Ухвала суду № 37361313, 11.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6012/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

11 лютого 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю «Грос Грейн» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Грос Грейн» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Грос Грейн» (далі - Позивач, ТОВ «Грос Грейн») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - Відповідач, ДПІ у Голосіївському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.12.2012 року №0007152220.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.08.2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем не було підтверджено належним чином оформленими первинними документами факт реальності господарських операцій, на підставі яких ТОВ «Грос Грейн» було сформовано податковий кредит з ПДВ.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому посилається на те, що суд першої інстанції виніс оскаржуване рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Наголошує на тому, що судом першої інстанції не були належним чином досліджені всі наявні у матеріалах справи докази, що призвело до прийняття неправильного рішення.

У судовому засіданні повноважний представник Апелянта доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд вимоги останньої задовольнити повністю.

Представник Відповідача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Вирішуючи вказану справу, суд першої інстанції встановив, що у листопаді 2012 року працівниками ДПІ у Голосіївському районі було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Грос Грейн» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість в частині відображення податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Ювекс Імпорт» за період з 01.02.2012 року по 29.02.2012 року та з ПП «Гамма-Плюс» за період з 01.08.2012 року по 31.08.2012 року. У ході перевірки податковим органом було виявлено порушення Позивачем, зокрема: п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 ПК України, внаслідок чого зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового періоду наступного податкового періоду, на загальну суму 3 290 110,49 грн. у тому числі по періодах: у лютому 2012 року в розмірі 2 772 704,82 грн., у серпні на суму 517 405,67 грн.. Результати перевірки зафіксовані в акті від 16.11.2012 року №496/1-22-20-37165814. На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем 04.12.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0007152220, яким Позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 290 110,49 грн.

Оцінюючи висновки суду першої інстанції щодо завищення Позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Вирішуючи питання про реальність виконання укладених між Позивачем та ТОВ «Ювекс Імпорт» та ПП «Гамма-Плюс», суд першої інстанції встановив, що вказаними контрагентами у лютому та серпні 2012 року Позивач мав господарські відносини.

Надаючи оцінку товарності господарських операцій з кожним з вказаних контрагентів, суд першої інстанції встановив наступне.

Між Позивачем (Покупець) та ТОВ «Ювекс-Імпорт» (Постачальник) укладені договори №ГГ-01/480 від 14.02.2012 року, №ГГ-01/512 від 24.02.2012 року, №ГГ-01/472 від 08.02.2012 року, №51 від 28.02.2012 року, №47 від 23.02.2012 року, №42 від 20.02.2012 року, №ГГ 37 від 18.02.2012 року, №ГГ 35 від 15.02.2012 року, №ГГ 32 від 13.02.2012 року, предметом яких є передача у власність Покупця макухи соняшникової та олії соняшникової нерафінованої 1-ого ґатунку виробництва 2011 року.

Відповідно до п. 4.1 зазначених договорів, Постачальник поставляє товар на умовах СРТ ПОСТАВКА БЕЗ СПЛАТИ МИТА згідно Інкотермс 2000.

Пунктом 4.6 вказаних договорів передбачено, що право власності на товар від Постачальника до Покупця переходить від дати проставлення відмітки про прийняття товару елеватором в документах, що супроводжують товар, та видачі Постачальником видаткової накладної на товар.

Постачальник згідно умов договорів зобов'язаний передати одночасно з товаром: посвідчення про якість, оригінал видаткової накладної на товар, оригінал податкової накладної на товар, оригінал товарно-транспортної накладної на товар.

Факт виконання зазначених договорів, на думку Позивача, підтверджується наявними у матеріалах справи наступними документами: за договором №ГГ-01/480 - видаткові накладні (т. 1 а.с. 69, 79, 76, 80), рахунки-фактури (т. 2 а.с. 85, 90, 92, 96); за договором №ГГ-01/512 - видаткові накладні (т. 1 а.с. 96, 97, 102), рахунки-фактури (т. 2 а.с. 112, 113, 118); за договором №ГГ-01/472 - видаткові накладні (т. 1 а.с. 65, 68), рахунки-фактури (т. 2 а.с. 74, 76, 81, 84); за договором №51 - видаткова накладна (т. 1 а.с. 105), рахунок-фактура (т. 2 а.с. 121); за договором №47 - видаткові накладні (т. 1 а.с. 98-101, 103, 104), рахунки-фактури (т. 2 а.с. 114-117, 119, 120); за договором №42 - видаткові накладні (т. 1 а.с. 85-95), рахунки-фактури (т. 2 а.с. 101-111); за договором №ГГ 37 - видаткові накладні (т. 1 а.с. 81-84), рахунки-фактури (т. 2 а.с. 97-100); за договором №ГГ 35 - видаткові накладні (т. 1 а.с. 75, 77-79), рахунки-фактури (т. 2 а.с. 91, 93-95); за договором №ГГ 32 - видаткові накладні (т. 1 а.с. 67, 70-73), рахунки-фактури (т. 2 а.с. 83, 86-89). При цьому, за твердженням Позивача, факт руху товару підтверджується наявними у матеріалах справи товарно-транспортними накладними (т. 1 а.с. 144-198), а розрахунки - банківськими довідками (т. 1 а.с. 204-206).

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що матеріали справи не містять доказів передачі ТОВ «Ювекс Імпорт» Позивачу всіх передбачених договорами документів, а саме - податкових накладних та посвідчень на якість товару, що ставить під сумнів взагалі факт отримання Позивачем товарів за договорами. Крім того, з наявних у матеріалах справи товарно-транспортних накладних (т. 1 а.с. 145-153) вбачається, що поставка товару почалася раніше, ніж відбулося укладення договорів.

Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне підкреслити той факт, що Позивачем включено до складу податкового кредиту за результатами господарських відносин з ТОВ «Ювекс Імпорт» суми за податковими накладними, виписаними за договором №ГГ 20 від 30.01.2012 року (т. 1 а.с. 11), у той час як матеріали справи доказів укладення такого договору не містять взагалі.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність факту виконання сторонами договірних зобов'язань.

Також судом першої інстанції було встановлено, що між Позивачем (Покупець) та ПП «Гамма-Плюс» (Постачальник) укладені договори №ГГ-01/762 від 29.07.2012 року, №ГГ-01/789 від 23.08.2012 року, №ГГ-01/774 від 19.08.2012 року, №ГГ-01/794 від 29.08.2012 року, №ГГ-01/798 від 31.08.2012 року, предметом яких є передача у власність Покупця олії соняшникової.

Відповідно до п. 4.1 зазначених договорів, Постачальник поставляє товар на умовах СРТ ПОСТАВКА БЕЗ СПЛАТИ МИТА згідно Інкотермс 2000.

Пунктом 4.6 вказаних договорів передбачено, що право власності на товар від Постачальника до Покупця переходить від дати проставлення відмітки про прийняття товару елеватором в документах, що супроводжують товар, та видачі Постачальником видаткової накладної на товар.

Постачальник згідно умов договорів зобов'язаний передати одночасно з товаром: сертифікат якості на товар, оригінал видаткової накладної на товар, оригінал податкової накладної на товар, оригінал товарно-транспортної накладної на товар.

Факт виконання зазначених договорів, на думку Позивача, підтверджується наявними у матеріалах справи наступними документами: за договором №ГГ-01/762 - податкова накладна (т. 1 а.с. 126), рахунок-фактура (т. 2 а.с. 123); за договором №ГГ-01/789 - податкова накладна (т. 1 а.с. 138), рахунок-фактура (т. 2 а.с. 129); за договором №ГГ-01/774 - податкові накладні (т. 1 а.с. 128, 130, 132, 134, 136), рахунки-фактури (т. 2 а.с. 124-128); за договором №ГГ-01/794 - податкова накладна (т. 1 а.с. 140), рахунок-фактура (т. 2 а.с. 130); за договором №ГГ-01/798 - податкова накладна (т. 1 а.с. 142), рахунок-фактура (т. 2 а.с. 131). При цьому, за твердженням Позивача, факт руху товару підтверджується наявними у матеріалах справи товарно-транспортними накладними (т. 1 а.с. 199-202), а розрахунки - банківською довідкою (т. 1 а.с. 203).

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що матеріали справи не містять доказів передачі ПП «Гамма-Плюс» Позивачу всіх передбачених договорами, а саме - видаткових накладних та сертифікатів якості на товар, що, як і у випадку з ТОВ «Ювекс Імпорт», ставить під сумнів взагалі факт отримання Позивачем товарів за договорами.

Надаючи оцінку вищевикладеним обставинам та аналізуючи висновки суду першої інстанції щодо фіктивності укладених Позивачем та зазначеними контрагентами договорів, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Приписами ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Однак, всупереч зазначеним вище вимогам закону, Позивачем не було надано визначені договорами первинні документи, які б підтверджували факт здійснення господарських операцій з ТОВ «Ювекс Інвест» та ПП «Гамма-Плюс», що б давало право на формування податкового кредиту за результатами господарських відносин з вказаними контрагентами.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про відсутність реальності виконання господарських зобов'язань між Позивачем і ТОВ «Ювекс Інвест» та ПП «Гамма-Плюс» та погоджується з твердженням суду першої інстанції про нікчемність зазначених правочинів.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.198.1, п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст. 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно п. 201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Враховуючи, що Позивачем не було доведено реальності здійснення господарської операції та факту отримання від ТОВ «Ювекс Інвест» та ПП «Гамма-Плюс» товарів, а також встановлену невідповідність первинних документів вимогам договорів та чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку про відсутність у ТОВ «Гросс Грейн» правових підстав для формування податкового кредиту за наслідкам відносин з вказаними контрагентами в сумі 3 290 110,49 грн..

При цьому колегією суддів враховується, що встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Грос Грейн» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Грос Грейн» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.