Рішення № 37376837, 18.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24720/13 18.02.14За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

До Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"

Про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 7 517,50 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача не з?явився

Від відповідача Чайка О.В. - представник (дов. № 166/2014 від 03.02.2014)

Суть спору:

Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група"

заявлений позов до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" про відшкодування шкоди в порядку регресу 7 517,50 грн.

Ухвалою суду від 20.12.2013 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 910/24720/13 та призначено розгляд справи на 14.01.2014.

14.01.2014 відділом діловодства суду отримано від представника відповідача відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

25.01.2014 відділом діловодства суду від представника позивача отримано заяву, відповідно до якої, просить провести слухання справи без участі представника позивача.

В судове засідання 18.02.2014 представник відповідача з?явився, заперечив проти задоволення позовних вимог, крім того зазначив, про неправомірне нарахування розміру ПДВ в ціну позову, а також про не надання позивачем розрахунку позовних вимог.

В судовому засіданні 18.02.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.11.2012 між ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група", як страховиком, та Шипковою М.В., як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0520-12-00545, відповідно до умов якого страховиком було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією автомобіля Сітроен, д.р.н. АН 1100 ЕІ.

Як вбачається з Довідки ВДАІ ГУМВС України м. Донецьк № 9209917, 02.06.2013 в м. Донецьку на вул. Харітонова сталась ДТП за участю застрахованого автомобіля Сітроен, д.р.н. АН 1100 ЕІ, під керуванням Шипкова М.В. та автомобіля Тойота, д.р.н. АН 0053 ВН, під керуванням Шестернікова М.К.

Відповідно до постанови Калінінського районного суду м. Донецька від 17.07.2013. гр. Шестерікова М.К. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

03.06.2013 страхувальник звернувся до позивача з повідомленням про страхову подію.

Відповідно до страхового акту № ССКА-1954, пошкодження транспортного засобу марки , д.р.н. АН 1100 ЕІ, внаслідок ДТП, яка сталася 02.06.2013 р. в м. Донецьку за участю застрахованого автомобіля, визнано позивачем страховим випадком, прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 7 517,50 грн.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування на виконання своїх зобов'язань за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0520-12-00545, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 9771 від 07.06.2013 на суму 7517,50 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність гр. Шестернікова М.К була застрахована у відповідача, що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/1357099, за умовами якого відповідач прийняв на себе зобов'язання по відшкодуванню збитків, завданих майну третіх осіб транспортним засобом автомобіль Тойота, д.р.н. АН 0053 ВН, ліміт за шкоду майну - 50 000,00 грн., франшиза - 510 грн.

16.08.2013 позивач направив на адресу відповідача заяву на виплату відшкодування в порядку регресу зв'язку з ДТП.

Проте, за твердженням позивача, станом на момент вирішення спору, страхове відшкодування сплачено не було.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 ЦК України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до п.1 ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.

Відповідно до ч.2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до приписів ч. 2 п. 36.2 Закону України " Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів " Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Як вбачається із розрахунку позивача, ним не зменшено розмір визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість, що складає 1345,50 грн.

Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підставою вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої полісом № АЕ/1357099 складає 510 грн.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню частково у розмірі 5662 грн.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не наведено обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37, код ЄДРПОУ 19411125) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул.. Федорова, 32-А, код ЄДРПОУ 30859524) 5662 (п'ять тисяч шістсот шістдесят дві) грн. страхового відшкодування, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн..50 коп. судового збору.

3. В іншій частині в задоволені позову відмовити.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.Повне рішення складено 24.02.2014.

Суддя Л.В. Прокопенко