Рішення № 37369409, 10.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20857/13 10.02.14

За позовом Аграрної біржи

до Державного підприємства "Агроінвест"

про стягнення 511 242,74 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача Яковченко Р.Г. дов. № 543 від 31.12.2013р.

Від відповідача не з'явилися

Обставини справи:

Позивач - Аграрна біржа звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Агроінвест" про стягнення з останнього заборгованості за договором про надання фінансової допомоги на поворотній основі №б/н від 31.08.2011 у розмірі 511 242,74 грн., з яких 460 000,00 грн. - основного боргу, 4 259,73 грн. - пені, 983,01 грн. - 3% річних, 46 000,00 грн. - штрафу, крім того просив судові витрати у розмірі 10 224,85 грн. також покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору складського зберігання зерна №290/11 від 12.08.2011р. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати у розмірі 1 720,50 грн., пов'язані з розглядом даної справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.10.2013 порушено провадження у справі №910/20857/13 та призначено розгляд справи на 11.11.2013.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 11.11.2013, від 02.12.2013 розгляд справи відкладався на 11.12.2013, відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 11.12.2013 справу №910/20857/13 було передано в провадження судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2013 суддя Пукшин Л.Г. прийняла справу №910/20857/13 до свого провадження та призначила розгляд справи на 20.01.2014.

У зв'язку з виходом судді Митрохіної А.В. з лікарняного, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 16.12.2013 справу №910/20857/13 було передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2013 суддя Митрохіна А.В прийняла справу №910/20857/13 до свого провадження.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 20.01.2014 справу було передано в провадження судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2014 суддя Пукшин Л.Г. прийняла справу №910/20857/13 до свого провадження та призначила судове засідання на 10.02.2014.

У зв'язку з виходом судді Митрохіної А.В. з лікарняного, розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 07.02.2014 справу №910/20857/13 було передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2014 суддя Митрохіна А.В. прийняла справу №910/20857/13 до свого провадження.

Представник позивача у судовому засіданні 10.02.2014 надав пояснення по справі та повністю підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представники відповідача у судове засідання 10.02.2014 не з'явилися, вимоги ухвали суду у справі не виконали, про причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань не подали.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. №02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/20857/13.

В судовому засіданні 10.02.2014 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31 серпня 2011 року між Аграрною біржею (далі - Біржа) та Державним підприємством «Агроінвест» (далі - Одержувач) було укладено договір про надання фінансової допомоги на поворотній основі (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Біржа надає Одержувачу фінансову допомогу (далі - фінансова допомога) у розмірі 460 000,00 грн. на поворотній основі зі строком повернення до 1 (одного) року, а Одержувач зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути протягом 1 року з моменту надання суми фінансової допомоги. Перебіг строку починається з моменту зарахування на рахунок Одержувача грошових коштів фінансової допомоги.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що Біржа зобов'язується надати у безготівковому порядку, шляхом перерахування суми коштів фінансової допомоги, визначеної в п. 1.1 цього Договору, на поточний рахунок Одержувача, відкритий в банківській установі, не пізніше 3 банківських днів після укладання Договору.

Згідно п. 2.1. Договору визначено, що фінансова допомога надається Одержувачу з метою погашення Одержувачем заборгованості по заробітній платі перед своїми працівниками.

На виконання умов Договору Біржа перерахувала на поточний рахунок Одержувача грошові кошти в сумі 460 000,00 грн., що підтверджується банкою випискою від 31.08.2011р. (копія міститься в матеріалах справи).

Повернення фінансової допомоги здійснюється Одержувачем в період дії цього Договору частинами або зарахуванням повної суми фінансової допомоги, визначеної в п. 1.1 цього Договору (п. 3.3. Договору).

Згодом, 27.08.2012 року між сторонами було укладено додаткову угоду до Договору, відповідно до п. 1.1. якої сторони погодили, що строк повернення фінансової допомоги становить 2 календарних роки з моменту надання суми фінансової допомоги.

В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача зазначив про те, що враховуючи укладену сторонами додаткову угоду строк повернення фінансової допомоги сплив 31.08.2013, проте грошові кошти так і не були повернуті Біржі.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджено, що на момент винесення рішення Відповідач не виконав свої зобов'язання щодо повного та своєчасного повернення суми фінансової допомоги, у зв'язку з чим у нього є заборгованість за Договором у розмірі 460 000,00 грн.

Факт невиконання відповідачем зобов'язання за Договором належним чином доведений, документально обґрунтований, відповідачем не спростований.

Крім суми основної заборгованості, позивач за невиконання договірних зобов'язань за Договором просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 46 000,00 грн., пеню в розмірі 4 259,73 грн. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 983,01 грн.

Щодо стягнення штрафних санкцій, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Однак, суд звертає увагу на той факт, що відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до п. 5.1 Договору у разі невиконання п. 4.2.2. Одержувач сплачує Біржі штраф у розмірі 10 % від суми наданої фінансової допомоги. У разі несвоєчасного повернення фінансової допомоги, Одержувач сплачує Біржі пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми неповернутої фінансової допомоги за кожний день прострочення.

Оскільки, відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України пеня і штраф є різновидами неустойки, то стягнення з відповідача одночасно пені та штрафу за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, як це передбачено п. 5.1 Договору, суперечить Конституції України та загальним засадам цивільного законодавства, а тому вимога позивача в частині стягнення пені задоволенню не підлягає.

З огляду на зазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» №01-8/344 від 11.04.2005р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом здійснено перерахунок заявленого позивачем розміру 3% річних за Договором, який підлягає стягненню з відповідача, та встановлено, що зазначена сума 3% річних є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Агроінвест» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24; код ЄДРПОУ 37354558) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Аграрної біржі (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1; код ЄДРПОУ 33947314) заборгованість за договором про надання фінансової допомоги на поворотній основі у розмірі 506 983,01 грн., з яких 460 000,00 грн. - основного боргу, 46 000,00 грн. - штрафу, 983,01 грн. - 3% річних.

3. Стягнути з Державного підприємства «Агроінвест» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24; код ЄДРПОУ 37354558) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Аграрної біржі (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1; код ЄДРПОУ 33947314) 10 122,61 грн. - судового збору.

4. В іншій частині у позові відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

7. Дата складання повного рішення 14.02.2014р.

Суддя А.В.Митрохіна