ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"17" лютого 2014 р. м. Київ К/800/2782/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.,розглянувши в порядку письмового провадженнякасаційну скаргуОСОБА_4на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 11.10.2012та ухвалуЖитомирського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2012у справі № 2а/1170/3965/2012за позовомОСОБА_4доДержавної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової службипровизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ,- ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби, у відповідності до якого просить суд визнати протиправними дії відповідача по внесенню до змісту Акту №412/22-200/35953560 від 29.08.2012 «Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоміль Санок Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.10р. по 31.12.11р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.10р. по 31.12.10р.» вказівок на порушення законодавства.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.10.2012, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2012, у відкритті провадження відмовлено на підставі п.1 ч.1 ст.109 КАС України.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу до суду першої інстанції для вирішення справи по суті, оскільки вважає, що оскаржувані судові рішення прийнято з порушенням норм процесуального права.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п.1 ч.1 ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок, тощо не підлягають оскарженню в судах у порядку адміністративного судочинства, оскільки вони не мають обов'язкового характеру та оцінка висновків, викладених у акті перевірки, може надаватися лише у контексті оцінки рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, прийнятого за результатом перевірки.
Колегія суддів касаційної інстанції не може погодитися з вказаними висновками попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся з позовом про визнання протиправними дій відповідача по внесенню до змісту Акту №412/22-200/35953560 від 29.08.2012 «Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоміль Санок Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.10р. по 31.12.11р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.10р. по 31.12.10р.» вказівок на порушення законодавства.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що, звертаючись до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправними дій контролюючого органу, позивач скористався гарантованим Конституцією України правом на звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод.
Дане право закріплене і в ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного суду України, в якій зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
У розумінні ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Крім того, відповідно до ст.2, п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, в порядку адміністративного судочинства можуть розглядатися спори щодо будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень без обмежень, але відповідні позовні вимоги можуть бути задоволені лише за умови, що такі рішення, дії (бездіяльність) породжують правовідносини сторін та є юридично значимими для позивача, тобто, безпосередньо порушують його права та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи покладення на нього необґрунтованих обов'язків.
Отже, висновок судів попередніх інстанцій про те, що даний спір не підлягає розгляду в судах у порядку адміністративного судочинства, є помилковим та безпідставним.
Відповідно до ч.1 ст.227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
З огляду на вищевикладене, оскаржувані ухвали підлягають скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду, в ході якого потрібно врахувати наведене та правильно вирішити питання щодо прийняття позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
2. Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 11.10.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2012 у даній справі скасувати та справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду.
3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіВ.В. Кошіль О.А. Моторний
Судове рішення № 37371252, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 17.02.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а/1770/3965/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: