Постанова № 37382412, 11.11.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2013 р. Справа № 804/12362/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Фоменко О.В.

представника позивача: Кандели Я.В.

представника відповідача: Михайлишиної О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЄВРАЗ УКРАЇНА»

до Дніпропетровської митниці,

третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів та рішення про коригування митної вартості товарів, та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЄВРАЗ УКРАЇНА» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, в якому просило: визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.07.2013р. №110050004/2013/00219; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 15.07.2013р. №110050004/2013/000077/1; зобов'язати відповідача надати висновок до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про повернення позивачу надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у розмірі 453786,30грн. шляхом її зарахування на поточний рахунок позивача; зобов'язати відповідача здійснити митне оформлення вантажу за ціною контракту.

В обґрунтування пред'явленого позову зазначалося, що відповідач безпідставно та необґрунтовано здійснив коригування заявленої позивачем митної вартості товарів, поставлених за контрактом з ВАТ «ЄВРАЗ Нижнетагильський металургійний комбінат» від 08.11.2012р. №ДГНТ6Т001306, яка була підтверджена документально та базувалася на даних, що піддаються обчисленню. При цьому відповідачем було застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів відповідно до наявної інформації по ВМД від 22.04.2013р. №110050004/2013/002398 та від 26.03.2013р. №110050004/2013/001815. Однак, ці ВМД були оформлені позивачем на товар, поставлений за вищевказаним контрактом з ВАТ «ЄВРАЗ Нижнетагильський металургійний комбінат» від 08.11.2012р. №ДГНТ6Т001306, але на партію, що надійшла раніше, і митна вартість якого також була скоригована відповідачем, внаслідок чого позивач, з метою уникнення простою вагонів та застосування штрафу, оформив в порядку ст.55 Митного кодексу України нові ВМД для випуску товару у вільний обіг, але оскаржив в судовому порядку рішення, якими було скориговано цю митну вартість і постановою суду першої інстанції позов в частині визнання протиправними та скасування цих рішень було задоволено. Отже, митна вартість, вказана у ВМД від 22.04.2013р. №110050004/2013/002398 та від 26.03.2013р. №110050004/2013/001815 не є такою, що розрахована позивачем за ціною угоди (за основним методом визначення митної вартості) та є узгодженою, тому не може братися митним органом до уваги у даному випадку. Крім того позивач зазначав, що і у цьому випадку ним в порядку ст.55 Митного кодексу України було оформлено нову ВМД за скоригованою відповідачем митною вартістю та здійснено сплату за митне оформлення, в тому числі і сплачено різницю в сумі ПДВ. Проте, оскільки оскаржувані рішення є протиправними, відповідача слід зобов'язати надати висновок до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про повернення позивачу надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у розмірі 453786,30грн. шляхом її зарахування на поточний рахунок позивача.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав пред'явлений адміністративний позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю його задовольнити.

Відповідач пред'явлений адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що декларантом було заявлено про пов'язаність продавця та покупця, при цьому у митного органу виникли обґрунтовані сумніви відносно того, що існуючий взаємозв'язок між ними вплинув на заявлену декларантом митну вартість. За результатами контролю співставлення було встановлено, що рівень заявленої декларантом митної вартості становить 23,96 руб/кг, а рівень митної вартості товарів, що визначений митним органом та розрахований декларантом за ціною угоди становить 32,6044 руб/кг. При цьому документи, надані для підтвердження заявленої митної вартості, не містили всіх відомостей, які підтверджують, що існуючий між продавцем та покупцем взаємозв'язок не вплинув на заявлену декларантом митну вартість, тому митним органом було витребувано додаткові документи та проведено консультації з декларантом. Проте декларант витребувані документи не надав. Оскільки у митного органу була відсутня інформація щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, застосувати методи 2а) та 2б) визначення митної вартості видалося неможливим. Методи на основі віднімання та додавання вартості також неможливо було застосувати у зв'язку із відсутністю об'єктивних, документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню. Тому відповідачем було застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2r - резервний метод, відповідно до наявної інформації, яка міститься у ЦБД ЄАІС ДМСУ, а саме за ВМД від 22.04.2013р. №110050004/2013/002398 та від 26.03.2013р. №110050004/2013/001815.

Представник відповідача у судовому засіданні також заперечував проти задоволення позовної заяви, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на неї.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області подало відзив на позовну заяву, в якому значилося, що вимога про повернення з Державного бюджету України сплаченої позивачем суми податку на додану вартість у розмірі 453786,30грн. є такою, що подана заздалегідь, оскільки суми митних та інших платежів повертаються органами казначейства за умови надання висновку митним органом або щодо яких винесено рішення суду про повернення коштів. На сьогодні такого висновку до третьої особи не надходило. У зв'язку із цим третя особо просила у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, подав клопотання про розгляд справи без участі представника Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що пред'явлений адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЄВРАЗ УКРАЇНА» (далі - ТОВ «ТД «ЄВРАЗ УКРАЇНА»), як покупцем, та ВАТ «ЄВРАЗ Нижнетагильський металургійний комбінат» (Російська Федерація), як постачальником, було укладено контракт поставки товару від 08.11.2012р. №ДГНТ6Т001306, згідно якого постачальник зобов'язувався передати у власність покупця товар, найменування, асортимент, кількість, якість, комплектність, ціна, валюта, строки поставки, спосіб доставки, вимоги до тари, пакування та маркування якого зазначають у додатках до цього договору, а покупець зобов'язувався його прийняти та оплатити (а.с.18-21).

Згідно Додаткової угоди №1 до контракту від 08.11.2012р. №ДГНТ6Т001306 оплата товару здійснюється протягом 90 календарних днів з дати відвантаження. Допускається здійснення 100% передоплати партії товару покупцем. Оплата здійснюється в Російських рублях банківським переводом на зазначений в цьому контракті рахунок постачальника (а.с.22).

Відповідно до Доповнення до означеного вище контракту від 23.05.2013р. №ПКНТ6Т014387 здійснюється поставка товару - кулі помольні Ф120, ГОСТ 7524-89 кількістю 1040 тонн, ціна за 1 тонну 20000,00руб. Умови поставки визначено згідно ІНКОТЕРМС-2010 на базисі FCA, станція Смичка, Свердловська залізнична дорога; строк поставки липень-червень 2013 року; доставка здійснюється залізничним транспортом(а.с.23).

З метою митного оформлення означеного товару та визначення його митної вартості ТОВ «ТД «ЄВРАЗ УКРАЇНА» 15.07.2013р. звернулося до Дніпропетровської митниці та надало митну декларацію №110050004/2013/004184. Митна вартість товару була заявлена позивачем шляхом подання декларації митної вартості форми ДМВ-1 за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 Митного кодексу України, а саме за ціною - 20000,00руб. за 1 тонну (а.с.27-30).

Так, статтею 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.1 ст.57 цього Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1)основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а)встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б)обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в)не впливають значною мірою на вартість товару; 2)щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3)жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4)покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Частиною 3 статті 58 МК України встановлено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2)рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4)виписку з бухгалтерської документації; 5)ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7)копію митної декларації країни відправлення; 8)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно частини 4 статті 53 цього Кодексу у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

При цьому ч.5 ст.53 МК України встановлено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Як вбачається з матеріалів справи, для підтвердження заявленої митної вартості декларантом були надані наступні документи: картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 06.11.2012р. №110/2012/0000730; накладна ЦІМ/УМВС від 01.07.2013р. №АН 393286; калькуляція транспортних витрат від 09.07.2013р. №ОВЭС/ЕУ/227; рахунки-фактури (інвойси) від 01.07.2013р. №0090759687 та №0090759688; зовнішньоекономічний контракт від 08.11.2012р. №ДГНТ6Т001306 та доповнення до нього від 23.05.2013р. №ПКНТ6Т014387; договір (контракт) про перевезення від 01.11.2012р. №ДГТК7-001324; довідка про декларування валютних цінностей від 16.04.2013р.; сертифікат про походження товару форми СТ-1 від 10.07.2013р. №RUUA 3118000457; сертифікати якості товару; копія митної декларації країни відправлення (а.с.31-60).

Тобто декларантом було надано всі передбачені приписами ч.2 ст.53 МК України документи, які підтверджують заявлену ним митну вартість товарів.

При цьому у графі 9а ДМВ від 15.07.2013р. позивачем було самостійно заявлено про пов'язаність між продавцем та покупцем, але зазначено у графі 9б цієї ДМВ, що така пов'язаність не впливає на ціну товару.

Частинами 1-3 статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. При цьому контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Частиною першою статті 337 МК України встановлено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Як пояснив представник відповідача, при здійсненні контролю за правильністю визначення позивачем митної вартості у Програмно-інформаційному комплексі «Інспектор-2006» спрацювала автоматизована система управління ризиками (АСАУР), яка видала інформацію про можливе заниження митної вартості товару, у зв'язку із чим слід здійснити перевірку правильності визначення митної вартості, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів (а.с.113).

Представник відповідача також зазначав, що у митного органу були обґрунтовані підстави вважати, що існуючий між продавцем і покупцем взаємозв'язок вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Так, ч.ч.12-14 ст.58 МК України встановлено, що той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою перевірки впливу відносин взаємопов'язаності продавця і покупця на заявлену митну вартість митницею було проведено контроль співставлення, в результаті якого встановлено, що рівень заявленої декларантом митної вартості товарів становить 23,96руб/кг, а рівень митної вартості товарів, що визнаний митним органом та розрахований декларантом за ціною угоди становить 32,6044руб/кг.

Такий висновок було зроблено на підставі співставлення відомостей з поданої декларантом ВМД від 15.07.2013р. та інформації, яка міститься у ЦБД ЄАІС ДМСУ митниці, а саме: відомостей з ВМД від 22.04.2013р. №110050004/2013/002398 та від 26.03.2013р. №110050004/2013/001815.

При цьому з ВМД від 22.04.2013р. №110050004/2013/002398 та ВМД від 26.03.2013р. №110050004/2013/001815 вбачається, що вони також були оформленні ТОВ «ТД «ЄВРАЗ УКРАЇНА» на товар, отриманий від ВАТ «ЄВРАЗ Нижнетагильський металургійний комбінат» (Російська Федерація) за контрактом поставки товару від 08.11.2012р. №ДГНТ6Т001306, але на партію, що надійшла раніше. Ціна угоди складає 32,6044руб/кг (а.с.114-118).

Разом з тим, згідно граф 43-45 вказаних ВМД заявлена митна вартість є скоригованою митним органом за резервним методом на підставі рішень про коригування митної вартості від 26.03.2013р. №110050004/2013/001802/1 та від 22.04.2013р. №110050004/2013/000018/1.

Як вбачається з постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2013р. у справі №804/5692/13-а, рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товарів від 26.03.2013р. №110050004/2013/001802/1 та від 22.04.2013р. №110050004/2013/000018/1 були оскаржені позивачем до суду та скасовані цим рішенням. Однак, станом на час розгляду цієї справи означена вище постанова законної сили не набрала (а.с.73-80).

Таким чином, митна вартість у ВМД від 22.04.2013р. №110050004/2013/002398 та ВМД від 26.03.2013р. №110050004/2013/001815 не є самостійно визначеною позивачем за ціною угоди, а є скоригованою митним органом на підставі рішень про коригування митної вартості, з якими декларант не погодився та оскаржив у судовому порядку. А самі ВМД від 22.04.2013р. №110050004/2013/002398 та ВМД від 26.03.2013р. №110050004/2013/001815 були подані ним для випуску товару у вільний обіг з метою уникнення простою вагонів та застосування штрафу, в порядку ч.7 ст.55 МК України. Наведені обставини відповідачем не заперечуються.

За таких обставин, наведені відповідачем підстави не можуть свідчити про обґрунтованість сумнівів митного органу втому, що існуючий між продавцем і покупцем взаємозв'язок вплинув на заявлену декларантом митну вартість. А, отже, у відповідача не було підстав для витребування у позивача додаткових документів у розумінні ч.4 ст.53 МК України.

Дійсно, відповідно до ч.15 ст.58 МК України декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, однак цьому передує обов'язок митного органу навести обґрунтовані підстави щодо впливу таку взаємозв'язку на заявлену декларантом митну вартість. Пороте, у даному випадку належне обґрунтування з боку відповідача відсутнє, що посвідчується відповідними записами у ВМД та рішенні про коригування митної вартості.

Разом з тим, відповідач, посилаючись на приписи ч.4 ст.53 МК України, витребував у декларанта додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію); каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

У зв'язку із ненаданням декларантом витребуваних документів митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 15.07.2013р. №110050004/2013/000077/1 (а.с.26).

Через прийняття рішення про коригування митної вартості позивачу було відмовлено в митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.07.2013р. №110050004/2013/00219 (а.с.24-25).

При цьому відповідачем було скориговану заявлену позивачем митну вартість за другорядним методом 2r - резервний метод.

Резервний метод було застосовано у зв'язку із тим, що у митного органу була відсутня інформація щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тому застосувати методи 2а) та 2б) визначення митної вартості видалося неможливим. Методи на основі віднімання та додавання вартості також неможливо було застосувати у зв'язку із відсутністю об'єктивних, документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню. Тому відповідачем було застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2r - резервний метод, відповідно до наявної інформації, яка міститься у ЦБД ЄАІС ДМСУ, а саме за ВМД від 22.04.2013р. №110050004/2013/002398 та від 26.03.2013р. №110050004/2013/001815.

Однак, як зазначалося вище, рішення про коригування митної вартості товарів від 26.03.2013р. №110050004/2013/001802/1 та від 22.04.2013р. №110050004/2013/000018/1, згідно яких визначено митну вартість у ВМД від 22.04.2013р. №110050004/2013/002398 та від 26.03.2013р. №110050004/2013/001815, є оскарженими, а, тому відповідач не мав обґрунтованих підстав брати до уваги ці ВМД при визначенні митної вартості у даному випадку.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині щодо визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.07.2013р. №110050004/2013/00219, а також в частині щодо визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 15.07.2013р. №110050004/2013/000077/1 підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині щодо зобов'язання відповідача надати висновок до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про повернення позивачу надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у розмірі 453786,30грн. шляхом її зарахування на поточний рахунок позивача, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч.7 ст.55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

На підставі наведеної норми закону позивач подав нову ВМД від 15.07.2013р. №110050004/2013/004187 з митною вартістю, визначеною відповідачем згідно рішення про коригування митної вартості. Оскільки скоригована митна вартість була більшою від заявленої, відповідно зросла і база оподаткування митними платежами товарів та збільшився податок на додану вартість, який був сплачений позивачем.

При цьому взаємовідносини митних органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи регламентовано Порядком взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженим спільним наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007р. №611/147, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2007р. за №1095/14362.

Згідно п.2, п.3 означеного Порядку повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Зазначений висновок оформлюється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації (далі - митний орган). Платник подає заяву про повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів відповідно до пункту 1 розділу III Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007р. №618, в якій зазначаються напрями зарахування коштів, які повертаються. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Пунктом 4 цього Порядку передбачено, що загальний строк прийняття митним органом рішення про повернення платникам помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів не повинен перевищувати одного місяця.

Судом встановлено, що позивач із відповідною заявою до митного органу не звертався, а останнім жодного рішення з цього приводу не виносилося.

Таким чином, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача надати висновок до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про повернення позивачу надмірно сплаченої суми податку на додану вартість є передчасними та задоволенню не підлягають.

Також суд не вбачає підстав для задоволення частини позовних вимог щодо зобов'язання відповідача здійснити митне оформлення вантажу за ціною контракту, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.255 МК України митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред'явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред'явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.

Згідно ч.5 ст.255 цього Кодексу митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

При цьому чинним законодавством не передбачено повторне здійснення митного оформлення товарів, в тому числі у разі визнання судом протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та/або рішення про коригування заявленої митної вартості товару, якщо після такого коригування та відмови декларантом подано нову ВМД в порядку приписів ч.7 ст.55 МК України і товар випущено у вільний обіг.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачем при подачі позову до суду понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 2294 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням, наявним в матеріалах справи (а.с.2), а відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати, понесені позивачем та підтверджені вищенаведеними належними доказами підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача у розмірі 2294 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЄВРАЗ УКРАЇНА» до Дніпропетровської митниці, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів та рішення про коригування митної вартості товарів, та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.07.2013р. №110050004/2013/00219.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 15.07.2013р. №110050004/2013/000077/1.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЄВРАЗ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 37301872 ) судові витрати із сплати судового збору у розмірі 2294грн. 00коп. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова