Ухвала суду № 37379948, 19.02.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2014 р.Справа № 816/6904/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.2013р. по справі № 816/6904/13-а

за позовом Третьої кременчуцької державної нотаріальної контори

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

03.12.2013 року позивач - Третя кременчуцька державна нотаріальна контора - звернулась до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 18.10.2013 року № 0010671702/631.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.2013 року адміністративний позов Третьої кременчуцької державної нотаріальної контори задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 18.10.2013 року № 0010671702/631.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

До суду апеляційної інстанції представником позивача подано заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, позивач просить постанову суду першої інстанції залишити без змін.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 01.10.2013 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області проведено камеральну перевірку Третьої кременчуцької державної нотаріальної контори в частині дотримання вимог податкового законодавства щодо правильності подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманого з них податку за другий квартал 2013 року, за результатами якої складено акт №2505/16-03-17-02-07-02900050. (а.с. 13)

09 жовтня 2013 року, не погодившись із висновками, викладеними в акті перевірки, Третьою кременчуцькою державною нотаріальною конторою за вихідним №2974/01-16 направлено контролюючому органу заперечення, в якому повідомлено, що нотаріальна контора не може нести відповідальність за неподання, подання недостовірної, неповної або з помилками інформації про суму нарахованого та сплаченого податку фізичною особою-спадкоємцем, оскільки вона не являється податковим агентом під час видачі фізичним особам свідоцтв про право на спадщину.

16 листопада 2013 року за вихідним номером 8859/10/16-03-17-02-10 Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області направлено лист на заперечення від 09.10.2013 року, яким повідомлено, що нотаріальна контора є платником податку, на якого поширюється відповідальність, передбачена за подання податкової звітності з помилками.

Податковим органом на підставі висновків акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0010671702/631 від 18.10.2013 року, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 510 грн. за платежем - податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку. (а.с. 18)

Скориставшись правом адміністративного оскарження Третя кременчуцька державна нотаріальна контора оскаржила податкове повідомлення-рішення до Головного управління Міндоходів у Полтавській області, за результатами розгляду скарги 18.11.2013 року за вихідним № 1505/10/16-31-10-04-06 прийнято рішення, в якому податкове повідомлення-рішення №0010671702/631 від 18.10.2013 року залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Не погодившись із податковим повідомленням - рішенням відповідача, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача не було підстав для застосування до позивача штрафу, передбаченого пунктом 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Підставою для висновку в акті перевірки про порушення позивачем п. 119.2 ст. 119 ПК України стало те, що при складанні інформації за другий квартал 2012 року про видачу свідоцтв про право на спадщину позивачем було допущено описку, внаслідок якої в такій інформації замість правильної загальної вартості успадкованого майна спадкоємцем (податковий номер 3285208775) в розмірі 16 458,84 грн помилково зазначена вартість успадкованого майна іншого спадкоємця в розмірі 32 917,68 грн. Згідно пояснень представника позивача, вказана описка була допущена внаслідок того, що після померлого спадкодавця спадщину оформляли два спадкоємці: в розмірах 2/3 частки у спадщині та 1/3 частка у спадщині, що в грошовому еквіваленті складало 32 917,68 грн та 16 458,84 відповідно. Складаючи вказану інформацію, працівник нотаріальної контори допустила машинальну описку, внаслідок якої загальна вартість успадкованого майна як донькою, так і онуком була вказана однаковою, а саме: 32 917,68 грн.

30 серпня 2013 року позивачем подано уточнюючий податковий розрахунок, в якому зазначено вірну інформацію про суму доходу громадянина, а саме: 16 458,84 грн.

Відповідно до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом ДПС України від 24.12.2010 року №1020 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2011 р. за № 46/18784 (далі - Порядку №1020), форма №-1ДФ подається виключно податковими агентами.

Відповідно до підпункту 14.1.180 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно абзацу першого п. 174.3 ст. 174 Податкового кодексу України особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Відповідно до абзацу першого п. 174.4 ст. 174 Податкового кодексу України нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.

Судом першої інстанції правомірно враховано, що нотаріус державної нотаріальної контори, який заповнював форму, не діяв як податковий агент, оскільки відповідно до п. 18.1 ст. 18 ПК України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Проте згідно п.174.3 ст.174 Податкового кодексу України особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Під час оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих в результаті прийняття ними у спадщину коштів, майна чи майнових прав, правовий механізм податкового агента не застосовується, оскільки нормами п. 171.2 ст. 171 та п. 174.3 ст. 174 Податкового кодексу України особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату податку до бюджету визначено спадкоємців, які отримали спадщину. Подання інформації про отримання спадщини фізичною особою здійснюється позивачем за даними нотаріуса на виконання п. 174.4 ст. 174 Податкового кодексу України. Вказана інформація не є податковою звітністю в розумінні глави 2 розділу II Податкового кодексу України.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у податкового органу відсутні підстави для застосування до позивача штрафу, передбаченого пунктом 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.2013 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.2013р. по справі № 816/6904/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Курило Л.В.Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.