Постанова № 37361232, 17.02.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2014 р. Справа № 805/852/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд в складі судді Аканова О.О., розглянув у порядку письмового провадження позовну заяву Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю у сумі 831,71 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

Маріупольського міського центру зайнятості звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю у сумі 831,71 грн.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що позивачем на користь відповідача виплачена допомога по безробіттю у розмірі 831,71 грн.

Позивачем отримано інформацію про те, що відповідач працював на підставі договорів підряду від 01.03.2013 №233, від 01.04.2013 №307, отримав дохід у 1 і 2 кварталі 2013 року при цьому отримував допомогу по безробіттю від позивача.

Про вказані обставини відповідач не повідомив позивача по справі.

Позивач просив суд стягнути допомогу по безробіттю у сумі 831,71 грн. з відповідача.

Сторони в судове засідання не з'явились про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, крім того, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.

За приписами ч.1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, суд встановив.

ОСОБА_2 отримував допомогу по безробіттю у відповідача за період з березня 2013 року по квітень 2013 року у розмірі 813,71 грн. згідно довідки позивача від 11.11.2013 на підставі заяв від 15.03.2013, 22.03.2013 де відповідач погодився, що вона у разі подання неправдивих відомостей до центру зайнятості зобов'язується добровільно повернути зайво виплачене їй матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

Актом Маріупольського міського центру зайнятості від 11.11.2013 року №336 встановлено факт відношення до зайнятого населення на момент реєстрації в Маріупольському міському центру зайнятості та отримання доходу ОСОБА_2

Як вбачається з договору підряду № 233 від 01.03.2013, №307 від 01.04.2013 укладеного між ТОВ «Асистент» та ОСОБА_2, останній надав послуги по оформленню вітрин.

Згідно довідки (про доходи) від 01.11.2013 №1796 ТОВ «Асистент» відповідно до договору підряду № 233 від 01.03.2013, №307 від 01.04.2013 за період з 15.03.2013 - 04.06.2013 ОСОБА_2 нараховано кошти у сумі 1600 грн. - дата оплати 26.03.2013, у сумі 1600 грн. - дата оплати 23.04.2013 року.

Також, суд зазначає, що факт отримання доходу у 1 і 2 кварталі 2013 року ОСОБА_2 від ТОВ «Асистент» за умовами цивільно-правових договорів свідчить витяг із запиту-відповіді Державної податкової адміністрації України за 1, 2 квартал 2013 року.

На підставі матеріалів перевірки та акту обґрунтованості виплат матеріального забезпечення Маріупольським міським центром зайнятості винесено наказ від 13.11.2013 про відшкодування коштів з відповідача у розмірі 813,71 грн.

Позивачем на адресу відповідача надіслано претензію від 13.11.2013 № 11-4681, згідно якої відповідачу запропоновано у добровільному порядку повернути незаконно отримані кошти в загальному розмірі 813,71 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав,свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Відповідно до абзацу 5 ч. 2 ст. 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції покладаються на органи державної служби зайнятості.

Тобто позивач у справі орган владних повноважень, якому чинним законодавством надані владні повноваження та управлінські функції у сфері зайнятості населення.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.

Одним з видів забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною 3 ст. 36 Закону встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

В порушення вищезазначеної норми Закону відповідач не повідомив центр зайнятості - позивача у справі про те, що він працював відповідно до договору підряду № 233 від 01.03.2013, №307 від 01.04.2013 за період з 15.03.2013 - 04.06.2013 ОСОБА_2 та йому нараховано кошти у сумі 1600 грн. - дата оплати 26.03.2013, у сумі 1600 грн. - дата оплати 23.04.2013 року.

Таким чином, позивач правомірно звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю у сумі 831,71 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись Конституцією України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", ст. 2, ст. 8 - 11, ст. 94, ст. 122-150, ст.158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю у сумі 831,71 грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 грошову суму виплаченого забезпечення (допомога по безробіттю) у розмірі 831,71 грн. на р/р 37170300901052 в ГУДКСУ Донецької області, ОКПО 24815706, МФО 834016, отримувач - Маріупольський міський центр зайнятості.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її отримання.

Суддя Аканов О.О.