Постанова № 37360592, 30.01.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2014 р. Справа №805/17166/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кірієнка В.О.

при секретарі Кутафіній К.Ю.

за участю:

представника позивача Юнякіна Є.Ю.

представника відповідача Садовничої О.Є.

представника відповідача Савицького О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5 про зобов'язання зняти арешт з нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення, загальною площею 317,3 кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_1, який був накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.07.2012 року та постановою про відкриття виконавчого провадження від 19.05.2011 року,-

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5 про зобов'язання зняти арешт з нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення, загальною площею 317,3 кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_1, який був накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.07.2012 року та постановою про відкриття виконавчого провадження від 19.05.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ПАТ «УкрСиббанк» та фізичними особами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки від 15.08.2008р., посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_6, за реєстровим № 3019/56, яким забезпечено виконання зобов'язань за кредитним договором № 4/840/04 від 15.08.2008р. укладеним з ОСОБА_7 Предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення АДРЕСА_1, загальною площею 317,30 кв.м., загальна вартість предмета іпотеки за згодою сторін складає 2025070,00 грн. та визначена згідно звіту про незалежну оцінку вартості нежитлових окремо розташованих будівель і споруд, складеного 21.05.2008р. Луганським бюро незалежної оцінки ТОВ «Луніг».

27.07.2012 року Жовтневим відділом державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції було винесено постанову про арешт майна ОСОБА_5 та оголошено заборону на його відчуження, в тому числі і на вищевказаний предмет іпотеки.

Позивач, посилаючись на ст.ст. 54, 60 Закону України «Про виконавче провадження» вважає, що підстави для звернення стягнення на предмет застави для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями відсутні. У зв'язку з чим звернувся до суду із даним позовом за захистом своїх прав.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, в обґрунтування чого зазначили, що арешт майна боржника був застосований для забезпечення реального виконання рішення. Крім того, представник відповідача зазначив, що ДВС не здійснювало дії щодо опису та реалізації майна, у зв'язку з чим права позивача не порушені.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, дослідивши докази, які мають значення для справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Акціонерно-комерційний банк «Капітал», ідентифікаційний код: 13486837, зареєстровано 31.10.1991р. виконавчим комітетом Донецької міської ради (а.с. 40 ,41, ) Згідно п. 1.1 розділу 1 статуту ПАТ «Капітал», останнє є правонаступником всіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» (а.с. 42-46).

15.08.2008 року між позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір про надання кредиту № 4/840/04, згідно умов якого банк надав кредит - грошові кошти у сумі 150000,00 грн. доларів США. Строк виконання зобов'язання за кредитним договором - до 14 серпня 2013 року. (а.с. 10-13).

З метою забезпечення своєчасного та повного виконання своїх зобов'язань за договором, між позивачем та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 укладено договір іпотеки від 15.08.2008р., який посвідчено приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_6, за реєстровим № 3019/56, згідно якого ОСОБА_4 і ОСОБА_5 передали в іпотеку ПАТ «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» нежитлове приміщення АДРЕСА_1, загальною площею 317,30 кв.м. (а.с. 14-23).

15.08.2008 року до Державного реєстру іпотек внесено реєстраційний запис про реєстрацію обтяження нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення АДРЕСА_1, загальною площею 317,30 кв.м., номер РНВН 22493420 (а.с. 25).

19 травня 2011 року Жовтневим відділом державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції були винесені постанови про відкриття виконавчого провадження ВП 26486345 з примусового виконання виконавчого листа № 2-7029, виданого Жовтневим судом 04.05.11 та ВП 26485865 з примусового виконання виконавчого листа № 2-7029, виданого Жовтневим судом 04.05.11, якими накладено арешт на все майно ОСОБА_5, в тому числі і на вищевказаний предмет іпотеки (а.с. 105, 108).

27 липня 2012 року Жовтневим відділом державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції була прийнята постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 23777378, якою накладено арешт на майно ОСОБА_5, а саме: на приміщення АДРЕСА_1 та 25/100 житлового блоку 2 (кімнати 209-216) за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 98).

Так, між Іпотекодавцями та позивачем було досягнуто домовленості про добровільний продаж предмета іпотеки третім особам за ціною не нижче 1843830,00 грн.

При укладені договору купівлі-продажу, іпотекодавці дізналися про наявність арешту на нерухоме майно, накладених в ході виконавчих дій.

Про порушення свої прав та інтересів, позивач дізнався при ознайомленні ОСОБА_5 з матеріалами виконавчого провадження, а саме - 11.07.2013р. (а.с. 33).

Оскільки, Публічне акціонерне товариство «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» не є учасником виконавчих проваджень, тому 10-денний строк оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця в даній справі на позивача не розповсюджується.

Згідно до п. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, оскільки позивач дізнався про порушення своїх прав та інтересів 11.07.2013р., а звернувся до суду з даним позовом 29.11.2013р., отже шестимісячний строк звернення до суду не порушений.

Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV, в редакції Закону України від 12 травня 2011 року №3319-VI, (далі за текстом Закон № 606) визначені умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Законом України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну виконавчу службу» № 202/98 від 24.03.1998 правову основу діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.

Згідно зі ст. 19 Конституції, на підставі якої органи державної влади повинні діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідач, як орган державної влади, при накладанні арешту на вищезазначене нерухоме майно повинен був діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно із ч. 1 ст. 52 Закону № 606 звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Згідно із ч. 1 ст. 54 Закону № 606 звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

У відповідності до ч. 3 вищезазначеної статті, для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: 1) виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; 2) якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку» (ч. 4 ст. 54 Закону № 606).

Згідно ст. 1 Закону України «Про іпотеку» № 898-IV від 05.06.2003 (далі за текстом Закон № 898) іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно із ч. 1 ст. 3 Закон № 898 іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації (ч. 7 ст. 3 Закону № 898).

У відповідності до ст. 7 Закону № 898 за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Частиною 1 ст. 33 Закону № 898 встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно з ч. 4 ст. 54 Закону № 606 про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Частиною 7 зазначеної статті визначено, що спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що нерухоме майно - нежитлове приміщення АДРЕСА_1, загальною площею 317,30 кв.м. є предметом іпотеки на який позивач має пріоритет, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5 про зобов'язання зняти арешт з нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення, загальною площею 317,3 кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_1, який був накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.07.2012 року та постановою про відкриття виконавчого провадження від 19.05.2011 року підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 зазначеної статті КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене позовні вимоги ПАТ «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 94, 159, 160, 161, 162, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5 про зобов'язання зняти арешт з нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення, загальною площею 317,3 кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_1, який був накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.07.2012 року та постановою про відкриття виконавчого провадження від 19.05.2011 року - задовольнити.

Зобов'язати Жовтневий відділ державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції зняти арешт з нерухомого майна, яке є предметом застави за договором іпотеки від 15.08.2008р., який посвідчено приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_6, за реєстровим № 3019/56, а саме: з нежитлового приміщення АДРЕСА_1, номер РПВН: 22493420, накладений згідно постанов Жовтневого відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 19.05.2011 року № ВП 26486345, ВП 26485865 та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.07.2012 року № ВП 23777378.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» понесені судові витрати у розмірі 68 (шістдесят вісім) грн. 82 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 30 січня 2014 року.

Постанова виготовлена у повному обсязі 04 лютого 2014 року.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кірієнко В.О.