Постанова № 37374306, 25.02.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 лютого 2014 року № 826/17214/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судових засідань розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ант Япи" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень №9426552208, №9526552208 від 04.07.2013

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ант Япи» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Мін доходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.07.2013 №9426552208, №9526552208.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перевірку позивача проведено в порядку пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України на підставі постанови слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України від 29.03.2013 в рамках кримінальної справи, а відтак відповідач не мав правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень до винесення вироку у кримінальній справі.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Мін доходів у м. Києві - заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи та зазначив, що позивач не мав права формувати податковий кредит та відносити витрати до валових витрат у зв'язку з проведенням нікчемних правочинів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на виконання постанови слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України від 29.03.2013 відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Ант Япи" з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських відносин з ПП "Унісон Дизайн", ТОВ "СВН-Антарекс", ТОВ "Фалкон-2011" за період з 01.01.2011 по 30.04.2013, за результатом якої складено акт від 17.06.2013 №624/22.8/35573003 (далі - акт перевірки).

Як вбачається з акту перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 2 114 473 грн.; п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість, який підлягає нарахування та сплаті в бюджет всього в сумі 2 013 783 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.07.2013:

- №9526552208, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на додану вартість на загальну суму 2 517 229 грн. (за основним платежем 2 013 783 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 503 446 грн.),

- №4926552208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 2 643 091 грн. (за основним платежем 2 114 473 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 528 618 грн.).

За результатом адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Судом встановлено, що перевірку позивача проведено на виконання постанови слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України від 29.03.2013 прийнятої в рамках кримінального провадження №42012000000000004 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, згідно із пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Оскільки спірні податкові повідомлення-рішення прийнято за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, проте щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення за фактом вчинення кримінальних правопорушень, а не стосовно посадових осіб позивача, суд не вбачає порушення відповідачем вимог п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України при прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Підставою для висновку податкового органу про наявність порушень були наступні обставини, які відображені в акті, а саме:

Актом ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 26.12.2012 №2341/22-20/34795572 встановлено, що ПП «Унісон Дизайн» не знаходиться за юридичною адресою

та не має необхідні умови для ведення господарської діяльності, оскільки у підприємства відсутні власні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, на підприємстві бухгалтерській облік не ведеться. Тобто документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ПП «Унісон Дизайн» з постачальниками та покупцями за період з 01.07.2012 по 31.08.2012.

Також, з протоколу допиту свідка громадянина ОСОБА_1, який є засновником та директором ПП «Унісон Дизайн» вбачається, що він відношення до реєстрації та фінансово-господарської діяльності згадуваного товариства не мав, договори та інші документи не підписував.

Крім того, актом ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 17.01.2013 №168/2240/37649519 встановлено, що ТОВ "Фалкон-2011" не знаходиться за місцем реєстрації та не має необхідні умови для ведення господарської діяльності.

Також, згідно з пояснень директора та засновника ТОВ "Фалкон-2011" громадянина ОСОБА_2, останній не здійснював господарську та підприємницьку діяльність від імені згадуваного товариства, зокрема не надавав послуги та не виконував роботи, документи бухгалтерського та податкового обліку не складав та не підписував, доручення на ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ "Фалкон-2011" нікому не надавав.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування (Постанова Верховного Суду України від 8 вересня 2009 року, додаток до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 22 квітня 2010 року № 568/11/13-10).

Крім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду України у справах, пов'язаних із отриманням права на податковий кредит та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. Встановлення факту здійснення господарської операції.

2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. Включенню до складу податкового кредиту підлягають лише суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку (пункт 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

5. Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, вимоги чинного станом на час виникнення спірних правовідносин податкового законодавства та фактичні обставини даної справи, для правильної юридичної кваліфікації змісту спірних правовідносин встановленню підлягає факт реальності господарських операцій за договорами поставки, укладеними між Позивачем та ПП «Унісон Дизайн», ТОВ "Фалкон-2011".

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Ант Япи» та ТОВ «Фалкон-2011» укладено договір підряду від 30.08.2013 №1/8/12, предметом якого є виконання комплексу будівельно-монтажних робіт на об'єкті «громадський центр по вул. Шолуденка перетин проспекту Перемоги та вул. Борщагівської у Шевченківському районі м. Києва» .

Пунктом 1 ст. 1.2 розділу І вказаного Договору та додатковою угодою до нього від 30.08.2012 передбачено, що загальна вартість робіт за Договором визначається Додатком №1 до договору та становить 7 208 000 грн. у тому числі ПДВ 1 201 333,33 грн.

Згідно п. 1 договору прийом-передача фактично виконаних робіт оформляється двосторонніми Актами виконаних робіт. Акти виконаних робіт повинні подаватися не пізніше 25-го та 30 (31) числа звітного місяця.

ТОВ «Фалкон-2011» складено та видано акти приймання виконаних будівельних робіт за формою 2-КБ, довідки про вартість та витрати за формою 3-КБ та податкові накладні.

Як вбачається з акту перевірки та не заперечується сторонами розрахунки між ТОВ «Ант Япи» та ТОВ «Фалкон-2011» проводились у безготівковій формі, зокрема ТОВ «Ант Япи» перераховано на банківський рахунок ТОВ «Фалкон-2011» грошові кошти в сумі 7 208 000 грн. Крім того, між позивачем та ПП «Унісон Дизайн» укладено договір від 31.05.2012 №1/05предметом якого є виконання власними силами з-використанням власних матеріалів у відповідності до проектної документації будівництва об'єкту «Громадський центр по вул. Полуденка, перетин проспекту Перемоги та вул. Борщагівської».

З матеріалів справи вбачається, що ПП «Унісон Дизайн» в особі директора ОСОБА_1 складено та видано позивачу: акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 та податкові накладні, копії яких долучено до матеріалів справи.

Як вбачається з акту перевірки та не заперечується сторонами розрахунки між ТОВ «Ант Япи» та ПП «Унісон Дизайн»проводились у безготівковій формі, зокрема ТОВ «Ант Япи» перераховано на банківський рахунок ПП «Унісон Дизайн» грошові кошти в сумі 4 874 700 грн.

Згідно з п.2, 3, 5 ст. 65 Господарського кодексу України: власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Згідно з пунктом 3 статті 8 Розділу III Закону України від 16.07.1999р. № 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі - Закон України №996) визначено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Як зазначено вище, згідно поясненнями громадян України ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які були директорами та засновниками ТОВ «Фалкон-2011» та ПП «Унісон Дизайн», вони не мали відношення до зазначених обов'язків покладених на них згідно з Законом України від 16.07.1999р. № 996.

У відповідності до п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996, податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які згідно з Законом є документами, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Статтею 9 Закону України № 996 " встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно п.2.4, п.2.16 Положення "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. №168/704, визначено, що: первинні документи для надання ним юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити і бути підписані посадовою особою, відповідальною за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа; забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну та фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Такі документи повинні бути передані головному бухгалтеру підприємства, установи для прийняття рішення. Тобто, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Оскільки, з матеріалів справи вбачається, що податкові накладні та інші первинні бухгалтерські документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та формування валових витрат, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності товариства, зокрема у підписанні будь-яких первинних документів, такі документи не можна вважати належно оформленими та підписаним повноваженими особами.

Враховуючи викладене, вищевказані первинні бухгалтерські документи, в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ та "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704, не є первинними документами, які фіксують факти здійснення господарських операцій, факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні належні докази виконання спірних договорів, оскільки первинні документи надані ТОВ «Фалкон-2011» та ПП «Унісон Дизайн» позивачу на підтвердження реального виконання спірних договорів, підписані не встановленими особами, суд дійшов висновку, що у Позивача не відбулось зміни в структурі ресурсів, контрольованих підприємством, що вказує на обґрунтованість висновку відповідача про порушення позивачем вимог ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, а тому винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним.

За таких обставин, доведеність відповідачем правомірності та законності підстав донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток за вищевказані правопорушення як наслідок прямо впливає та вказує на вірність висновку відповідача про порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 Податкового кодексу України та про заниження позивачем податку на додану вартість і визначення податковим органом податкового зобов'язання та штрафних санкцій позивачу по цьому податку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем не доведено факт правомірності формування податкового кредиту та віднесення витрат на валові витрати по взаємовідносинам з вказаними вище контрагентами а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Ант Япи» не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда