Постанова № 37381962, 25.02.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2014 р. Справа№ 910/16407/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Жук Г.А.

Коршун Н.М.

при секретарі Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача Сидорова О.С. - дов. №500-08/94 від 30.12.2013р.

від відповідача не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

«Укрпайпенерго»

на рішення

господарського суду міста Києва

від 26.11.2013р. (суддя Бондаренко Г.П.)

у справі №910/16407/13

за позовом Публічного акціонерного товариства «Азот»

(далі - ПАТ «Азот»)

до Товариства з обмеженою відповідальністю

«Укрпайпенерго» (далі - ТОВ «Укрпайпенерго»)

про стягнення 188 202,06 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.11.2013р. у справі №910/16407/13 задоволено позовні вимоги повністю, стягнуто з ТОВ «Укрпайпенерго» на користь ПАТ «Азот» 188 202,06 грн. неустойки та 3 764,04 грн. витрат зі сплати судового збору.

Не погодившись із згаданим рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що судом першої інстанції безпідставно відхилено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та проведено судове засідання за відсутності його представника, що позбавило відповідача можливості здійснити захист своїх прав в суді. За твердженнями апелянта, відповідачем не прострочено виконання зобов'язань, оскільки через прострочення позивачем свого зобов'язання сторонами була узгоджена інша дата виготовлення і передачі товару, а відтак нарахування пені з 24.09.2012р. є безпідставним тощо.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2013р. апеляційну скаргу ТОВ «Укрпайпенерго» прийнято до провадження в складі колегії суддів: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Алданова С.О., Коршун Н.М. та призначено до розгляду на 04.02.2014 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2014р. відкладено розгляд справи №910/16407/13 на 25.02.2014р. за неявки представника відповідача.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2014р., в зв'язку з перебуванням судді Алданової С.О. у відпустці, змінено склад суду та визначено колегію в складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Жук Г.А., Коршун Н.М.

Представник апелянта в судове засідання повторно не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи його повідомлено належним чином, про неявку та її причини суд не повідомив, відтак апеляційний господарський суд вважав за необхідне справу розглянути за його відсутності.

Представник позивача доводи скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне та обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Так, ПАТ «Азот» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ «Укрпайпенерго» про стягнення 188 202,06 грн. неустойки за договором №1183-430 від 23.11.2011р. (далі - Договір) тощо.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані матеріали, дійшов висновку про обґрунтованість позову, а відтак його задовольнив.

Так, задовольняючи позов, місцевий суд посилався на те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума неустойки в розмірі 0,1% вартості товару за кожен день прострочення в розмірі 188 202,06 грн. на підставі п.7.2. Договору, оскільки судом встановлено порушення відповідачем строків виконання зобов'язань по поставці товару. Позовна заява містить розрахунок суми неустойки згідно п. 7.2. Договору, при перевірці якого судом встановлено, що розрахунок позивачем здійснено правильно тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.11.2011р. між ПАТ «Азот» (покупець) та ТОВ «Укрпайпенерго» (продавець) укладено Договір, за умовами п.1. якого відповідач зобов'язався виготовити та передати у власність та на умовах СРТ - Черкаси (Інкотермс 2000), а позивач - прийняти та оплатити 5-ти колінчатий вал рами «В» для компресора КМ5+КМ5 в кількості 1 штуки згідно креслення №СО-21089 (товар).

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поставка товару здійснюється відповідачем на підставі п.3.1. Договору протягом 300 календарних днів з дати попередньої оплати за умовами п.4.1.1. Договору, виготовлення поковки на вал виконується відповідачем протягом 150 календарних днів з дати отримання попередньої оплати згідно п.4.1.1. договору.

Попередня оплата за товар виконується позивачем на підставі п.4.1. Договору на зазначений в ст.11 Договору розрахунковий рахунок відповідача поетапно: перший платіж - позивач виконує попередню оплату в сумі 1 260 000,00 грн., що складає 50% загальної вартості договору протягом 10 банківських днів після підписання Договору; другий платіж - позивач виконує після позитивних випробувань поковки, зафіксованих в акті передачі поковки для виготовлення валу протягом 15 банківських днів вад дати підписання такого акту в сумі 1 260 000,00 грн., що складає 50% загальної вартості договору.

Положеннями ст.ст.525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).

Порушенням зобов'язання на підставі ст.610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Як встановлено місцевим судом, на виконання Договору позивачем перераховано на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 1 260 000,00 грн. як перший платіж на виготовлення та поставку товару згідно п.4.1.1. Договору. В свою чергу відповідачем отримано та зараховано на свій розрахунковий рахунок грошові кошти згідно платіжного доручення №4493 від 28.11.2011 року.

Відповідачем порушено строки виготовлення й поставки товару та свої зобов'язання виконано лише 23.07.2013 року, що підтверджується актом прийому-передачі вала рами «В» компресора КМ5+КМ5.

Відповідно до ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором (ч.4 ст.231 ГК України). При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.7.1. Договору, у випадку порушення, встановленого п.3.1. Договору строку поставки товару відповідач сплачує неустойку в розмірі 0,1% вартості товару, але не вище подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла за період, яким обчислюється неустойка за кожний день прострочення поставки товару.

На підставі ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Станом на момент подання позову до суду у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за порушення строків виготовлення та поставки товару за Договором у вигляді неустойки в сумі 188 202,06 грн.

Таким чином, місцевий суд дійшов правильного висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума неустойки в розмірі 0,1% вартості товару за кожен день прострочення - на суму 188 202,06 грн. згідно п.7.2. Договору, оскільки відповідачем порушено строки виконання зобов'язань з поставки товару.

Доводи апелянта стосовно того, що відповідачем не прострочено виконання зобов'язань через прострочення позивачем свого зобов'язання й узгодження сторонами в зв'язку з цим іншої дати виготовлення і передачі товару, не заслуговують на увагу, оскільки на підставі п.10.3 Договору зміни та доповнення до Договору дійсні лише у випадку, якщо їх здійснено в письмовій формі та підписано уповноваженими представниками обох сторін.

З матеріалів справи вбачається, що жодних змін та доповнень, зокрема, щодо строків поставки продукції до Договору сторонами не внесено.

Твердження апелянта, що судом першої інстанції безпідставно відхилено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та судове засідання проведено за відсутності його представника є необґрунтованим та безпідставним.

Відповідно до п.3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

З огляду на наведене, лише посилання сторони на неможливість представника юридичної особи бути присутнім в судовому засіданні через перебування його в іншому судовому засіданні не є перешкодою для розгляду справи по суті, оскільки учасники судового процесу не обмежуються законом у праві направити в судове засідання будь-якого іншого представника, а також забезпечити присутність в засіданні безпосередньо керівника юридичної особи чи іншої посадової особи підприємства тощо.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпайпенерго» залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 26.11.2013р. у справі №910/16407/13 - без змін.

Матеріали справи №910/16407/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді Г.А. Жук

Н.М. Коршун