Постанова № 37364383, 14.02.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3443/13-а

14 лютого 2014 року 11год. 40хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гломба Ю.О. за участю секретаря судового засідання Деркач Н.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1

відповідача: представник Охман О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

доУправління Укртрансінспекції у Рівненській області про скасування постанови, ВСТАНОВИВ :

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Укртрансінспекції у Рівненській області про скасування постанови про застосування фінансових санкцій №038129 від 02.04.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що постановою про застосування фінансових санкцій №038129 від 02.04.2013 Управління Укртрансінспекції у Рівненській області застосовано фінансові санкції в сумі 1700 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Вважає вказану постанову незаконною у зв'язку з неправильним застосуванням відповідачем норм матеріального права з наступних підстав.

З акту №043353 від 12.03.2013 р. проведення перевірки вбачається, що інспекторами відповідача виявлено порушення: нерегулярні перевезення пасажирів по маршруту Луцьк - Київ здійснюється без інформаційного листа, зареєстрованого в управлінні Укртрансінспекції.

При цьому, зазначений акт підписаний водієм ОСОБА_3 хоч у відповідності до абз.2 п.20 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою КМУ від 08.11.2006 р. №1567, кожен з примірників акта підписується посадовою особою суб'єкта господарювання або фізичною особою - суб'єктом господарювання. Однак позивачу акт до підпису не надавався, лише водію.

Зазначає, що під час перевірки 12.03.2013 р. усі визначені ст.39 Закону документи, у т.ч. інформаційний лист, малися в наявності у водія. Тобто, відомості про нібито вчинене порушення вимог зазначеного Закону є надуманими.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у запереченнях. Зазначив, що спірну постанову прийнято правомірно. В задоволенні позову просить відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Судом встановлено, що 12.03.2013 року працівниками управління Укртрансінспекції у Рівненській області була проведена рейдова перевірка у транспортному засобі позивача.

За її результатами був складений акт перевірки № 043353, яким було зафіксовано, що нерегулярні пасажирські перевезення за маршрутом «Луцьк-Київ» здійснювались в порушення вимог ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт» (надалі - Закон). Зокрема, у водія був неоформлений інформаційний лист (а.с.7).

На підставі акта перевірки відповідачем винесено постанову про застосування фінансових санкцій №038129 від 02.04.2013, згідно якої до позивача застосовано фінансові санкції в сумі 1700 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт (а.с.5).

Вважаючи постанову протиправною, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до ч. 1 ст. 39 вказаного Закону, автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Згідно ч. 3 вказаної статті, документи для регулярних спеціальних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником транспортних послуг, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, схема маршруту, розклад руху, інші документи, передбачені законодавством України.

Наказом Міністерства інфраструктури України від 20.06.2012 №331 затверджено Типову форму договору про здійснення нерегулярних пасажирських перевезень пасажирів автомобільним транспортом на внутрішньообласних маршрутах протяжністю понад 50 км та міжобласних маршрутах.

Невід'ємною частиною договору є інформаційний лист щодо здійснення нерегулярних перевезень пасажирів. Умовами договору передбачено, що перевізник зобов'язується перед початком виконання перевезень пасажирів завчасно подати факсограмою, на електронну адресу або нарочно копію Інформаційного листа відповідному територіальному органу Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті за місцем проведення державної реєстрації перевізника та отримати реєстраційний номер Інформаційного листа, який проставляється у Інформаційному листі.

В судовому засіданні позивач пояснив, що у водія транспортного засобу був інформаційний лист під час здійснення перевезень, однак підтвердив, що реєстраційний номер у даному випадку не отримував, оскільки не зміг додзвонитись до Управління Укртрансінспекції у Рівненській області для його отримання.

Наведені обставини підтвердив також допитаний судом свідок державний інспектор Управління Укртрансінспекції у Рівненській області Прокопчук Я.М., що згідно завдання на перевірку від 07.03.2013 року №001237 здійснював рейдову перевірку позивача та складав акт перевірки (а.с.69).

Довідкою відповідача від 13.02.2014 року №18/04/07/432 підтверджено, що позивач СПД ОСОБА_1 не реєстрував в Управлінні Укртрансінспекції у Рівненській області інформаційний лист на здійснення нерегулярних пасажирських перевезень 12.03.2013 року за маршрутом Луцьк-Київ (а.с.68)

Вказане у своїй сукупності підтверджує наявність допущеного порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт.

Щодо ненадання акту перевірки на підпис позивачу суд зазначає таке.

Згідно пункту 20 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (постанова КМУ від 08.11.2006 № 1567) за результатами планової або позапланової перевірки за місцезнаходженням суб'єкта господарювання складається акт за формою згідно з додатком 2. Акт складається у двох примірниках, кожен з яких підписується посадовими особами, що провели перевірку, та посадовою особою суб'єкта господарювання або фізичною особою - суб'єктом господарювання (далі - уповноважена особа суб'єкта господарювання). Один примірник акта передається уповноваженій особі суб'єкта господарювання, щодо якого було проведено перевірку, інший - до органу державного контролю. Далі у п.21 Порядку зазначено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Виходячи з вказаного суд погоджується з твердженнями відповідача, що при рейдовій перевірці акт складається в одному примірнику і надається на підпис водію.

Суд не знаходить підстав для залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропущення позивачем строку звернення до суду, оскільки достеменно встановити початок перебігу такого строку у даній справі не можливо.

З огляду на вказане, в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Судові витрати на користь позивача не присуджуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову, - відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Гломб Ю.О.