Рішення № 37387205, 28.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22187/13 28.01.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Панорама»До Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1Простягнення 17 506, 81 грн. Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Бараннік А.П. - директор, Ставнічук М. А. - за дов.

Від відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_4 - за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь суму основного боргу в розмірі 15 200, 00 грн., пеню в розмірі 1 909, 02 грн., 3% річних в розмірі 397, 79 грн., а всього - 17 506, 81 грн. за Договором від 30.04.2012р. №30/04.

28.01.2014р. в судовому засіданні представник Відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

За заявою сторін, спір вирішено у строк визначений п.3 ст. 69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.12.2009р. між Публічним акціонерним товариством «Ленінська кузня» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Панорама» (Позивачем) укладено договір оренди №977-А-711.

Відповідно до п.1.1.2. договору оренди орендодавець передав орендарю в тимчасове користування частину нежилого приміщення розташованого на другому поверсі площею 131,7кв.м в корпусі 1А (інв.№500003) за адресою АДРЕСА_2. Приміщення передавалися для розміщення офіса, про що свідчить Акт прийому-передачі приміщення в оренду від 29.12.2009р.

Відповідно до п.7.1 договору оренди договір вступає в закону силу з 01.01.2010р. і діє по 31.12.2010р.

Додатковими угодами від 27.12.2010р. №1 та від 27.12.2011р. №2 строки дії Договору №977-А-711 продовжувалися, відповідно до 31.12.2011р. та до 25.12.2012р.

29.12.2012р. між Публічним акціонерним товариством «Ленінська кузня» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Панорама» (Позивачем) укладено договір оренди №220-12, строк дії якого визначено сторонами по 31.12.2013р..

Відповідно до п.3.1.1 Договорів оренди від 29.12.2009р. та від 29.12.2012р. Товариству з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Панорама» (Позивачу) надано право передачі частини приміщення в суборенду.

Тобто, Позивач відповідно до умов зазначених договорів мав право передачі частини приміщення в суборенду.

Тому, суд вважає, що 30 квітня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Панорама» (Позивачем) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Відповідачем) правомірно було укладено Договір №30/04 суборенди нежитлового приміщення.

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2. Договору Позивач передав, а Відповідач прийняв у строкове платне користування (оренду) нежитлові приміщення: офісні приміщення, загальною площею 30, 00 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, для розміщення офісу.

Згідно з п. 2.1. Договору передбачено, що передача приміщення в оренду та його прийняття Відповідачем, а також повернення приміщення з оренди та прийняття його Позивачем, здійснюється шляхом підписання сторонами Актів прийому-передачі, що є невід'ємною частиною договору.

Судом встановлено, що Позивач свої зобов'язання по Договору виконав в повному обсязі і передав Відповідачу приміщення 01.05.2012р., що підтверджується актом прийому-передачі нежитлового приміщення в оренду.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

У відповідності з п. 3.1. Договору загальна сума орендної плати за один календарний місяць оренди приміщення складає 1 200, 00 грн. з ПДВ.

Відповідно до п.8.3 Договору від 30 квітня 2012 року №30/04 строк дії договору по 30.12.2012р.

Додатковою угодою №1 від 25.12.2012р. сторони домовились продовжити термін дії Договору до 30.12.2013р.

Додатковою угодою №2 від 28.12.2012р. було внесено зміни до п. 3.1. Договору та викладено його у наступній редакції: загальна сума орендної плати за один календарний місяць оренди приміщення з 01.01.2013р. складає 3 200, 00 грн. в місяць з урахуванням ПДВ.

Додатковою угодою №4 від 01.04.2013р. було внесено зміни до п. 3.1. Договору та викладено його в наступній редакції: загальна сума орендної плати за один календарний місяць оренди приміщення за квітень 2013р. складає 800, 00 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 2.6. Договору, датою початку використання приміщення Відповідачем є дата підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення від Позивача Відповідачу.

Згідно з п. 3.4. Договору, орендна плата сплачується Відповідачем в безготівковій формі, шляхом прямого банківського переказу коштів на поточний рахунок Позивача в строки визначені п. п. 3.6. та 3.7. цього Договору.

Пунктом 3.6. передбачено, що орендна плата за оренду приміщення та інші платежі передбачені Договором за наступні місяці сплачується шляхом попередньої оплати до 1 числа місяця, що передує місяцю оренди.

Проте, Відповідач не виконав свої обов'язки щодо вчасної та повної оплати за оренду нежитлового приміщення.

Так, матеріали справи свідчать, що Відповідач порушив вимоги Договору і орендну плату за оренду приміщення в строки, зазначені в п. 3.6. Договору, оплатив лише частково за квітень - серпень 2012р., що підтверджується банківськими виписками.

За розрахунком Позивача, на час розгляду справи заборгованість Відповідача перед Позивачем за оренду приміщення за період з вересня 2012р. по квітень 2013р. становить 15 200, 00 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 6.1. Договору передбачено, що за несвоєчасне перерахування Відповідачем орендної плати, визначеної Договором, Відповідач сплачує на користь Позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

30.04.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Панорама» (Позивачем) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Відповідачем) укладено Угоду про розірвання Договору оренди від 30 квітня 2012 року №30/04, відповідно до якої Договір оренди від 30 квітня 2012 року №30/04 припинив свою дію з 01.05.2013р.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Договір № 30/04 є договором суборенди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в оренду, користування ним відповідачем, а також існування у відповідача заборгованості по сплаті орендних платежів у розмірі 15 200,00 грн. за період з вересня 2012р. по квітень 2013р.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.4. Договору, орендна плата сплачується Відповідачем в безготівковій формі, шляхом прямого банківського переказу коштів на поточний рахунок Позивача в строки визначені п. п. 3.6. та 3.7. цього Договору.

Пунктом 3.6. передбачено, що орендна плата за оренду приміщення та інші платежі передбачені Договором за наступні місяці сплачується шляхом попередньої оплати до 1 числа місяця, що передує місяцю оренди.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пунктів 3.4, 3.6 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату шляхом попередньої оплати до 1 числа місяця, що передує місяцю оренди.

Проте відповідач свого обов'язку зі спати орендних та інших платежів належним чином не виконав у зв'язку із чим заборгованість відповідача по орендній платі за період з вересня 2012р. по квітень 2013р. становить 15 200,00 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент винесення рішення у справі настав.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором оренди № 30/04 від 30.04.2012р. у сумі 15 200,00грн. орендної плати за період з вересня 2012р. по квітень 2013р.Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Твердження Відповідача, що ним виконані зобов'язання по сплаті орендної плати в повному обсязі з посиланням на Акти здачі-прийняття робіт, копії яких містяться в матеріалах справи в яких зазначено що в травні-серпні 2012р. роботи з оренди приміщення згідно наведеного договору виконані і сторони претензій одна до одної не мають, спростовуються матеріалами справи та судом не приймаються.

Так, пунктом п. 3.4. Договору сторони чітко встановили, що орендна плата сплачується Відповідачем в безготівковій формі, шляхом прямого банківського переказу коштів на поточний рахунок Позивача в строки визначені п. п. 3.6. та 3.7. цього Договору.

В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем орендної плати, у встановленій сторонами формі та строки, визначених в п. 3.4 Договору.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Вимога Позивача про стягнення з Відповідача пені у сумі 1909,02 грн. задоволенню підлягає частково в розмірі 1098, 96 грн., з наступного.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 6.1. Договору передбачено, що за несвоєчасне перерахування Відповідачем орендної плати, визначеної Договором, Відповідач сплачує на користь Позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Порушення відповідачем строків оплати за надані послуги, передбачених розділом 3 договору оренди № 30/04 від 30.04.2012р., є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тобто, судом встановлений факт порушення (прострочення) відповідачем свого грошового зобов'язання, у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення з нього пені визнається правомірною.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Проте, перевіривши правильність розрахунку пені, суд встановив, що позивачем застосовано помилку в періоді її розрахунку.

Таким чином, згідно розрахунку суду, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 1098, 96 грн. за період з 14.05.2013р. по 14.11.2013 р. В решті частині пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 232 ГК України для нарахування штрафних санкцій (пені, штрафу, неустойки) встановлені скорочені строки позовної давності у шість місяців, тому позов в цій частині може бути задоволений у межах цього строку.

Оскільки, обидві сторони є суб'єктами господарювання, при вирішенні питання про стягнення пені, суд керувався положеннями Господарського кодексу України.

Отже, порушення відповідачем строків оплати за надані послуги, передбачений п. 3.6 Договору оренди від 30.04.2012р. №30/04, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 397,79 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги щодо стягнення основного боргу та 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Щодо вимог по стягненню пені, такі вимоги підлягають частковому задоволенню з підстав вище наведених.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Панорама» (02160, м. Київ, вул. Каунаська, б. 10-А ; Код: 25641527) суму основного боргу в розмірі 15 200, 00 грн., пеню в розмірі 1098, 96 грн., 3% річних в розмірі 397, 79 та судовий збір в розмірі 1 641,69 грн.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В решті частині вимоги про стягнення пені -відмовити

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 03.02.2014р.

Суддя І.І.Борисенко