Ухвала суду № 37371111, 18.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2014 року м. Київ К/800/21531/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.02.2013 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2013 р.

у справі № 2а-17424/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САССК»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування рішення у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «САССК» (далі - позивач, ТОВ «САССК») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.03.2010 р. позов задоволено частково. Скасовано рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 13.07.2009 р. № 0009092305/0 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10 090 650,78 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2010 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.03.2010 р. скасовано в частині задоволення позову. Прийнято нову постанову, якою в задоволені позову відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.11.2012 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2010 року скасовано. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.03.2010 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування рішення від 13.07.2009 року № 0009092305/0 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 802 476,06 грн. скасовано із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції у зазначеній частині. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.03.2010 року залишено без змін.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.02.2013 р. скасовано рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 13.07.2009 року № 0009092305/0 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 802 476,06 грн.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2013 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.02.2013 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.02.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2013 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ТОВ «САССК», посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2008 року, за результатами якої складено акт від 23.06.2009 року № 1034/23-09/30180471.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п. 2.8, 5.4 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (далі - Положення), а саме перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі на загальну суму 5 446 563,42 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято рішення від 13.07.2009 року № 0009092305/0, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10 893 126,84 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі позивача (за спірний період), підписаного 01.07.2008 року керівником підприємства та головним бухгалтером, середньоденні надходження готівки до каси становлять 70 749,95 грн., строки здавання готівкової виручки - середа, п'ятниця.

У відповідності до наказу ТОВ «САССК» від 01.07.2008 року № 01/07/08 «Про встановлення ліміту каси» ліміт каси встановлено в розмірі 270 000,00 грн. на добу. Відповідно до договору від 01.01.2007 року № 67-1-1/188, укладеного між позивачем та «Райффайзен Банк Аваль», про інкасацію готівкової виручки та додатку № 1 до договору, інкасація готівкових коштів позивача здійснюється двічі на тиждень - вівторок та п'ятниця з 12:00 до 12:10.

Відповідно до п. 5.4 Положення кожне підприємство визначає ліміт каси з урахуванням режиму і специфіки його роботи, віддаленості від банку, обсягу касових оборотів (надходжень і видатків) за всіма рахунками, установлених строків здавання готівки, тривалості операційного часу банку, наявності домовленості підприємства з банком на інкасацію тощо: для підприємств, які мають строк здавання готівкової виручки (готівки) в банк щодня (у день її надходження до каси) або наступного дня від дня її надходження до каси, - у розмірах, що потрібні для забезпечення їх роботи на початку робочого дня, але не більше розміру середньоденного надходження готівки до каси (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти); для підприємств, які мають строк здавання готівкової виручки (готівки) в банк, передбачений підпунктом "в" п. 5.1 цієї глави, - у розмірах, що залежать від установлених строків здавання готівкової виручки (готівки) та її суми, але не більше п'ятикратного розміру середньоденних надходжень готівки (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти); для підприємств, ліміти каси яким установлюються згідно з фактичними витратами готівки (крім виплат, пов'язаних з оплатою праці, стипендій, пенсій, дивідендів), - не більше розміру середньоденної видачі готівки (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти).

Установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі, що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства (п. 5.2 Положення № 637).

Пунктом 2.8 Положення передбачено, що підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. З аналізу даної правової норми слідує, що обов'язковою умовою застосування п.2.8 Положення № 637 є наявність позаробочого часу.

Отже, вимоги законодавства щодо ліміту каси стосуються лише позаробочого часу підприємств.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «САССК» є чотирьохзірковим готелем, який працює в цілодобовому режимі та забезпечує цілодобове оформлення споживачів, які прибувають та вибувають з готелю.

Такий режим роботи позивача вимагається пп.1.7, 4.6 Правил користування готелями і аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджених Наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 року № 19.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що у позивача відсутній позаробочий час, а відтак він не порушував п. 2.8 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні.

Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова

Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.02.2013 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2013 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби відхилити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.02.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2013 р. залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов