Ухвала суду № 37384488, 20.02.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"20" лютого 2014 р. Справа № 911/499/14

Суддя Бацуца В. М. розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Рійк Цваан Україна", с. М. Олександрівка, Бориспільський район

до:

1) Малого приватного підприємства Фірми „Ерідон", с. Княжичі, Києво-Святошинський район;

2) Приватного підприємства „Фреш Фуд Агро Плюс", м. Одеса;

3) Товариства з обмеженою відповідальністю „Фреш Фуд Агро Північ", м. Одеса;

за участю третьої особи Одеської філії Державного підприємства „Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, м. Одеса;

про визнання договору застави недійсним та зобов'язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Рійк Цваан Україна" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до МПП Фірми „Ерідон", ПП „Фреш Фуд Агро Плюс", ТОВ „Фреш Фуд Агро Північ" про визнання недійсним договору застави № 28/12/12 від 27.12.2012 р., укладеного між МПП Фірми „Ерідон", ПП „Фреш Фуд Агро Плюс" та ТОВ „Фреш Фуд Агро Північ", зобов'язання Одеської філії Державного підприємства „Інформаційний центр" Міністерства юстиції України зареєструвати припинення обтяження рухомого майна: автомобіля Skoda Superb номер державної реєстрації ВН 9618 СХ, ВАЗ 2121 номер державної реєстрації ВН 6750 AM, Chevrolet Aveo номер державної реєстрації ВН 7103 ЕВ, Chevrolet Aveo номер державної реєстрації ВН 3243 ЕВ, КАМАЗ 53212 номер державної реєстрації ВН 7828 СХ, Daewoo sens номер державної реєстрації ВН 7831 СХ, Volkswagen LT номер державної реєстрації ВН 3915 ВС, ГАЗ 33021 СПГ номер державної реєстрації ВН 7826 СХ, Chevrolet Niva номер державної реєстрації ВН 62-62 ЕВ, шляхом вилучення запису № 4 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна Боржник ПП „Фреш Фуд Агро Плюс" (код ЄДРПОУ 3680163), ТОВ „Фреш Фуд Агро Північ" (код ЄДРПОУ 37644683).

Вказана позовна заява не може бути прийнята до провадження з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Відповідно до п. 2) ч. 1 ст. 57 цього ж кодексу до позовної заяви додаються документи, що підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

До вказаної позовної заяви в якості доказів, що підтверджують відправлення відповідачам копії позовної заяви і доданих до неї документів, додано квитанцію № 2037 від 13.02.2014 р. про відправлення цінного листа та опис вкладення до нього від 13.02.2014 р., квитанцію № 2038 від 13.02.2014 р. про відправлення цінного листа та опис вкладення до нього від 13.02.2014 р., квитанцію № 2039 від 13.02.2014 р. про відправлення цінного листа та опис вкладення до нього від 13.02.2014 р.

Позовна заява б/н, із якою звернувся позивач до відповідача в господарський суд Київської області і щодо якої судом вирішується питання про прийняття до розгляду, складена, оформлена, підписана і датована позивачем від 17.02.2014 р. Отже, в даному випадку квитанція № 2037 від 13.02.2014 р. про відправлення цінного листа та опис вкладення до нього від 13.02.2014 р., квитанція № 2038 від 13.02.2014 р. про відправлення цінного листа та опис вкладення до нього від 13.02.2014 р., квитанція № 2039 від 13.02.2014 р. про відправлення цінного листа та опис вкладення до нього від 13.02.2014 р. підтверджують відправлення відповідачам якоїсь іншої копії позовної заяви і доданих до неї документів, що була складена, оформлена, підписана і датована позивачем раніше - до 13.02.2014 р.

Належних та допустимих доказів, що б підтверджували відправлення відповідачам копії саме позовної заяви б/н від 17.02.2014 р. і доданих до неї документів, позивачем до позовної заяви не додано.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно п.п. 2) п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір" розмір ставки судового збору із позовних заяв немайнового характеру, що подаються до господарського суду, становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього ж закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 2.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" встановлено, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Пунктом 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/530 від 29.09.2009 р. „Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" на запитання „Які дії слід вчиняти господарському суду у разі встановлення суттєвої недоплати суми державного мита при поданні позову?" зазначено, що згідно з частиною першою статті 46 ГПК державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. За змістом пункту 4 частини першої статті 63 названого Кодексу неподання доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі є підставою для повернення позовної заяви незалежно від того, чи є сума недоплати „суттєвою".

До вказаної позовної заяви додано платіжне доручення № 174 від 07.02.2014 р. про сплату судового збору на суму 1 218, 00 грн., розмір якого не відповідає п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір". Належного доказу, що б підтверджував сплату позивачем судового збору у встановлених порядку і розмірі, позивачем до позовної заяви не додано.

Згідно ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, а також з інших підстав.

За таких обставин зазначена позовна заява підлягає поверненню без розгляду з вказаних підстав.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 54, 56, 57, 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Рійк Цваан Україна" позовну заяву б/н від 17.02.2014 р. (вх. № 539/14 від 17.02.2014 р.) та додані до неї матеріали без розгляду.

2. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

Суддя Бацуца В.М.