Рішення № 37368934, 25.02.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №22ц/790/252/14р.

Справа № 643/7400/2013 Головуючий 1 інст. Єрмак Н.В.

Категорія: договірні Доповідач - Колтунова А.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: Колтунової А.І.,

суддів: Гальянової І.Г., Костенко Т.М.,

при секретарі: Попій Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м.Харкова від 10 жовтня 2013 року за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Слобожанське РУ» акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

26 серпня 2013 року публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Слобожанське РУ» акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідно до умов кредитного договору № 179/2-40 від 22 грудня 2006 року, укладеного між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», та відповідачем, останній отримав кредит в розмірі 16 160,00 доларів США, зі сплатою 10,5 відсотків річних, строком користування до 22 грудня 2013 року (далі - кредитний договір).

Відповідно до умов кредитного договору, відповідач зобов'язався у встановлений договором строк повернути кредитні кошти і сплатити відсотки за користування ними та комісійну винагороду.

Разом з тим, ОСОБА_1 було порушено зобов'язання стосовно своєчасного повернення суми отриманого кредиту та сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість.

Згідно умов кредитного договору (п. 3.5.) банк має право вимагати дострокове повернення кредиту у випадку порушення позичальником його умов.

Банк звертався до відповідача із вимогою про повернення кредиту, але на дату пред'явлення цього позову заборгованість за кредитним договором не погашена, у зв'язку з чим, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 190 976,16 грн., яка складається з простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 8 756,81 доларів США, що еквівалентно 69 822,42 грн.; простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 6 348.63 доларів США, що еквівалентно 50 620,80 грн.; простроченої заборгованості по комісії в розмірі 7 181,68 грн.; строкової заборгованості за кредитом в розмірі 6 440,00 доларів США, що еквівалентно 51 349,34 грн.; строкової заборгованості за відсотками в розмірі 62,05 доларів США, що еквівалентно 494,76 грн.; пені за прострочення погашення відсотків в розмірі 159 236,39 грн., пені за прострочення погашення кредиту в розмірі 251 401,39 грн., пені за прострочення погашення комісії в розмірі 22 446,01 грн. та судові витрати в розмірі 1 820,00 грн.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2011 року позов ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 190 976,16 грн. та судові витрати в розмірі 1 820,00 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 15 лютого 2013 року заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволена. Заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2011 року скасовано.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29 березня 2013 року вказана цивільна справа була направлена для розгляду за підсудністю до Московського районного суду м. Харкова.

Під час нового розгляду справи представник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» позов підтримав.

Відповідач та його представник в судове засідання не з'явились.

В заяві від 05 вересня 2013 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просила розглядати справу за відсутності відповідача (а.с. 85).

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2013 року позов ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» задоволено, стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Слобожанське РУ» акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором в розмірі 190 976,16 грн. та судові витрати в розмірі 1 820,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. При цьому посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначив, що судом першої інстанції справу розглянуто за його відсутності, без належного повідомлення про час та місце її розгляду, що спричинило неповне з'ясування обставин, що мають значення для її вирішення. Крім того, йому не було відомо про зміну підсудності розгляду справи. Судом першої інстанції необґрунтовано не було прийнято до уваги, що автомобіль SАМАND LХ РХ, якій він придбав на отримані в кредит грошові кошти, є предметом застави по кредитному договору. Цей автомобіль через три місяці після його придбання він передав банкові для подальшої його реалізації. Однак, під час вирішення судом першої інстанції справи не була взята до уваги грошова сума, за яку він був реалізований. Позивачем не було надано судові належного розрахунку заборгованості, що виникла за кредитним договором.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримував апеляційну скаргу.

Представник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 190 976,16 грн., суд першої інстанції виходив із того, що оскільки відповідач не виконує належним чином зобов'язання по цьому договору від 22 грудня 2006 року № 179/12-Ф, то банк має право вимагати дострокового повернення кредитних платежів.

У відповідності з наданим розрахунком банком сума заборгованості за кредитним договором складає 190 976,16 грн.

У зв'язку з чим, суд першої інстанції прийшов до висновку, що дана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Колегія суддів вважає, що погодитися з даними висновками суду першої інстанції не можливо з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується письмовими доказами та не оспорюється сторонами, що 22 грудня 2006 року між товариства з обмеженою відповідальністю «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Слобожанське РУ», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1, був укладений кредитний договір № 179/2-Ф, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 16 160,00 доларів США, строком до 22 грудня 2013 року, із сплатою 10,5 процентів річних (а.с. 9-12).

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між сторонами був укладений договір застави, відповідно до якого ОСОБА_1 передав у заставу автомобіль SАМАND LХ РХ, рік випуску - 2006 року № кузова - 18600084, що належав відповідачу на праві власності.

Відповідачем погашення тілу кредиту та процентів по кредитному договору не здійснювалось.

Відповідно акту прийому - передачі машини від 29 березня 2007 року ОСОБА_1 була передана банку машина, а також документи на цей транспортний засіб (а.с. 48-49).

У відповідності з пунктом 2 частини 1 статті 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет, з тих самих підстав.

При розгляді справи у суді апеляційної інстанції було встановлено, що набравшим чинності заочним рішенням Київського районного суду міста Харкова від 15 листопада 2007 року був задоволений позов ВАТ «Банку «Фінанси та Кредит» в особі філії «Слобожанське РУ» до ОСОБА_1 Розірвано кредитний договір № 179/12-Ф від 22 грудня 2006 року, укладений між ОСОБА_1 та банком «Фінанси та Кредит», ТОВ у особі філії Банку «Фінанси та Кредит» ТОВ у Харківській області.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Банку «Фінанси та Кредит» в особі філії «Слобожанське РУ» суму в розмірі 98 105,13 грн., з яких: заборгованість по кредиту - 81 608,00 грн.; 4 117,72 грн. - заборгованість по процентам; 1 142,54 грн. - заборгованість по щомісячної комісії; 6 367,55 грн. - штраф за графік погашення; 2 606,04 грн. - пеня та штраф за прострочення сплати процентів; 762,24 - пеня та штраф за прострочену щомісячну комісію, сплачені витрати за сплату державного мита 971,04 грн.; сплачені витрати за інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи 30 грн. Також стягнено з ОСОБА_1 держмито на користь держави в розмірі 981,05 грн.

Таким чином, кредитний договір № 179/12 -Ф від 22 грудня 2006 року, укладений між ОСОБА_1 та банком «Фінанси та Кредит», розірваний за рішенням суду.

З ОСОБА_1 на користь позивача стягнута заборгованість по кредиту та по процентах, пеня на 13 червня 2007 року (а.с. 147).

Дане рішення суду було пред'явлено до виконання. Київським відділом державної виконавчої служби було відкрито виконавче провадження, рішення суду було частково виконано (а.с. 150-151).

Разом з тим, ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в серпні 2011 року до ОСОБА_1 були пред'явлені вимоги про стягнення заборгованості, в тому числі і той, яка була стягнута рішенням суду (а.с. 4-8).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню на підставі пункту 1 статті 310 ЦПК України, а провадження по справі закриттю відповідно до пункту 2 частини 1 статті 205 ЦПК України.

Що стосується рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» заборгованості по процентам та пені, за період з червня 2007 року та по день звернення до суду, що відповідно до наданого розрахунку складає 92 871,03, грн.(190 976,16 - 98 051,13) то колегія суддів вважає, що рішення суду в указаній частині підлягає скасуванню на підставі пункту 4 частини 1 статті 309 ЦПК України

Колегія суддів в цій частині ухвалює нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ АТ «Банк «Фінанси та Кредит» відмовляє.

Колегія суддів виходить із того, що набравши законної сили судовим рішенням розірваний кредитний договір, укладений між сторонами по справі, у зв'язку з чим по ньому не можуть стягуватися проценти за користування кредитом та пеня.

На підставі викладеного, керуючись, п.2 ч.1 ст. 205, ст. ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, п.4 ч.1 ст. 309, ч.1 ст. 310, ст. 313, ч.2 ст. 314, ст. 316, ст. 317, ст. 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Московського районного суду м.Харкова від 10 жовтня 2013 року - скасувати.

Провадження по справі у частині позову публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Слобожанське РУ» акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами на 13 червня 2007 року у сумі 98 105,13 грн. - закрити.

У позові публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення процентів за користування кредитом та пені у сумі 92 871,03 - відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили

Головуючий -

Судді: