Рішення № 37360105, 26.02.2014, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2014 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області в складі:

головуючого Міцнея В.Ф.

суддів: Височанської Н.К., Литвинюк І.М.

секретаря Лисак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ „ПриватБанк") до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_9, служба у справах дітей Кіцманської районної державної адміністрації, про передачу в заклад заставленого майна, звернення стягнення на предмет застави, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з будинку, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 2 квітня 2013 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2012 року ПАТ КБ „ПриватБанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про передачу в заклад заставленого майна, звернення стягнення на предмет застави, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з будинку.

Вказувало на те, що відповідно до укладеного договору кредиту №Е/V071962 від 25 жовтня 2007 року ОСОБА_3 отримав кредитні кошти в розмірі 50000,00 доларів США зі сплатою 16 % за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 24 жовтня 2012 року.

У забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором 26 жовтня 2007 року між банком та відповідачем ОСОБА_1 було укладено

------------------------------------------------------------------------------------------------------

22ц - 325/14 головуючий у 1-й інстанції Усатий М.В.

категорія 19/27 суддя-доповідач Міцней В.Ф.

договір іпотеки № Е/V071962 -1, за яким останній передав в іпотеку житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_7 своїх зобов'язань за кредитним договором станом на 8 червня 2012 року утворилась заборгованість в розмірі 81745,93доларів США, яка складається з непогашеної

суми кредиту - 36867,93 доларів США, заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом - 28725,25 доларів США, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором - 16152,75 доларів США.

Посилаючись на ці обставини, позивач просив вилучити у відповідачки ОСОБА_2 і передати йому в заклад причіп марки „KRONE", реєстраційний номер НОМЕР_1, комплект ключів та свідоцтво про реєстрацію цього причепу; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 81745,93 доларів США звернути стягнення на автомобіль марки „MAN", реєстраційний номер НОМЕР_2, причіп марки „KRONE", реєстраційний номер НОМЕР_1, шляхом їх продажу ПАТ КБ „ПриватБанк" з укладенням від імені відповідачки ОСОБА_2 договорів купівлі-продажу будь-яким способом з іншими особами - покупцями, зі зняттям їх з обліку в органах ДАІ України та наданням банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; в рахунок погашення вказаної заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу житлового будинку ПАТ КБ „ПриватБанк" з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ „ПриватБанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. та просив виселити ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 з житлового будинку АДРЕСА_1, зі зняттям їх з реєстраційного обліку.

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 2 квітня 2013 року позов задоволено.

Звернуто стягнення на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 загальною площею 52.70 кв.м., шляхом продажу цього будинку ПАТ КБ „ПриватБанк" з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ „ПриватБанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Виселено ОСОБА_1 та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у вказаному будинку зі зняттям їх з реєстраційного обліку. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Додатковим рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 24 грудня 2013 року передано в заклад ПАТ КБ „ПриватБанк" причіп марки „KRONE", реєстраційний номер НОМЕР_1, комплект ключів та свідоцтво про реєстрацію цього причепу шляхом їх вилучення у відповідачки ОСОБА_2; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 81745,93 доларів США звернуто стягнення на автомобіль марки „MAN", реєстраційний номер НОМЕР_2, причіп марки „KRONE", реєстраційний номер НОМЕР_1, шляхом їх продажу ПАТ КБ „ПриватБанк" з укладенням від імені відповідачки ОСОБА_2 договорів купівлі-продажу будь-яким способом з іншими особами - покупцями, зі зняттям їх з обліку в органах ДАІ України та наданням банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; виселено ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 з будинку АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Вказує на те, що суд першої інстанції не зазначив в резолютивній частині рішення початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, а також загальний розмір вимог та всі його складові.

Також рішенням суду виселено з будинку АДРЕСА_1, інших осіб, які зареєстровані та проживають в цьому будинку, зокрема малолітніх ОСОБА_8 і ОСОБА_7, до яких вимоги про виселення не заявлено банком.

Окрім того, на момент укладення договору іпотеки у спірному будинку проживав малолітній ОСОБА_8, однак в порушення вимог ст.12 Закону України „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" цей договір був укладений без попередньої згоди органу опіки і піклування.

Рішення суду в частині передачі позивачу в заклад причепу, комплекту ключів та свідоцтва про реєстрацію цього причепу, звернення стягнення на автомобіль марки „MAN" та причіп марки „KRONE" не оскаржувалось.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції від 2 квітня 2013 року та додаткового рішення від 24 грудня 2014 року в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду в частині виселення відповідачів та інших осіб з будинку зі зняттям їх з реєстраційного обліку підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні цієї вимоги, в частині звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення судових витрат підлягає зміні, а в решті - залишенню без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом, 25 жовтня 2007 року між ПАТ КБ „ПриватБанк" та ОСОБА_7 був укладений кредитний договір, за яким останній отримав кредитні кошти на суму 50000 доларів США зі сплатою 16 % річних за користування кредитом з кінцевим терміном повернення - 24 жовтня 2012 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором 26 жовтня 2007 року між банком та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки № Е/V071962 -1, за яким останній передав в іпотеку житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_7 своїх зобов'язань за кредитним договором станом на 8 червня 2012 року утворилась заборгованість в розмірі 81745,93доларів США, яка складається з непогашеної

суми кредиту - 36867,93 доларів США, заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом - 28725,25 доларів США, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором - 16152,75 доларів США.

Відповідно до ст.ст. 572, 589 ЦК України у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Одним із видів застави нерухомого майна є іпотека (ч.1 ст. 575 ЦК України).

Згідно зі ст.33 Закону України „Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.

Договором іпотеки від 26 жовтня 2007 року передбачено право позивача звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання позичальником ОСОБА_7 умов кредитного договору (п.п.18.8.1. - 18.8.3).

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовної вимоги ПАТ КБ „ПриватБанк" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Разом з тим, задовольняючи цю позовну вимогу, суд першої інстанції не зазначив в резолютивній частині рішення початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації та всі складові загального розміру вимог.

Статтею 39 Закону України „Про іпотеку" передбачено, що у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; заходи щодо збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

У п.42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 „Про судову практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" судам роз'яснено, що резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як ст. 39 Закону України „Про іпотеку", так і положенням п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК України.

Згідно з ч.6 ст.38 Закону України „Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Окрім того, суд задовольнив вимоги позивача щодо отримання витягу з державного реєстру прав власності, дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності і підпорядкування та здійснення ним всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Такі вимоги банку є зайвими і охоплюється вимогою про надання йому права на продаж предмета іпотеки шляхом укладенням договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Положення ст.38 Закону України „Про іпотеку" надають іпотекодержателю право на продаж предмету іпотеки будь-якій особі та передбачають порядок продажу предмета іпотеки іпотекодержателем.

Разом з тим, висновок судів щодо задоволення вимоги банку про виселення відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 із житлового будинку, який передано в іпотеку, є передчасним.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.40 Закону України „Про іпотеку", ч.3 ст.109 ЖК України звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців за винятком наймача та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок чи житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

У п.43 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" судам роз'яснено, що примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

З аналізу наведених норм матеріального права вбачається, що на момент звернення ПАТ КБ „ПриватБанк" до суду з вимогою про виселення відповідачів його права не були порушені останніми.

Наявність письмової вимоги про звільнення житлового приміщення є обов'язковою умовою при задоволенні позову про виселення із іпотечного житла.

Листи позивача від 20 червня 2012 року, адресовані відповідачам, не є повідомленням про їх виселення у розумінні ч. 1 ст. 40 Закону України „Про іпотеку", оскільки у цих листах йдеться про те, що у разі неповернення заборгованості за кредитним договором протягом 30 днів, банк розпочне процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с. 49, 51), тобто на момент направлення цих листів банк не звернув стягнення на предмет іпотеки, а, відтак, дані листи не можуть вважатися повідомленням про виселення із іпотечного житла.

Окрім того, позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що відповідачкою ОСОБА_2 отримано лист від 20 червня 2012 року.

В резолютивній частині рішення суду від 2 квітня 2013 року також зазначено, що із спірного будинку крім ОСОБА_1 виселено інших осіб, які зареєстровані та проживають у спірному будинку, без зазначення їх імен.

З довідки Драчинецької сільської ради Кіцманського району вбачається, що в будинку АДРЕСА_1 крім ОСОБА_1 проживають ОСОБА_4, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а,с.40).

Додатковим рішенням суду від 24 грудня 2013 року виселено ОСОБА_4, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто фактично конкретизовано рішення суду від 2 квітня 2013 року в частині виселення інших осіб, зареєстрованих у спірному будинку.

Проте ОСОБА_4, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 не притягнуті до участі у справі в якості відповідачів, а вони брали участь у справі в якості третіх осіб.

У відповідності до ч.1 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Статтею 30 ЦПК України передбачено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Крім того, при розподілі судових витрат між сторонами суд стягнув солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача судовий збір в розмірі 3326 грн 30 коп.

Однак за правилами ст.88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Солідарного стягнення судових витрат вказана норма закону не передбачає.

Виходячи з розміру задоволених вимог, з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід стягнути на користь позивача по 1663 грн 15 коп судового збору з кожного.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що у відповідності до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції в частині виселення відповідачів та інших осіб з будинку зі зняттям їх з реєстраційного обліку підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні цієї вимоги, а в частині звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення судових витрат підлягає зміні.

В решті рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 88, 307, 309, 314 ЦПК України , колегія суддів ,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 2 квітня 2013 року та додаткове рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 24 грудня 2013 року в частині виселення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_9 з житлового будинку АДРЕСА_1, зі зняттям їх з реєстраційного обліку скасувати.

У задоволенні позовної вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення з житлового будинку АДРЕСА_1, зі зняттям їх з реєстраційного обліку відмовити.

Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 2 квітня 2013 року в частині звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення судових витрат змінити.

Викласти абзац 1 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №Е/V071962 від 25 жовтня 2007 року в розмірі 81745,93доларів США, яка складається з непогашеної суми кредиту - 36867,93 доларів США, заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом - 28725,25 доларів США, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором - 16152,75 доларів США, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на житловий будинок №8-а з господарськими будівлями і спорудами (житловий будинок літ. „А" загальною площею 52,70 кв.м., літні кухні літ. „Б" і „В", сараї літ. „Г", „Д", „Е", „Ж" і „З", вбиральня літ. „І", погріб літ. Пг, криниця літ. „К", огорожа №1-3), що знаходиться по АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_1 на праві власності, шляхом продажу цього предмета іпотеки публічним акціонерним товариством комерційним банком „ПриватБанк" з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1663 грн 15 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1663 грн 15 коп.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді: