Рішення № 37387390, 25.02.2014, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2014 р. Справа № 923/6/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Напої Плюс"

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 18280,42 грн,

за участю представників сторін:

від позивача - Остахової С.М. (представника за дорученням),

від відповідача - не прибув,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вимогами, з врахуванням заяви вих. № 21/02-14 від 21.02.2014р. про уточнення позовних вимог, про стягнення з відповідача 15170,47 грн заставної вартості майна та 3109,95 грн неустойки. Безпосередньо позовні вимоги ґрунтуються на неналежному виконанні відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо повернення переданого за договором про надання послуг № Д/12-20-М від 01.12.2011р. обладнання, який є розірваним.

Відповідачем відзив на позов не наданий та в судове засідання вона свого представника не направила, хоча належним чином була повідомлена про час і місце судового розгляду справи.

Так, ухвала про порушення справи від 11.01.2014р. та ухвала про відкладення розгляду справи від 04.02.2014р., надіслані судом на адресу відповідача, вказану у позовній заяві: АДРЕСА_1, останньою отримано, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення поштових відправлень.

У зв'язку з неявкою відповідача в судові засідання 4 та 25 лютого поточного року розгляд справи здійснено без її участі.

Крім викладеного судом встановлено, що 1 грудня 2011 року між сторонами укладено договір про надання послуг № Д/12-20-М, відповідно до умов якого відповідач прийняла на себе обов'язок надавати позивачу послуги по сприянню в організації просування товарів на ринок та плануванню збуту (мерчандайзинг та маркетинг), а також, за умови окремої домовленості сторін, по наданню рекламних та інформаційних послуг, по відношенню до товарів (алкогольних та безалкогольних напоїв) виробництва позивача, що поставлені останнім для реалізації кінцевому споживачу, на умовах, передбачених договором про діяльність у якості дистриб'ютора № Д/12-20 від 01.12.2011р.

Відповідно до пункту 1.6. договору про надання послуг № Д/12-20-М позивач може надати у користування відповідачу обладнання для розміщення товарів, що вказані у пункті 1.1. договору, а також рекламні та інформаційні матеріали. Вищевказане обладнання та/або матеріали передаються відповідачу на підставі актів приймання-передачі (додатки до даного договору), в яких вказується заставна вартість одиниці обладнання, кількість обладнання та асортимент.

На виконання умов договору позивачем передано відповідачу торгове (холодильне) обладнання за актом приймання-передачі від 01.11.2012р. загальною заставною вартістю 1979500,78 грн., за актом приймання-передачі від 13.11.2012р. загальною заставною вартістю 3358,01 грн, за актом приймання-передачі від 13.02.2013р. загальною заставною вартістю 580,70 грн.

При цьому, у зв'язку з наявністю простроченої заборгованості відповідача за поставлений товар, з урахуванням пені та штрафу, у розмірі 408835,31 грн за договором про діяльність у якості дистриб'ютора № Д/12-20, обставини щодо чого встановлено рішенням господарського суду Херсонської області від 11.07.2013 р. у справі № 923/518/13, які відповідно до приписів частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України є преюдиціальними для вирішення даної справи, враховуючи, що на цій підставі правовідносини між сторонами за договором про надання послуг № Д/12-20-М є фактично припиненими, обумовлені послуги відповідачем позивачу не надаються, позивач звернувся до відповідача із заявою вих. № 07/10-13 від 07.10.2013р. про розірвання договору про надання послуг № Д/12-20-М , яка отримана фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 08.11.2013р.

Таким чином, оскільки відповідно до приписів пункту 3 статті 651 Цивільного кодексу України, за якими у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим, та з урахуванням пункту 5.4. договору про надання послуг № Д/12-20-М, яким сторони обумовили можливість розірвання даного договору на вимогу замовника у випадку порушення виконавцем своїх зобов'язань, даний договір є розірваним з 8 листопада 2013 року.

Згідно з пунктом 2.8.8. договору № Д/12-20-М відповідач зобов'язана повернути передане торгове (холодильне) обладнання по акту приймання-передачі протягом 5 календарних днів з моменту припинення дії договору.

Проте зобов'язання щодо повернення торгового обладнання відповідачем виконано частково, а саме позивачу передано: актом приймання-передачі від 14.06.2013р. обладнання загальною заставною вартістю 1041306,07 грн; актом приймання-передачі від 20.06.2013р. обладнання загальною заставною вартістю 3358,01 грн; актом приймання-передачі від 20.06.2013р. обладнання загальною заставною вартістю 86736,86 грн; актом приймання-передачі від 20.06.2013р. обладнання загальною заставною вартістю 41788,32 грн; актом приймання-передачі від 14.06.2013р. обладнання загальною заставною вартістю 1041306,07 грн; актом приймання-передачі від 11.06.2013р. обладнання загальною заставною вартістю 580,70 грн; актом приймання-передачі від 11.06.2013р. обладнання загальною заставною вартістю 3510 грн, у зв'язку з чим в користуванні останнього залишається обладнання заставною вартістю 15170,47 грн.

Аналіз правовідносин, які існували між сторонами, свідчить, що за своєю юридичною природою між ними укладено договір про надання послуг за яким, відповідно до приписів статті 901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому неповернення відповідачем позивачу обладнання є порушенням господарських зобов'язань за вказаним договором, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення заставної вартості даного обладнання у розмірі 15170,47 грн, згідно з пунктом 4.7. договору, за яким у випадку втрати обладнання відповідач зобов'язана компенсувати позивачу заставну вартість даного майна, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Через несвоєчасне виконання зобов'язань за договором позивачем нараховані відповідачу 3109,95 грн неустойки за період з 14.11.2013р. по 25.12.2013р., у зв'язку з чим, вирішуючи спір щодо правомірності нарахування цих сум, суд зазначає наступне.

За статтею 230 ГК України неустойкою є грошова сума, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4.8. договору встановлено, що у разі прострочення повернення холодильного обладнання після закінчення строку, зазначеного в п. 2.8.8. договору, відповідач сплачує на користь позивача неустойку у розмірі 0,5 % від заставної вартості обладнання за кожний день прострочення.

При цьому судом враховується, що згідно з частиною 1 статті 6 Господарського кодексу України одним із принципів господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом, а відповідно до частини 4 статті 179 того ж Кодексу при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, тобто коли вони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству, а тому визначення розміру неустойки на рівні 0,5 % від заставної вартості обладнання за кожний день прострочення не суперечить викладеним нормам.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 3109,95 грн неустойки, розрахунок якої судом перевірено, також підлягає задоволенню.

Судовий збір у розмірі 1827 грн, у відповідності до статті 49 ГПК України, покладається на відповідача.

На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1; ід. код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Напої Плюс" (адреса: м. Київ, Спортивна площа, б. 3; код ЄДРПОУ 36843876) - 15170,47 грн заставної вартості майна, 3109,95 грн неустойки та 1827 грн компенсації по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 28.02.2014р.

Суддя М.К. Закурін