Постанова № 37382057, 27.02.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2014 р.Справа № 916/3257/13Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Головея В.М.,

Суддів: Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.

при секретарі судового засідання: Ляшенко М.І.,

за участю представників сторін:

від позивача - Курилех А.М. (за довіреністю),

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Наталка-Торгцентр"

на рішення господарського суду Одеської області від 16.01.2014р.

по справі №916/3257/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „БОРОЛ ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Наталка - Торгцентр"

про стягнення 58 550, 52 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Представником позивача в судовому засіданні не було заявлено клопотання про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, отже фіксація судового процесу не здійснювалась відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 27.02.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И Л А:

В листопаді 2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю „БОРОЛ ЛТД" (далі - ТОВ „БОРОЛ ЛТД", позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Наталка - Торгцентр" (далі - ТОВ „Наталка - Торгцентр", відповідач) про стягнення 57 085, 99 грн. основного боргу, 1 001, 53 грн. - пені, 231,12 грн. - 3% річних, 231, 88 грн. - збитків від інфляції та 1 721, 50 грн. - судового збору.

Позов обґрунтований тим, що позивач повністю виконав свої зобов'язання за договором поставки №Ю-132 від 29.04.2013р., а саме передав у власність відповідача товар (продовольчі та не продовольчі товари), що підтверджується долученими до позовної заяви видатковими накладними. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за отриманий товар виконав лише частково, що підтверджується актами звірок від 30.09.2013р. та 31.08.2013р., внаслідок чого за ним залишилась заборгованість у розмірі 57 085, 99 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.01.2014р. позов ТОВ „БОРОЛ ЛТД" задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного боргу - 57 085,99 грн., суму пені - 1 001,53 грн., суму 3% річних - 231,12 грн., індекс інфляції у розмірі - 231, 88 грн. та витрати по сплаті судового збору на суму 1 720,50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції послався на те, що позивач повністю виконав свої зобов'язання за договором, поставивши весь замовлений товар, однак відповідач у повному обсязі свої зобов'язання за договором не виконав, за товар розрахувався частково.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, ТОВ „Наталка - Торгцентр", звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення відмінити повністю. Скаржник вважає, рішення незаконним та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.02.2014р. апеляційну скаргу ТОВ „Наталка - Торгцентр" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 27.02.2014р.. Названою ухвалою суду було зобов'язано відповідача надати докази доплати судового збору в розмірі 53,00 грн. строком до 20.02.2014р..

25.02.2014р. до Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ „БОРОЛ ЛТД" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що суперечить нормам матеріального права, у зв'язку з цим, ТОВ „БОРОЛ ЛТД" просило залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 04.02.2014р., проте його представник в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив та правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

В судовому засіданні 27.02.2014р. представник позивача надав пояснення, повністю підтримав доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено рішенням господарського суду, 29.04.2013р. між ТОВ „БОРОЛ ЛТД" (постачальник) та ТОВ „Наталка-Торгцентр" (покупець) було укладено договір поставки №Ю-132, за умовами якого постачальник зобов'язався поставляти та передавати у власність покупцю за його заявками, а покупець зобов'язався приймати та сплачувати якісні продовольчі та/або непродовольчі товари, іменовані надалі „товар". Найменування, ціна, кількість та асортимент товару, який є предметом даного договору, вказується в специфікації (прайс-листі), яка є невід'ємною частиною вказаного договору (п. п. 1.1, 1.2 договору).

Відповідно до приписів п.п. 2.1.1., 2.1.2., 2.2.3. договору постачальник зобов'язався поставляти товар на адресу покупця у відповідності з його заявками. Після отримання заявки від покупця постачальник зобов'язався забезпечувати доставку та належну передачу уповноваженій особі товару за місцезнаходженням складу (торгової точки) покупця, оформляти вантажні та супровідні документи та товар. Покупець зобов'язався своєчасно проводити оплату за отриманий товар в порядку, передбаченому цим договором.

Згідно з п.п. 4.6., 4.8 договору приймання-передача товару покупцю здійснюється на підставі накладних, які підписуються в двох екземплярах представниками обох сторін, які мають відповідні повноваження. Покупець має право відмовитись від приймання товару з простроченим терміном дії, недостатнім запасом терміну дії для його подальшої реалізації(менш 1/3 терміну сказаного га пакуванні товару) або з явними дефектами. Право власності на товар, що постачається переходить від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі товару. Датою фактичної передачі товару вважається дата підписання накладної.

Пунктами 5.4 -5.6 договору встановлено, що сумою договору вважається сума всіх поставок за цим договором, згідно накладних оформлених належним чином. Товар, поставляємий за цим договором, підлягає оплаті в порядку відстрочки платежу протягом 30 календарних днів з дати фактичної передачі товару, визначеної у відповідності з п. 4.8. даного договору. Оплата проводиться в національній валюті України на підставі виставлених рахунків шляхом перерахування за безготівковим розрахунком.

Згідно п.6.1. договору, у випадку порушення строків оплати за поставлений товар, Покупець зобов'язується сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фактичної заборгованості за кожний день прострочки.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 01.05.2014р. У випадку відсутності заяви однієї із сторін щодо зупинення, змін умов або припинення договору за один місяць до закінчення його дії, він вважається продовженим на той самий строк та на тих же умовах, які були передбачені даним договором (п.п.7.1, 7.3. договору).

Додатком №1 до договору поставки сторони засвідчили зразки відбитків штампів, печаток та підписів матеріально відповідальних осіб уповноважених приймати матеріальн.

На виконання умов договору в період з серпня по вересень 2013р. позивач взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару виконав у повному обсязі, а саме поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними, а саме: №ОРК0025518 від 15.08.2013р. на суму 10 731,66 грн., №ОРК0026157 від 20.08.2013р. на суму 5 195,80 грн., №ОРК0026160 від 20.08.2013р. на суму 2 203,94 грн., №ОРК0026480 від 22.08.2013р. на суму 1 367,96грн., №ОРК0026481 від 22.08.2013р. на суму 10 283,79 грн., №ОРК0027425 від 29.08.2013р. на суму 3 584,66 грн., №ОРК0027412 від 29.08.2013р. на суму 2 061,45 грн., №ОРК0027411 від 29.08.2013р. на суму 1 214,82 грн., №ОРК0028305 від 05.09.2013р. на суму 1 575,36 грн., №ОРК0028303 від 05.09.2013р. на суму 259,92 грн., №ОРК0028306 від 05.09.2013р. на суму 114,48 грн., №ОРК0028307 від 05.09.2013р. на суму 608,76 грн., №ОРК0027977 від 03.09.2013р. на суму 723,96 грн., №ОРК0027979 від 03.09.2013р. на суму 69,12 грн., №ОРК0027976 від 03.09.2013р. на суму 1 713,59 грн., №ОРК0027978 від 03.09.2013р. на суму 832,73 грн., №ОРК0027974 від 03.09.2013р. на суму 1 235,55 грн., №ОРК0027975 від 03.09.2013р. на суму 790,38 грн., №ОРК0027401 від 29.08.2013р. на суму 1 030,05грн., №ОРК0027402 від 29.08.2013р. на суму 884,34 грн., №ОРК0027400 від 29.08.2013р. на суму 516,60 грн., №ОРК0027409 від 29.08.2013р. на суму 621,90 грн., №ОРК0027408 від 29.08.2013р. на суму 259,92 грн., №ОРК0027404 від 29.08.2013р. на суму 2 296,44 грн., №ОРК0027410 від 29.08.2013р. на суму 4 323,65 грн., №ОРК0027407 від 29.08.2013р. на суму 4 579,83 грн., №ОРК0027403 від 29.08.2013р. на суму 8 943,43 грн., №ОРК0027399 від 29.08.2013р. на суму 3 972,36 грн., №ОРК0028302 від 05.09.2013р. на суму 2 090,87 грн., №ОРК0028304 від 05.09.2013р. на суму 4 108,26 грн..

Дослідивши наявні в матеріалах справи вищевказані видаткові накладні, які були підписані без зауважень та претензій позивачем та відповідачем, колегія суддів дійшла висновку, що позивач дійсно поставив відповідачу товар, а відповідач отримав цей товар.

Зазначені первісні бухгалтерські документи безумовно підтверджують факт поставки і приймання-передачі товару продавцем (позивачем) покупцю (відповідачу).

Жодних зауважень або претензій щодо якості та кількості від відповідача не надходило.

31.08.2013р. та 30.09.2013р. сторони без зауважень підписали, засвідчили печатками акти звірки взаєморозрахунків за період 01.08.2013р. по 31.08.2013р. та за період 01.09.2013р. по 30.09.2013р відповідно. Згідно з останнім актом звірки взаєморозрахунків від 30.09.2013р. за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 57 085,99 грн.

В порушення умов зазначеного договору поставки відповідач не розрахувався з позивачем у встановлений договором строк.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч. ч. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 57 085,99 грн. є обґрунтованою і місцевий суд підставно задовольнив цю вимогу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 (три) проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів перевірила правильність розрахунку позивача (скаржника) за допомогою методики визначеної у програмно-технічному комплексі „Законодавство" та дійшла до висновку, що розрахунок індексу інфляції та 3% річних також зроблено арифметично і методологічно вірно.

Також, на думку судової колегії, позивачем правомірно нарахована пеня, що відповідає умовам договору, а саме п.6.1.

Перевіривши розрахунок позивача суми пені, колегія суддів дійшла висновку, що його було зроблено арифметично правильно.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що місцевим судом правомірно задоволено вимогу позивача про стягнення пені у розмірі 1 001, 53 грн., 3 % річних в сумі - 231, 12 грн. та збитків від інфляції - 231, 88 грн.

Посилання скаржника на порушення позивачем процедури досудового врегулювання спору є необґрунтованими та хибними, оскільки рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням ТОВ „Торговий Дім „Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення ч. 2 ст. 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) від 9 липня 2002р. № 15-рп/2002 встановлено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, правосуддя здійснюється виключно судами. Обов'язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Можливість використання суб'єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту, держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Аналогічні приписи містяться і в постанові Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р., внаслідок чого протилежні доводи скаржника не можуть бути прийнятим до уваги.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий суд обґрунтовано задовольнив вимоги позивача.

Наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Перевіряючи згідно приписів ст.101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсягу, тобто не тільки на підставах викладених у апеляційній скарзі, судова колегія не встановила будь-яких порушень норм матеріального і процесуального права з боку місцевого суду і вважає, що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам справи, наявним в ній доказам та приписам чинного законодавства.

З огляду на викладене судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст.104 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

Крім наведеного, судова колегія звертає увагу на те, що ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.02.2014р. апеляційну скаргу ТОВ „Наталка - Торгцентр" прийнято до провадження, призначено до розгляду та зобов'язано відповідача надати докази доплати судового збору в розмірі 53,00 грн. до 20.02.2014р.

Проте, відповідачем до 27.02.2014р., зазначена вимога щодо доплати судового збору виконана не була.

Отже, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, судова колегія вбачає за необхідне стягнути з ТОВ „Наталка - Торгцентр" до Спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 53,00 грн.

Керуючись cm.cm. 99, 101- 105 ГПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 16.01.2014р. залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Наталка - Торгцентр"

до Спеціального фонду Державного бюджету України (ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ отримувача: 37607526, Банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, № рахунку: 31217206782002, код бюджетної класифікації 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України,050), символ звітності 206 код ЄДРПОУ суду 26016990) судовий збір у розмірі 53 (п'ятдесят три) грн. 00 коп.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 28.02.2014 року.

Головуючий суддя Головей В.М.

Суддя Мирошниченко М.А.

Суддя Шевченко В.В.