Ухвала суду № 37360730, 26.02.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кравцова Н.В.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2014 року справа №812/9575/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Ханова Р.Ф., Гайдар А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року по адміністративній справі № 812/9575/13-а за позовом Державного підприємства "Антрацит" до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування рішення №1030 від 21.05.2013 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі про скасування рішення №1030 від 21.05.2013 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

ДП "Антрацит" вважає, що рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області №1030 від 21.05.2013 винесено з порушенням норм діючого законодавства та є необґрунтованим.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року по адміністративній справі № 812/9575/13-а позовні вимоги задоволені (а.с.60-62).

Скасоване рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №1030 від 21.05.2013.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, яка прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення (а.с.74-79).

Розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, з урахуванням приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Державне підприємство "Антрацит" зареєстроване у якості юридичної особи 30.04.2003 виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області (а.с.11). "Управління матеріально-технічного забезпечення" є відокремленим підрозділом Державного підприємства "Антрацит" з правовим статусом суб'єкта - без права юридичної особи.

Державне підприємство "Антрацит" зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області як платник внесків та з огляду на положення Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є платником єдиного внеску. Базовим звітним періодом для відокремленого підрозділу Державного підприємства "Антрацит" є календарний місяць.

Відповідно до звіту про суми нарахованого єдиного внеску Державного підприємства "Антрацит" за січень 2013 року платником нарахована до сплати сума єдиного внеску в розмірі 88913,24 грн. (а.с.12-16).

Платіжними дорученнями №66 від 14.02.2013 на суму 17866,05 грн., №89 від 28.02.2013 на суму 71019.46 грн., №102 від 28.02.2013 на суму 27,73 грн. позивачем сплачений єдиний внесок за січень 2013 року, що зазначено у розділі "Призначення платежу" (а.с.17-19).

Як зазначає відповідач, позивач має непогашену суму заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску, яка рахується за позивачем, як недоїмка.

Внаслідок наявної заборгованості, відповідачем кошти перераховані платником платіжними дорученнями, згідно Закону №2464, в порядку календарної черговості спрямовувались на погашення зобов'язань попереднього періоду.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області 21.05.2013 винесено рішення №1030 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 8891,33 грн. та нараховано пеню в сумі 4707,04 грн. за період з 28.02.2013 по 29.04.2013 року (а.с.7).

Не погодившись із вищезазначеним рішенням позивач оскаржив його до Пенсійного фонду України.

Рішенням Пенсійного фонду України № 27329/09-10 від 15.10.2013 скарга ДП "Антрацит" на рішення управління пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області № 1030 від 21.05.2013 залишена без розгляду (а.с.6).

Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій затримка у сплаті страхових внесків за період з 28.02.2013 по 29.04.2013 становить від 29 до 60 днів (а.с.7 - зворотній бік).

Колегія суддів зазначає, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом № 2464-VI.

У відповідності до ч.8 ст.9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Позивач відноситься до категорії гірничих підприємств, що підтверджено матеріалами справи та не є спірним між сторонами, а тому граничним строком сплати самостійно нарахованого єдиного внеску за січень 2013 року є 28 березня 2013 року.

Встановлено, що ухвалою господарського суду Луганської області від 09.01.2013 у справі № 13-б/913/124/13-г за заявою ТОВ "Ставр" порушено провадження у справі про банкрутство ДП "Антрацит" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. На час розгляду судом даної справи провадження у справі про банкрутство ДП "Антрацит" не припинено (а.с.19).

Колегія суддів зазначає, що з огляду на положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, то відповідно і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції, що постановою Луганського окружного адміністративного суду у справі №812/8086/13-а від 21 листопада 2013 року встановлено, що заборгованість позивача з вказаних внесків виникла у зв'язку із здійсненням відповідачем зарахування сплачених позивачем коштів у лютому та березні 2013 року поточних платежів за січень та лютий 2013 року у рахунок погашення заборгованості, яка виникла за попередній період до порушення справи про банкрутство, тобто до 09 січня 2013 року, що потягло за собою виникнення заборгованості за січень 2013 року.

Оскільки зарахування сплачених позивачем сум єдиного внеску як поточних платежів за січень та лютий 2013 року в рахунок наявної заборгованості, штрафів та пені за періоди до введення в дію мораторію, є заходом, спрямованим на забезпечення виконання позивачем зобов'язань щодо сплати єдиного внеску, термін виконання яких настав до введення в дію мораторію, таке зарахування після введення в дію мораторію ухвалою господарського суду від 09.01.2013 є протиправним.

Вказані обставини підтверджуються постановами Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року по справі №812/3865/13-а та від 05 вересня 2013 року по справі №812/3875/13-а.

Як правильно зазначив суд, відповідачем своїми діями створено поточну заборгованість за січень та лютий 2013 року, і у подальшому кожен поточний місячний платіж, який сплачувався позивачем у повному обсязі, зараховувався в рахунок погашення недоїмки, штрафних санкцій та пені створеної таким чином за попередній місяць, хоча в платіжних документах позивачем зазначалося цільове призначення платежів, внаслідок чого відповідно кожен поточний місяць таким чином, залишався не оплаченим, у тому числі таким чином відповідачем визначена і заборгованість за травень та червень 2013 року, що стало підставою для винесення оскаржуваної вимоги.

Крім того, щодо наявності порушених строків сплати єдиного внеску за січень 2013 року за платіжними дорученнями №№ 66 від 14.02.2013 року, 89, 102 від 28.02.2013 року, які були зараховані в рахунок сплати іншого зобов'язання у порядку календарної черговості їх виникнення, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною шостою статті 25 Закону № 2464 передбачено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Як вбачається з рішення №1030 від 21.05.2013 року, правовою підставою для застосування штрафної санкції та нарахування пені, визначена п.2 ч.11 ст.25 Закону №2464.

Відповідно до ч.11 ст.9 Закону № 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частиною 10 та пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464 передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (ч. 13 ст. 25 Закону № 2464).

Виходячи з системного аналізу положень 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464 визначених відповідачем, як підстава застосування штрафної санкції, при чому колегія суддів звертає увагу, що відповідачем не визначена правова застосування пені, встановлює відповідальність саме за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. В даному випадку, відповідач застосував штраф та нарахував пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску, визначивши час затримки з 28.02.2013 року до 29.04.2013 року.

Колегія суддів зазначає, що здійснюючи оплату єдиного внеску 14 та 28.02.2013 року, позивач жодним чином не порушив вимоги строків передбачених ч.8 ст.9 Закону № 2464 та у повному обсязі виконав свої обов'язки щодо своєчасної сплати. Ті обставини, що відповідач скористався правовою можливістю здійснити зараховування сплачених позивачем коштів в рахунок сплати боргу у порядку календарної черговості їх виникнення, то такі обставини ні яким чином не вказують на те, що позивач порушив строки сплати єдиного внеску за січень 2013 року. Позивач сплатив вчасно, але кошти були перерозподілені, тому вважати, що позивач допустив порушення, за яке відповідач застосував міру відповідальності, правових підстав немає. Об'єктивна сторона визначена п. 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464, як склад правопорушення за яке встановлюється відповідальність, а питання пов'язане з перерозподілом поточних платежів на попередній період заборгованості, має взагалі різне правове навантаження. Зазначеними положеннями закону, не передбачена можливість при здійсненні перерозподілу сплачених поточних платежів на погашення попередньої наявної заборгованості, вважати також порушенням, як не сплата або несвоєчасна сплата відповідного виду платежу, в даному випадку єдиного внеску.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивач не допустив порушення строків сплати єдиного внеску, за січень 2013 року, а тому у відповідача не було правових підстав притягувати до відповідальності позивача шляхом прийняття рішення про застосування відповідних санкцій.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність здійснити захист порушеного права позивача та задоволення позовних вимог. Невірне визначення не тільки об'єкту обчислення, як своєчасно не сплачених сум, так і самих строків щодо сплачених сум вказує на протиправність прийнятого рішення, яким обчислена сума штрафу та нарахована пеня.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги в цілому не спростовують правильність прийнятого судом першої інстанції постанови.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року по адміністративній справі № 812/9575/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф. Ханова

А.В. Гайдар