Рішення № 37359040, 12.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20870/13 12.02.14

За позовомПублічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Фадлес»простягнення 18 401 963,43 грн.Головуючий суддя Босий В.П.

Судді Котков О.В.

Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача:Мицик М.В.від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (надалі - ПАТ «Чорноморнафтогаз») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фадлес» (надалі - ТОВ «Фадлес») про стягнення 18 401 963,43 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договорів поставки №223 від 08.02.2013 р., №337 від 15.03.2013 р. та №386 від 29.03.2013 р. відповідач належним чином зобов'язання по поставці товару не виконав, у зв'язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 18 401 963,43 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.10.2013 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 09.12.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.12.2013 р. розгляд справи відкладено до 25.12.2013 р., зобов'язано сторін виконати вимоги ухвали суду 30.10.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.12.2013 р. розгляд справи відкладено до 13.01.2014 р., зобов'язано сторін виконати вимоги ухвали суду 30.10.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.01.2014 р. вирішено здійснювати розгляд справи колегіально у складі трьох суддів.

13.01.2014 р. суддя Босий В.П. звернувся до Голови господарського суду міста Києва із заявою щодо колегіального розгляду справи № 910/20870/13.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 13.01.2014 р. для здійснення колегіального розгляду справи визначено наступних суддів: Босий В.П. (головуючий), судді Цюкало Ю.В., Котков О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.01.2014 р. справу прийнято до свого провадження колегією суддів, розгляд справи призначено на 12.02.2014 р.

В судове засідання представник позивача з'явилася, надала пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримала повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №28334293, отриманим його представником 24.01.2014 р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.02.2013 р. між ТОВ «Фадлес» (постачальник) та ПАТ «Чорноморнафтогаз» (покупець) було укладено договір поставки №223 (надалі - «Договір 1»), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у визначений строк у власність покупця товар згідно за специфікацією, яка є невід'ємною частиною договору (додаток №1), а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених даним договором.

Згідно з п. 2.2 Договору 1 поставка товару здійснюється в строк не більше 60 днів з моменту отримання постачальником письмової заявки від покупця. Поставка товару здійснюється партіями згідно з заявкою та вимогою покупця.

Крім того, на таких самих умовах між сторонами було укладено договір поставки №337 від 15.03.2013 р. (надалі - «Договір 2») та №386 від 29.03.2013 р. (надалі - «Договір 3»).

Специфікаціями №1 до Договорів сторони погодили найменування, кількість та вартість продукції, що мала поставлятися, а саме: за Договором №1 - на суму 9 489 361,22 грн.; за Договором 2 - на суму 14 548 500,00 грн.; за Договором 3 - на суму 8 603 337,60 грн.

На виконання умов Договорів позивачем було надано відповідачу заявки на поставку продукції, які отримані відповідачем 08.02.2013 р. (за Договором 1), 20.03.2013 р. (за Договором 2) та 04.04.2013 р. (за Договором 3).

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним виконанням, на думку позивача, відповідачем зобов'язання з поставки товару Договором, у зв'язку з чим позивач вказує на обов'язок відповідача сплати неустойки за прострочення виконання такого зобов'язання.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з положеннями статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 2.2 Договорів поставка товару здійснюється в строк не більше 60 днів з моменту отримання постачальником письмової заявки від покупця. Поставка товару здійснюється партіями згідно з заявкою та вимогою покупця.

На виконання умов Договорів позивачем було надано відповідачу заявки на поставку продукції, які отримані відповідачем 08.02.2013 р. (за Договором 1), 20.03.2013 р. (за Договором 2) та 04.04.2013 р. (за Договором 3), що підтверджується відбитком печатки та підписом уповноваженої особи ТОВ «Фадлес».

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, пункту 2.2 Договорів та Специфікацій №1, №2 та №3 до Договору, відповідач був зобов'язаний поставити товар до 09.04.2013 р. (за Договором 1), до 19.05.2013 р. (за Договором 2) та до 03.06.2013 р. (за Договором 3).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріали справи не містять, а відповідачем належних та допустимих доказів на підтвердження факту здійснення поставки у встановлені Договорами строки не надано.

За таких обставин має місце прострочення виконання відповідачем зобов'язання з поставки товару за Договорами.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по поставці товару не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом п. 8.1 Договору 1 за прострочку поставки товару постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 0,05% за кожний день прострочки від суми непоставленого в строк товару.

Пунктом 8.1 Договору 2 встановлено, що за прострочку поставки товару постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 0,5% за кожний день прострочки від суми непоставленого в строк товару.

Відповідно до п. 8.1 Договору 3 за прострочку поставки товару постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 0,5% за кожний день прострочки від суми непоставленого в строк товару.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 873 021,23 грн. (за Договором 1), у розмірі 11 420 572,50 грн. (за Договором 2) та у розмірі 6 108 369,70 грн. (за Договором 3), а всього на суму 18 401 963,43 грн. за прострочення виконання зобов'язання з поставки товару.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Фадлес» на користь ПАТ «Чорноморнафтогаз» неустойки у розмірі 18 401 963,43 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фадлес» (03680, м. Київ, вул. Виборзька, 99, оф. 104; ідентифікаційний код 3798661) на користь Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, просп. Кірова/пров. Совнаркомовський, 52/1; ідентифікаційний код 00153117) неустойку у розмірі 18 401 963 (вісімнадцять мільйонів чотириста одна тисяча дев'ятсот шістдесят три) грн. 43 коп. та судовий збір у розмірі 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.02.2014 р.

Головуючий суддя В.П. Босий

Судді О.В. Котков

Ю.В. Цюкало