за результатами перевірки управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва. Акт № 751 від 20.07.2012 року.

На підставі висновків акту перевірки Податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 23926551702 від 25.12.2013 р., яким донараховано податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 163612,86 грн. з них за основним платежем +163 612,86 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 0 грн.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно з постановою Правління Національного банку України від 29.02.2012 № 72 «Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-Промисловий Банк» (надалі по тексту Банк) з 02.03.2012 р. відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації Банку.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.05.2012 року по справі №5023/1715/12 було підтверджено відповідність застосування процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Інноваційно - промисловий банк» з боку Національного банку України вимогам Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Відокремлений структурний підрозділ юридичної особи - Філія «Київська Дирекція Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-Промисловий Банк» (ідентифікаційний код - 21684161), закрито 22.08.2012 р. та виключено із ЄДРПОУ, копія витягу з ЄДРПОУ від 29.08.2012р. №06/3-11/2409 міститься в матеріалах справи.

Листом №16598/10/26-54-18-05-55 від 25.12.2013 р. про надання інформації ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, яким повідомило, що у зв'язку з припиненням Філія «Київська Дирекція Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-Промисловий Банк» (податковий номер 21684161) знято з обліку як платника податків.

У відповідності до ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії не є юридичними особами.

Приписи абз. 6 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначають кредитора як юридичну або фізичну особу, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання банку неплатоспроможним (банкрутом) застосовується в частині, що не суперечить нормам Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Згідно ст. 89 Закону України «Про банки і банківську діяльність» ліквідатором здійснюється опублікування відомостей про відкриття ліквідаційної процедури у газеті «Урядовий кур'єр» чи «Голос України» за рахунок банку у строки, передбачені законами України, з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання ліцензії або власником банку рішення про ліквідацію банку.

Відомості про відкриття ліквідаційної процедури повинні містити найменування та інші реквізити банку, що ліквідується, дату прийняття Національним банком України рішення про відкликання ліцензії або дату прийняття рішення власника банку про ліквідацію банку і призначення ліквідатора, відомості про ліквідатора.

Протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку.

Приписи ч. 1 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначають, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Вказаною нормою права також надано визначення поняття «конкурсні кредитори» - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, та «поточні кредитори» - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

В акті перевірки зобов'язання Банку зі сплати ПДФО та Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування виникли до порушення процедури ліквідації банку, до 02.03.2012р., тобто у період дії Тимчасової адміністрації. Виникнення заборгованості пов'язане з неплатоспроможністю банку, діяльність якого не відповідала вимогам банківського законодавства, в результаті чого Національним банком України була застосована процедура ліквідації банку, яка підтверджена рішенням Господарського суду Харківської області від 10.05.2012р.

Суми заборгованості зі сплати ПДФО та Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідають даним бухгалтерської документації на дату запровадження процедури ліквідації банку (на 02.03.2012р.), яка була прийнята разом із іншими цінностями у акті приймання - передавання справ від Тимчасової адміністрації до ліквідатора банку.

Позивач зазначає, що ДПІ У Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві і УПФУ у Печерському районі м. Києва, протягом місяця після публікації у газеті «Урядовий кур'єр» від 06.03.2012р. № 43 оголошення про відкриття ліквідаційної процедури ПАТ «ІНПРОМБАНК» не скористалися своїм правом заявити про вимоги по зобов'язанням, які існували на дату прийняття рішення про ліквідацію, ліквідатор, керуючись статтею 96 Закону про банки, не має можливості визнати заборгованість, вказану в акті і вважає її погашеною, як не заявлену в установлений законодавством термін.

Також звертає увагу, що в акті перевірки не зазначено, що звільнення працівників банку здійснювалося відповідно до вимог пункту 8 статті 92 закону про банки та чинного законодавства України про працю.

Згідно п. 87.10 ст. 87 Податкового кодексу України, з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов'язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно із Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" без застосування норм цього Кодексу.

У відповідності до п. 1.3 ст.1 Податкового кодексу України, цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно ст. 87 Закону України «Про банки і банківську діяльність» ліквідація банку з ініціативи Національного банку України здійснюється відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Суд звертає увагу, що оголошення про початок ліквідації Банку було опубліковано у газеті «Урядовий кур'єр» від 06.03.2012р. № 43.

Відповідно до вимог ст. 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність» з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора наступили певні правові наслідки, у тому числі банківська діяльність банку завершилася закінченням технологічного циклу конкретних операцій, були закриті кореспондентські рахунки банку, діючим є тільки рахунок, відкритий ліквідатором банку для здійснення ліквідаційної процедури.

Процедура ліквідації банку визначена, главою 16 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачає, зокрема, певний порядок виявлення кредиторів банку та погашення їх вимог в ході ліквідаційної процедури: ліквідатором здійснюється опублікування відомостей про відкриття ліквідаційної процедури; протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку; ліквідатор припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення одного місяця дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури; ліквідатор протягом трьох місяців з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури, зокрема, визначає суму заборгованості кожному кредитору; відносить вимоги до певної черги погашення; відхиляє вимоги у разі їх не підтвердження надає Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, із зазначенням розрахункової суми, що підлягає відшкодуванню; складає перелік акцептованих ним вимог для затвердження Національним банком України; щотижня протягом трьох тижнів публікує оголошення про день і місце, де можна ознайомитися з переліком вимог, та про дату подання цього переліку Національному банку України; кредитори мають право надіслати ліквідатору свої заперечення щодо визнаних ним вимог протягом одного місяця з дня отримання повідомлення; майно банку оцінується ліквідатором у порядку, встановленому законодавством України, та продається у порядку, погодженому з Національним банком України; одержані в результаті ліквідаційної процедури кошти спрямовуються на задоволення визнаних ліквідатором вимог кредиторів банку, яке здійснюється у черговості, встановленій статтею 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Таким чином, вимоги Закону України «Про банки і банківську діяльність» не допускають під час ліквідації банку задоволення вимог кредиторів банку окремо від ліквідаційної процедури, оскільки особливий порядок та черговість задоволення вимог до банку не припускають задоволення вимог до банку в індивідуальному порядку поза межами ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч. 3 ст. 89 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури.

В матеріалах справи відсутні докази проте, що Відповідач звертався до ліквідатора про свої вимоги та подання заяви про визнання кредиторської вимоги щодо сплати заборгованості та включення до Реєстру кредиторів.

З аналізу вищезазначених норм, Суд приходить до висновку, що заборгованість згідно із статтею 96 Закону про Банки вважається погашеною, як не заявлена в установлений законодавством термін.

Аналогічна правова позиція викладене в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 07.04.2011 року у справі за № К-38442/10.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача в щодо скасування податкового повідомлення-рішення підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києві Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві від 25.12.2013 року №23926551702, за яким ФКД ПАТ «ІНПРОМБАНК» встановлено порушення сплати суми зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 163 612,86 грн.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук