Постанова № 37379792, 20.02.2014, Луганський окружний адміністративний суд

10

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 лютого 2014 рокуЛуганськСправа № 812/10772/13-а

приміщення суду за адресою: 91055, м. Луганськ, вул. Поштова,1

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Агевича К.В.

при секретарі судового засідання: Ліпко Т.М.

за участі:

представника позивача: Юрченко С.М. (довіреність 02.01.2014 №21/09-

10)

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Луганська адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до ОСОБА_2 про стягнення переплати аліментів за період з 01.01.2002 по 31.12.2008 в сумі 6015,67 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

30 грудня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до ОСОБА_2 про стягнення переплати аліментів за період з 01.01.2002 по 31.12.2008 в сумі 6015,67 грн.

21 січня 2014 року ухвалою Луганського окружного адміністративного суду було відкрито провадження за вказаним адміністративним позовом та призначено справу до розгляду у попередньому судовому засіданні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в Головному УПФУ в Луганській області з 01.01.2007 перебував на обліку ОСОБА_2 та отримував пенсію відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

У травні 2010 року від філії Краснолуцького відділення № 3115 ОБ 3115000 АТ «Ощадбанк» надійшло повідомлення щодо останнього отримання пенсії ОСОБА_2 у 2001 році, у зв'язку з чим у серпні 2010 році головним управлінням було зупинено виплату йому пенсії.

Після отримання від Банка повідомлення позивачем надано доручення УПФУ в м.Красному Лучі Луганської області щодо розшуку пенсіонера.

У вересні 2013 році Управління карного розшуку Головного управління МВС України в Луганській області від 13.09.2013 № 1/8-4371 повідомило головне управління, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Оскільки до 31.08.2010 року пенсія ОСОБА_2 перераховувалася на його картковий рахунок НОМЕР_1 то за період з 01.01.2002 по 31.08.2010 утворилася переплата пенсії 54820,29 грн.

23.09.2013 на рахунок позивача банком було повернуто кошти, але лише в сумі 48804,62 грн., та листом від 24.09.2013 № 76/07-667 банк повідомив, що відповідно до виконавчого листа АЕ-12/94г за період з 01.01.2002 по 31.12.2008 з пенсії ОСОБА_2 утримувались аліменти у розмірі 25% на користь відповідача. Аліменти перерахувались на її рахунок.

Утримання аліментів з пенсії ОСОБА_2 за період з 01.01.2002 по 31.12.2008 складає 6015,67 грн.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача переплату аліментів за період з 01.01.2002 по 31.12.2008 в сумі 6015,67 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні викладеним у позові.

В судовому засіданні відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 7 статті 3 КАС України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пунктів 1,3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, а також забезпечує збір, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства та здійснення контролю за їх сплатою

Згідно з пунктом 1.1 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 за № 442/6730, (далі - Положення про Управління Фонду) Управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, останнє, відповідно до покладених на нього завдань, контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, реалізуючи свої завдання та функції в правовідносинах з фізичними та юридичними особами виступає як суб'єкт владних повноважень, який здійснює владну компетенцію.

Судом встановлено, що в Головному УПФУ в Луганській області з 01.01.2007 перебував на обліку ОСОБА_2 та отримував пенсію відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Листом від 13.09.2013 № 1/8-4371 Управління карного розшуку ГУМВС України у Луганській області повідомило позивача, що пенсіонер ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).

В період з 01.01.2002 по 31.08.2010 ОСОБА_2 була перерахована пенсія на його картковий рахунок НОМЕР_1, відкритий у філії - Луганського обласного управління № 10012/073 АТ «Ощадбанк» в сумі 54820,29 грн. (а.с.7-13).

Розпорядженням від 18.09.2013 № 1446/26.03 Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на виконання вимог договору №47/446 від 11.09.2009 зобов'язано повернути кошти, перераховані на виплату пенсії за період з 01.01.2002 по 31.08.2010 в сум 54820,29 грн. з нарахованими на неї відсотки з поточного/карткового рахунку одержувача коштів НОМЕР_1 на імя ОСОБА_2 у зв'язку з його смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 (14).

Листом філія-Луганського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України повідомив позивача, що ними були перераховані кошти з рахунку НОМЕР_1 в сумі 49040,03 грн. З яких пенсія за період з 01.01.2002 по 31.08.2010 у сумі 48804,62 грн., а також нараховані відсотки у сумі 235,41 грн. Також філія повідомила позивача, що за період з 01.01.2002 по 31.12.2008 згідно виконавчого листа АЕ-12/94г з нарахованої пенсії ОСОБА_2 утримувались аліменти 25 % на користь ОСОБА_2 (а.с.15).

Листом від 07.10.2013 № 1528/26-03 позивач повідомив відповідача, що у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 йому необхідно повернути аліменти на утримання дітей військовослужбовців за період з 01.01.2002 по 31.12.2008 у сумі 6015,67 грн. (а.с.6).

Відповідно до статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Відповідно до статті 102 цього ж Закону, пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Відповідно до статті 49 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом. Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Відповідно до статті 50 Закону № 1058 суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

У статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» також передбачено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав.

Цивільний кодекс України також передбачає, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України).

Системний аналіз наведених вище норм права свідчить про те, що необхідною умовою для повернення надміру виплачених коштів є підтвердження факту недобросовісності особи, що отримує пенсію, зловживання при призначенні пенсії чи приховування відомостей, що впливають на прийняття рішення про припинення виплати пенсії тощо.

Судом встановлено та заперечується представником позивача, що пенсіонер - ОСОБА_2, який отримував пенсію до 31.08.2010 року, помер ІНФОРМАЦІЯ_1, вказане підтверджується довідкою від 13.09.2013 року № 1/8-4371 (а.с.5).

Відповідно до ст..90 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» відрахування з пенсій відрахування з пенсій можуть провадитися на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріальних контор та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до чинного законодавства провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати. З пенсії може бути відраховано не більше 50 процентів її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на компенсацію шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим пошкодженням здоров'я, а також у зв'язку із смертю годувальника, на повернення переодержаних сум заробітної плати в передбачених законодавством випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більше 20 процентів пенсії.

Згідно виконавчого листа АЕ-12/94г з нарахованої пенсії ОСОБА_2 до 31.12.2008 року утримувались аліменти 25 % на користь ОСОБА_2

Під час судового засідання відповідач повідомила суд, що про смерть ОСОБА_2 вона дізналася тільки з листа пенсійного фонду від 07.10.2013 № 1528/26-03.

Відповідно до положень статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Наявні у справі докази не свідчать про неправомірність поведінки відповідача.

Водночас позивач, всупереч наведеним вимогам, не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження такої неправомірності.

Враховуючи вищевикладене, у судовому засіданні спростовано доводи позивача відносно того, що вчинені відповідачем дії призвели до надмірної переплати аліментів за період з 01.01.2002 по 31.12.2008 в сумі 6015,67 грн.

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до ОСОБА_2 про стягнення переплати аліментів за період з 01.01.2002 по 31.12.2008 в сумі 6015,67 грн., є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до ОСОБА_2 про стягнення переплати аліментів за період з 01.01.2002 по 31.12.2008 в сумі 6015,67 грн., - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд у порядок і строки, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 25 лютого 2014 року.

Суддя К.В. Агевич