Ухвала суду № 37361330, 20.02.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2014 року Справа № 876/14981/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Багрія В.М., Старунського Д.М.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року за позовом Приватного підприємства «Гал-Євро-Контракт» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

У травні 2013 року Приватне підприємство «Гал-Євро-Контракт» (далі - ПП «Гал-Євро-Контракт») звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000112240 від 13.05.2013 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.11.2013 р. позов було задоволено повністю. Скасовано зазначене податкове повідомлення-рішення.

Не погоджуючись із даною постановою відповідач подав апеляційну скаргу, яку мотивує тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що господарські операції позивача з контрагентами фактично не відбулися, оскільки в останніх відсутні власні виробничі потужності та трудові ресурси. Тому просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.11.2013 р. та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволені позову.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, клопотань про розгляд справи за їх участю не подали, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.

З матеріалів справи видно, що в період з 02.04.2013 р. по 08.04.2013 р. ДПІ у Личаківському районі м. Львова Львівської області ДПС (на даний час ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області) проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Гал-Євро-Контракт» з питань правильності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за жовтень, листопад, грудень 2012 року.

За результатами перевірки складено Акт № 163/37800786 від 15.04.2013 р., яким встановлено порушення ПП «Гал-Євро-Контракт» вимоги п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого завищено податковий кредит на загальну суму податку на додану вартість 124255,36 грн., в тому числі в жовтні 2012 р. на суму 30645,55 грн., в листопаді 2012 р. на суму 12441,77 грн. та в грудні 2012 р. на суму 81168,05 грн.

На підставі вказаного вище акта перевірки ДПІ у Личаківському районі м. Львова Львівської області ДПС (на даний час ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області) було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000112240 від 13.05.2013 р., яким ПП «Гал-Євро-Контракт» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем : податок на додану вартість в сумі 155319,20 грн., в тому числі 124255,37 грн. за основним платежем та 31063,83 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції щодо безпідставності тверджень податкового органу про нереальний, безтоварний характер правочину укладеного між позивачем і ТОВ «Агропродукт-2000» та щодо протиправності винесеного податкового повідомлення-рішення з врахуванням наступного.

Пунктом 14.1.181 ст.14 ПК України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше : дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього ж Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з : придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.4 ст.198 ПК України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПК України.

Згідно п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч.1 ст.9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із матеріалів справи вбачається, що на дослідження суду у спростування доводів відповідача про неможливість фактичного здійснення господарських операцій між ПП «Гал-Євро-Контракт» та ТОВ «Агропродукт-2000» позивачем подано засвідчені копії договору поставки товарів з відстрочкою платежу № 2409/2012 від 24.09.2012 р., укладеного позивачем та ТОВ «Агропродукт-2000», податкових накладних : № 150 від 24.09.2012 р., № 151 від 28.09.2012 р., № 189 від 31.12.2012 р., № 179 від 31.10.2012 р., № 177 від 29.10.2012 р., № 178 від 30.10.2012 р., № 187 від 31.12.2012 р., № 188 від 31.12.2012 р., № 186 від 31.12.2012 р., видаткових накладних, платіжних доручень.

Зазначені документи були представлені до перевірки і відповідач не заперечив, що вони оформлені належним чином, а тому суд апеляційної інстанції вважає, що реальність укладення, фактичне виконання та настання правових наслідків за розглядуваним господарським договором і об'єктивність інформації в первинних документах за цим договором підтверджено матеріалами справи.

Крім того, позивачем представлено докази перевезення продукції, а саме : товарно-транспортні накладні № Р 195 від 31.10.2012 р., № Р 253 від 19.12.2012 р., № Р 255 від 19.12.2012 р. та витяг з журналу реєстрації довіреностей за 2012 рік.

Фактичне використання в господарській діяльності позивача придбаних товарів, підтверджується, зокрема договором про виготовлення продукції з давальницької сировини № 18 від 20.03.2012 р., укладеним між позивачем та ДП «Львівський м'ясопереробний комбінат № 1», актами прийому - передачі давальницької сировини, актами здачі-прийняття використання (надання послуг), специфікаціями.

Для огляду суду подано також докази реалізації придбаних товарів контрагентам ТзОВ «Вал-Ян», ПП «Торговий дім «ВЕСТ ЛАЙН» та докази придбання у контрагентів МП «Плай», ПВКФ «ДіСтас», ТзОВ «Южлітографметалл», ПП «Алекспром», ПП «Снорк», ТзОВ «Агрокап», ТзОВ «Домен-друк» товарів, необхідних для здійснення господарської діяльності.

З врахування наведеного вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що господарські операції між ПП «Гал-Євро-Контракт» та ТОВ «Агропродукт-2000» були здійснені в межах господарської діяльності цього платника податків, а тому твердження податкового органу про те, що вказані господарські операції фактично не відбувались і такі договори носять нереальний характер є необґрунтованими і не підтверджуються доказами по справі.

Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на те, що право на податковий кредит у платників податку на додану вартість не пов'язане із фактами сплати до бюджету податків контрагентами за господарськими договорами, а пов'язане лише із фактичною сплатою вартості товарів (робіт, послуг) та із наявністю відповідних первинних документів і податкових накладних. Визначальним є реальність існування господарських операцій та факт сплати податку в ціні придбаних товарів (послуг) їх постачальникам.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте неправомірно.

Таким чином, суд першої інстанції повно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку доказам та прийшов до обґрунтованого висновку про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, тому постанова суду першої інстанції скасуванню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги, з огляду на вищевказане, викладеного не спростовують та підставою для її задоволення бути не можуть.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року у справі № 813/4141/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий : Р.В.Кухтей

Судді : В.М.Багрій

Д.М.Старунський