Ухвала суду № 37371157, 18.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2014 року м. Київ К/800/26230/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інверест»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.02.2013 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2013 р.

у справі № 826/673/12-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інверест»

до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування наказу та визнання дій неправомірними,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інверест» (далі - позивач, ТОВ «Інверест») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Подільському районі м. Києва) про скасування наказу та визнання дій неправомірними.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.02.2013 р. у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2013 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.02.2013 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ «Інверест», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.02.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2013 р., а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до наказу ДПІ у Подільському районі м. Києва від 14.12.2012 року № 2035 «Про проведення документальної позапланової перевірки», на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Інверест» з питань дотримання своєчасності та повноти нарахування і сплати податку на додану вартість за вересень 2012 року тривалістю 2 робочих дня.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 18.12.2012 року за № 630/22-205/35982256.

У відповідності до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначено вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки.

Так, підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення. В свою чергу можливість для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та прийняття відповідного наказу на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України виникає виключно за наявності таких умов: виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства; не надання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит податкового органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як встановлено судами, позивачу було направлено письмовий запит від 07.11.2012 року за № 11885/10/15-264 про надання письмових пояснень та їх документальні підтвердження, який адресатом було отримано 13.11.2012 року.

Отже, ненадання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит податкового органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту є підставою для призначення позапланової перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надіслано до податкового органу лист від 03.12.2012 року лише 11.12.2012 року, тобто майже через місяць після отримання запиту.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що у податкового органу були достатні підстави для призначення позапланової перевірки позивача.

Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо необґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.02.2013 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2013 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інверест» відхилити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.02.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2013 р. залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов