Рішення № 37359043, 19.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25557/13 19.02.14

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Швеця С.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш"

до відповідача Державного підприємства "Київський бронетанковий завод"

про стягнення 489 587,67 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Погребна А.О. - юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Дніпрополімермаш" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Державного підприємства "Київський бронетанковий завод" про стягнення з останнього основного боргу в сумі 450 000 грн., пені в сумі 31 487,67 грн. та трьох процентів річних у сумі 8 100 грн. відповідно до договору № 58 від 02.04.2012.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач наполягав на заявлених позовних вимогах, просить позов задовольнити.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 02.04.2012 між Публічним акціонерним товариством "Дніпрополімермаш", далі Виконавець, та Державним підприємством "Київський ремонтно-механічний завод", далі Замовник, було укладено договір № 58, далі Договір, відповідно до предмету якого (п. 1.1 Договору) Виконавець зобов'язується виготовити з власних матеріалів і передати у власність Замовника вироб "Редуктор движителя чертеж БТР-3Е.42.030сбСБ", а Замовник прийняти та оплатити товар, найменування (асортимент), кількість і ціна якого визначаються специфікаціями.

Товаром, згідно Специфікації № 1 від 02.04.2012 є "Редуктор движителя, чертеж БТР-3Е.42.030сбСБ", загальна вартість товару з ПДВ складає 900 000 грн.

Пунктом 6 Специфікації № 1 від 02.04.2012 визначено строк оплати товару, а саме попередня оплата в розмірі 50% загальної вартості товару, що поставляється за даною специфікацією, оплачується Замовником протягом 10 днів з дати підписання специфікації сторонами; залишок грошових коштів в розмірі 50% загальної вартості товару, що поставляється оплачується Замовником протягом 10 банківських днів за дати відвантаження товару Замовнику.

Відповідно до п. 7 Специфікації № 1 від 02.04.2012 строк поставки товару: 90 календарних днів з дати отримання Виконавцем попередньої оплати і отримання креслень Замовника по відповідному акту приймання-передачі.

Договір діє з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2013, а в частині виконання зобов'язань - до повного його виконання сторонами (п. 9.2 Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 30.12.2012 до Договору).

Державне підприємство "Київський ремонтно-механічний завод" з 17.08.2012 змінило своє найменування на Державне підприємство "Київський бронетанковий завод".

На виконання умов Договору, 04.10.2012 позивач поставив на адресу відповідача 15 редукторів на загальну суму 225 000 грн., що підтверджується видатковою накладною № 0401 від 04.10.2012 та 45 редукторів на загальну суму 675 000 грн. було поставлено 27.03.2013, що підтверджується видатковою накладною № 2703 від 27.03.2013. Товар було прийнято представниками замовника Кайдашем А.С. згідно довіреності № 1287 від 02.10.2012 та Лущай В.І. згідно довіреності № 342 від 27.03.2013. Відповідачем 12 квітня 2012 року було сплачено попередню оплату в розмірі 450 000 грн.

Відповідач належним чином зобов'язання з оплати поставленого товару не виконав, у зв'язку з чим за ним утворився борг в розмірі 50% загальної вартості товару, а саме 450 000 грн., який позивач і намагається стягнути.

Згідно п. 7.1 Договору за порушення строків оплати товару Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виконання зобов'язання від суми несплаченого товару за кожний день прострочення.

Позивач стверджує, що мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а тому наполягає на стягненні з відповідача пені в сумі 31 487,67 грн. за період з 09.04.2013 по 07.10.2013.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього три проценти річних в сумі 8 100 грн. за весь період прострочення з 09.04.2013 по 13.11.2013.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду Договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181, 265 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 8 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Так, згідно з пунктом 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Одночасно, частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу статті 526 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач направив відповідачу претензію від 24.10.203 з проханням сплатити суму заборгованості та штрафні санкції за Договором. Відповідач направив позивачу лист від 06.11.2013 в якому визнав заборгованість, однак у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку не має змоги погасити заборгованість.

Зобов'язання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, і позивачем надані докази на підтвердження викладених у позові обставин. Позивач належним чином виконав покладені на нього Договором зобов'язання, здійснив поставку товару в асортименті, кількості та за цінами зазначеними в специфікації товару на адресу відповідача. Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною № 0401 від 04.10.2012 та видатковою накладною № 2703 від 27.03.2013. Відповідач доказів оплати поставленого товару в строки до 08.04.2013 суду не надав. За такими обставинами позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 450 000 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Приписами ч. 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача та мала місце несвоєчасна оплата за Договорами, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені, передбаченої п. 7.1 Договорів, обґрунтовані та підлягають задоволенню, а наданий позивачем розрахунок пені в сумі 31 487,67 грн. за період з 09.04.2013 по 07.10.2013 відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 ГК України.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи те, що грошове зобов'язання з боку відповідача виконано несвоєчасно, тому позовні вимоги в частині стягнення трьох процентів річних у сумі 8 100 грн. за весь період прострочення з 09.04.2013 по 13.11.2013 вважаються обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного витрати по сплаті судового збору в сумі 9 791,75 грн. покладаються на відповідача у справі - Державне підприємство "Київський бронетанковий завод", згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 19.02.2014, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 625, 629, 712, ЦК України, ст. ст. 193, 232, 265 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, ч.3 ст. 43, 44, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" до Державного підприємства "Київський бронетанковий завод" задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Київський бронетанковий завод", 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 34А, код ЄДРПОУ 14302667, на користь:

- Публічного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш", 49033, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 147, код ЄДРПОУ 00218615, основний борг в сумі 450 000 грн., пеню в сумі 31 487,67 грн., три проценти річних у сумі 8 100 грн. та судовий збір у розмірі 9 791,75 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 24.02.2014 року

Суддя Ю.О.Підченко