Постанова № 37386622, 21.02.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2014 року Справа № 803/141/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Грушецькому П.В.,

з участю представника позивача Мозольської О.М.,

представників відповідачів Денісова С.П., Потапчука В.А.,

третьої особи Сапожніка А.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Волинської обласної психіатричної лікарні №2 смт. Олика до Державної фінансової інспекції у Волинській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальне підприємство водопровідно-каналізаційних мереж «Ківерціводоканал» про визнання протиправним та скасування пункту 10 вимоги від 05.08.2013 року № 03-040-14-14/4779 «Про усунення порушень»

ВСТАНОВИВ:

Волинська обласна психіатрична лікарня №2 смт. Олика (далі - ВОПЛ № 2, позивач) звернулася з позовом до Державної фінансової інспекції у Волинській області (далі - ДФІ у Волинській області, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальне підприємство водопровідно-каналізаційних мереж «Ківерціводоканал» (далі - КП ВКМ «Ківерціводоканал», третя особа) про визнання протиправним та скасування пункту 10 вимоги від 05.08.2013 року № 03-040-14-14/4779 «Про усунення порушень».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведенні ревізії фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.05.2009 року по 01.06.2013 року ДФІ у Волинській області визначила об'єм вивезених нечистот у відповідності до кількості перевезень, здійснених асенізаційним автомобілем. Однак, відповідно до договорів, укладених між позивачем та КП ВКМ «Ківерціводоканал» про прийняття стічних вод до комунальної каналізації передбачено, що облік каналізаційних стоків проводиться по показниках водолічильників, встановлених на водопровідних вводах, повірених і опломбованих Державним повірником територіального органу Держстандарт і зареєстрованих в підприємстві «Ківерціводоканал».

Таким чином, застосована відповідачем методика обчислення об'єму вивезених нечистот КП ВКМ «Ківерціводоканал» з території ВОПЛ №2 є невірною та не відповідає чинному законодавству.

Також ревізією не встановлено, що кошти витрачено не у відповідності до визначених у кошторисах на 2009-2013 роки напрямках.

Враховуючи вищевикладене, просить визнати протиправним та скасувати пункт 10 вимоги від 05.08.2013 року № 03-040-14-14/4779 «Про усунення порушень».

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити повністю.

Представники відповідача у наданому суду письмовому запереченні від 07.02.2014 року та в судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги заперечили, посилаючись на те, що проведеною ревізією було встановлено, що фактичний об'єм нечистот, перевезених асенізаційним автомобілем та скинутим до каналізаційних мереж КП ВКМ «Ківерціводоканал» впродовж ревізійного періоду складав 12 982,5 м. куб., що на 23 227,5 м. куб менше об'єму, зазначеного в рахунках на оплату наданих послуг, внаслідок чого ВОПЛ №2 зайво відшкодовано вартість не наданих підприємством КП ВКМ «Ківерціводоканал» послуг з водовідведення на загальну суму 192 318, 80 грн., чим порушено вимоги пункту 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Враховуючи вищевикладене, просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, представника третьої особи, дослідивши письмові докази, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно із частиною другою статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Судом встановлено, що на виконання пункту 1.2.2.2 плану роботи Державної фінансової інспекції у Волинській області на II квартал 2013 року та відповідно до направлень від 04.06.2013 року № 430 та № 431 проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Волинської обласної психіатричної лікарні № 2 смт. Олика за період з 01.05.2009 року по 01.06.2013 року, про що складено акт ревізії від 19.07.2013 року № 040-22/010, в якому зафіксовано ряд порушень.

В ході ревізії відповідачем встановлено, що водовідведення головного корпусу ВОПЛ №2 здійснюється шляхом самопливу через каналізаційну мережу замку до очисних споруд КП ВКМ «Ківерціводоканал», а водовідведення від першого та другого відділення, госприміщення, адміністративних будівель - у стаціонарні вигрібні ями, які не з'єднані з очисними спорудами КП ВКМ «Ківерціводоканал». Каналізаційні стоки із зазначених ям вивозяться на очисні споруди КП ВКМ «Ківерціводоканал» асенізаційним автомобілем позивача, марки ГАЗ 3307, д.н.з. 75-16 ВНН.

Проведеним розрахунком встановлено, що фактично загальний об'єм нечистот, перевезених асенізаційним автомобілем впродовж ревізійного періоду становить 12 982, 5 м. куб. За даними показників водо лічильника, яких обліковує спожиту воду адміністративних будівель, першого, другого відділень, господарського приміщення, на підставі якого визначався об'єм кількості нечистот, скинутих до впускного колектора очисних споруд КП ВКМ «Ківерціводоканал» за період з 01.05.2009 року по 01.06.2013 року становить 36 210,00 м. куб.

Впродовж ревізійного періоду у рахунки на оплату за послуги з водовідведення включено на 23 227, 50 м. куб більше стічних вод від фактично скинутих у каналізаційну мережу КП ВКМ «Ківерціводоканал», що призвело до зайвої оплати за період з 01.05.2009 року по 01.06.2013 року КП ВКМ «Ківерціводоканал» за не надані послуги з водовідведення на загальну суму 192 318, 80 грн., чим порушено вимоги пункту 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

На підставі акту ревізії від 19.07.2013 року № 040-22/010 ДФІ у Волинській області направила позивачеві лист - вимогу від 05.08.2013 року № 03-040-14-14/4779 «Про усунення порушень» пунктом 10 якої вимагалося:

- стягнути з КП ВКМ «Ківерціводоканал» вартість завищеного обсягу наданих послуг з водовідведення на загальну суму 192 318, 80 грн., у тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у порядку та розмірі, встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України. Відшкодовані кошти за 2009-2012 роки перерахувати в дохід обласного бюджету.

Проаналізувавши зібрані та досліджені в ході судового розгляду справи докази, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно з статтею 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Підставою для винесення пункту 10 оскаржуваної вимоги є висновки відповідача, викладені в акті про те, що фактичний об'єм нечистот, перевезених асенізаційним автомобілем та скинутим до каналізаційних мереж КП ВКМ «Ківерціводоканал» впродовж ревізійного періоду складав 12 982,5 м. куб, що на 23 227,5 м. куб менше об'єму, зазначеного в рахунках на оплату наданих послуг, внаслідок чого ВОПЛ №2 зайво відшкодовано вартість не наданих підприємством КП ВКМ «Ківерціводоканал» послуг з водовідведення на загальну суму 192 318, 80 грн.

Однак, з такими висновками відповідача погодитися не можна, виходячи із наступного.

Так, між ВОПЛ №2 та КП ВКМ «Ківерціводоканал» було укладено договори про приймання стічних вод до комунальної каналізації від 04.01.2000 року, від 03.01.2006 року, 04.01.2010 року, 05.03.2012 року, 11.03.2013 року відповідно до умов яких облік каналізаційних стоків проводиться по показаннях водолічильників, встановлених на водопровідних вводах, повірених і опломбованих Державним повірником територіального органу Держстандарту і зареєстрованих в підприємстві «Ківерціводоканал» та засвідчувався.

Показники лічильників знімались працівниками лікарні та працівниками підприємства «Ківерціводоканал» з послідуючим записом та розписом в журналі помісячно.

Відповідно до договору про закупівлю послуг за державні кошти, укладеного між ВОПЛ №2 (замовник) та підприємством «Ківерціводоканал» (виробник послуг) від 11.03.2012 року № 7-45-а, виробник зобов'язується надати замовнику у 2013 році послуги з водовідведення (каналізаційні послуги), зазначені в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги. Кількість послуг становить 17 242,00 м. куб.

У судовому засіданні встановлено та не заперечується учасниками судового процесу та обставина, що на даний час лічильники у позивача встановлені на водопровідних вводах і у встановленому порядку зареєстровані та опломбовані.

Порушень в показниках лічильників та здійсненої оплати по укладених договорах під час ревізії не встановлено.

Згідно укладених договорів які на даний час є чинними та у встановленому порядку не були розірвані та визнанні нечинними предметом цих договорів є прийняття стічних каналізаційних стоків.

Вказані послуги оплачувались у відповідності до встановлених на певні періоди тарифів.

Перевищення вартості по включених тарифах не встановлено.

На даний час нормативним документом, який регламентує спірні правовідносини, є «Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України», затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 року № 936/15627 (Далі Правила).

Пунктом 1.1. Правил визначено, що вони визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України.

Ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб -підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з яким виробником укладено договір на отримання питної води , скидання стічних вод.

Згідно п.3.14 правил встановлено, що уразі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж централізованого водопостачання та інших джерел.

У даному випадку саме за такими принципами і здійснювався облік стічних вод позивачем, що і відображено в укладених договорах.

Іншого нормативного акту, який на даний час регламентує спірні правовідносини, не існує.

Протилежного в судовому засіданні не встановлено.

Згідно з пунктом 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Тобто, підставою для внесення такої вимоги позивачу є виявлення порушень чинного законодавства під час проведення ревізії.

Однак, в акті перевірки відповідачем не зазначено жодного нормативного акту, який порушив позивач. В ході судового розгляду справи відповідачем також вказаної обставини не доведено.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що в даному випадку відповідачем належними та допустимими доказами не доведено правомірності пункту 10 вимоги відносно позивача та наявності порушень законодавства при застосуванні методики обрахунку об'єму вивезених нечистот.

Отже, виходячи із вищенаведеного, оспорюваний пункт 10 листа-вимоги Державної фінансової інспекції від 05 серпня 2013 року № 03-040-14-14/4779 «Про усунення порушень» винесений з порушенням вимог чинного законодавства, є протиправним та підлягає скасуванню, а позов до повного задоволення.

Інші доводи представників відповідачів не спростовують висновків суду, зроблених в судовому засіданні.

Що стосується тверджень відповідача про те, що постановою Волинського адміністративного суду від 16.10.2013 року у справі за позовом Державної фінансової інспекції у Волинській області до Волинської психіатричної лікарні № 2 про зобовязання вчинити дії було задоволено його позов до позивача про зобов'язання вчинити дії, втому числі і виконати п.10 вимоги і дане рішення набрало законної сили то суд їх не приймає до уваги виходячи із наступного.

По -перше, позивач не був позбавлений права у встановлені законодавством строки звернутись до суду про оскарження даної вимоги, що ним і було зроблено.

По -друге, предметом розгляду вищевказаної справи було зобов'язання вчинити дії, де суд не давав правову оцінку законності винесеної вимоги, а в даному випадку предметом розгляду вказаного позову є законність винесення п.10 вимоги, тобто підстави і предмети розгляду цих справи є різними.

По -третє, підставою для не розгляду цієї справи по суті є така, що набрала законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами, чого в даному випадку немає, оскільки судового рішення про правомірність винесеного п.10 вимоги немає.

Крім цього, в даному спорі наявний інший учасник судового процесу КП «Ківерціводоканал» , інтереси якого зачіпає п.10 оскаржуваної вимоги.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 року № 936/15627, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 10 вимоги Державної фінансової інспекції у Волинській області від 05.08.2013 року № 03-040-14-14/4779 «Про усунення порушень».

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі до 26 лютого 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий Р.С. Денисюк