Постанова № 37361372, 18.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10329/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Старової Н.Е.

Мєзєнцева Є.І.

При секретарі: Бібко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УМС Поліестер" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УМС Поліестер" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів України про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2013 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "УМС Поліестер" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів України про зобов'язання вчинити дії - відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеною постановою, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить її скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 11 травня 2012 року між позивачем ТОВ «УМС Поліестер» та компанією Universal Star Group (Китай) було укладено Контракт № USG1, за яким ТОВ «УМС Поліестер» придбавало товари в асортименті, кількості, строки та по цінам, що вказані у відповідних інвойсах.

03 квітня 2013 року компанія Universal Star Group (Китай) видала на користь ТОВ «УМС Поліестер» інвойс № UNI20130228, за яким ТОВ «УМС Поліестер» придбало конструкційні скломати з розрізаного скловолокна.

З метою митного оформлення придбаного Товару ТОВ «УМС Поліестер» було подано до митного посту «Столичний» Київської регіональної митниці вантажну митну декларацію за формою МД-2 № 100270000.2013.161815 від 13 травня 2013 року, декларацію митної вартості, а також відповідні документи згідно ч. 2 статті 53 Митного кодексу України.

За результатами розгляду поданих позивачем до митного оформлення документів, на підставі спрацювання критерію ризику АС АУР (автоматизована система аналізу та управління ризиками), відповідачем було виявлено, що митна вартість поданого до митного оформлення товару є заниженою з порівнянням до подібних товарів.

Відповідно до ч.3 статті 53 МКУ посадовою особою митного органу було запропоновано декларанту надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, про що декларант був повідомлений, та процедура консультацій проведена, оскільки митницею було встановлено, що документи, надані позивачем на підтвердження заявленої митної вартості товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності.

Позивачем було надано запитувані документи, окрім ліцензійного чи авторського договору покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу таких товарів , оскільки такі договори ТОВ «УМС Поліестер» не укладались.

З огляду на зазначене, відповідачем було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів № 100270000/2013/300566/2 від 16 травня 2013 року.

Не погоджуючись з винесеними рішеннями, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Згідно зі статтею 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 52 МКУ передбачено, що декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Пунктом 2 (а) статті VII ГАТТ визначено, що оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або на вартості аналогічного товару.

Відповідно до пункту 2 (b) статті VII ГАТТ, під «дійсною вартістю» повинна розумітися ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до пункту (b), оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений.

Відповідно до статті 54 МКУ контроль за правильністю визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. При цьому, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Відповідно до пункту 3 Розділу 3 Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Держмитслужби від 24 червня 2009 року № 602, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 21 липня 2009 року за № 669/16685 (зі змінами та доповненнями), під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів та прийнятті Рішень використовується спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України.

В результаті такого контролю відповідачем було встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості, та такі документи не є достатніми для підтвердження обраного методу визначення митної вартості товару.

Частиною 2 статті 53 Митного кодексу України визначено перелік основних документів, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості товарів, а саме: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За результатами розгляду поданих позивачем до митного оформлення документів, на підставі спрацювання критерію ризику АС АУР (автоматизована система аналізу та управління ризиками), відповідачем було виявлено, що митна вартість поданого до митного оформлення товару є заниженою з порівнянням до подібних товарів.

Відповідно до вимог ч.3 статті 53 МКУ декларанта було зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, що передбачені статтею 53 МКУ.

Митний орган має право, здійснюючи перевірку та контроль щодо правильності визначення декларантом митної вартості, витребувати додаткові документи. При цьому митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання повинен надати, лише належні та необхідні документи, які об'єктивно будуть підтверджувати заявлену митну вартість, а не витребувані з формальних підстав.

За результатами розгляду відповідачем додатково наданих позивачем документів на підтвердження заявленої митної вартості товарів, митним органом було виявлено ряд розбіжностей (неповні відомості), про що зазначено в оскаржуваному рішенні.

Тому митну вартість вказаного товару було визначено митним органом за резервним методом шляхом співставлення рівня заявленої митної вартості з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, згідно інформації наявній в спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи державної митної служби України шляхом складання рішення про коригування митної вартості товарів № 100270000/2013/300566/2 від 16 травня 2013 року.

Суд першої інстанції підтримав таку позицію відповідача, посилаючись на те, що позивачем не було надано належних документів на підтвердження митної вартості товарів, що призвело до навмисного заниження митної вартості задекларованого товару, однак колегія судів не погоджується з такими висновками з огляду на наступне.

В оскаржуваній постанові зазначено, що позивачем не надано авторського або ліцензійного договору, укладеного між вироб ником товару та продавцем товару, у якого цей товар придбавався позивачем. Однак, такий договір не було надано митному органу у зв'язку з тим, що такі договори TOB «УМС Поліестер» не укладались, оскільки це об'єктивно не можливо, тому що виробником та продавцем товару, поданого до митного оформлення Позивачем, є одна й та сама особа - компанія Universal Star Group (Китай).

Судом також зазначено, що прайс-лист видано на ім'я позивача, а отже такий прайс-лист має суб'єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа як комерційній пропозиції, яка повинна бути адресована необмеженій кількості можливих потенційних покупців. Зазначене спростовується тим, що він був наданий компанією Universal Star Group (Китай) на індивідуальний запит TOB «УМС Поліестер». Тобто, враховуючи порядок діловодства та діло ві звичаї, компанія підготувала прайс-лист та надала його TOB з зазна ченням на ньому особі, якій він адресується.

Крім того, відповідно до листа Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі Украї ни від 7 жовтня 1996 року № 25-28/215 експертні висновки, підготовлені ДП «Держзов нішінформ», мають чинність офіційних експертиз стосовно умов виконання імпорт но-експортних контрактів, рівнів цін за цими контрактами та повинні братися до уваги митними органами при здійсненні цінового контролю. ДП «Держзовнішінформ» є державним органом, уповноваженим нада вати цінову інформацію на імпорт і експорт товарів та здійснювати цінову експер тизу товарів.

Також підставою відмови визнання митної вартості товару вказано те, що видаткова накладна не містить печатки покупця, що відповідно ставить під сумнів легітимність комерційної операції. TOB «УМС Поілестер» було реалізовано на користь TOB «Гранд Марин» товарно-матеріальні цінності (товар), отримані ОСОБА_3 на підставі довіреності від TOB «Гранд Марин». Однак, особа, що діє від імені іншої особи за довіреністю, не може мати печатку довірителя. Таке можливе лише у випадку, коли товарно-матеріальні цінності отримуються безпосередньо керівником. Тому такі доводи також не приймаються до уваги.

Довідка про транспортні витрати, видана позивачу ПП «Савікон» не містила посилання на товаро-транспортний документ. Однак, судом встановлено, що довідка про транспортні витрати від 07 травнч 2013 року видана ПП «Савікон» містила відомості про маршрут перевезення; відомості про товар, що перевозився; відомості про контейнер, в якому перевозився товар; відомості про судно, яким здійснювалось перевезення; відомості про коносамент (тобто про товаротранспортний документ); відомості про витрати з доставки вантажу по маршруту Шанхай, Китай - Одеса та по маршруту Одеса-Київ; відомості про відсутність страховки вантажу.

Щодо перевізників товару встановлено наступне. Довідка про транспортні витрати від 07 травня 2013 року видана ПП «Савікон», але згідно договору №П/0106 транс портного експедирування від 01 червня 2011 року ПП «Савікон» має право залучати до виконання договору третіх осіб. Саме тому, до перевезення товару було залучило ФОП ОСОБА_4 та ПП «Пілігрім». У зв'язку з вищевикладеною організацією роботи та надання послуг з пере везення, на CMR № 1088 від 09 травня 2013 року зазначені відбитки печаток безпосередніх пере візників вантажу, а саме ФОП ОСОБА_5 та ПП «Пілігрім».

Таким чином, доводи митного органу та суду щодо наявності розбіжностей у документах, а саме щодо того, що перевезення вантажу здійснював інший перевізник ніж зазначено у довідці про транспортні витрати є такими, що не можуть визнава тися як обґрунтованою підставою для відмови у визнанні заявленої митної вартості товару.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що відповідно до п. 3.1 Контракту № USG1 від 11 травня 2012 року оплата рахунків-фактур (інвойсів) здійснюється в Євро. Проте, між сторонами було укладено додаткову угоду, в якій визначено, що оплата провадиться в доларах США. Отже, сторони за взаємною згодою змінили валюту розрахунків, у зв'язку з чим інвойс також був наданий у доларах США.

Статтею 57 МКУ передбачені такі методи визначення митної вартості товарів: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Однак, митницею був застосований резервний метод визначення митної вартості. Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Згідно із статтею 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Позивачем на підтвердження заявленої митної вартості був наданих комплект обов'язкових документів, передбачений ч.2 статті 53 Митного кодексу України, які є належним чином оформленими, містять достовірні відомості, базуються на об'єктивних і документально підтверджених даних.

Посилання відповідача на наявність неточностей (розбіжностей) у поданих документах колегією суддів відхилено як такі, що спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що позивачем дотримані всі умови, встановлені законодавством, висновки відповідача щодо не підтвердження позивачем заявленої митної вартості зроблені на припущеннях, а позивачем були надані митному органу всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості як при поданні митної декларації, так і додатково витребувані, надання яких було обов'язковим

Судом також встановлено, що обмеження у застосуванні першого методу визначення митної вартості товару щодо позивача відсутні, визначений законодавцем перелік обмежень застосування першого (основного) методу визначення митної вартості є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Такого обмеження у використанні першого (основного) методу визначення митної вартості товару, як неподання додаткових документів, Митний кодекс України не передбачає.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що відповідач діяв правомірно з дотриманням вимог законодавства.

Таким чином, необґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи.

Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УМС Поліестер" - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2013 року - скасувати та ухвалити нову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УМС Поліестер" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів України про зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення митного посту «Столичний» Київської міжрегіональної митниці про коригування митної вартості товарів № 100270000/2013/300566/2 від 16 травня 2013 року.

Взнати протиправним та скасувати картку відмови митного посту «Столичний» Київської міжрегіональної митниці в митному оформленні (випуску) товарів № 100270000/2013/00925.

Зобов'язати Київську міжрегіональну митницю Міністерства доходів і зборів вчини дії щодо визнання митної вартості товару, поданого до митного оформлення ТОВ "УМС Поліестер" за митною декларацією № 100270000.2013.161815 від 13 травня 2013 року за основним методом-за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Старова Н.Е.

Мєзєнцев Є.І.