Постанова № 37358281, 27.02.2014, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 1/359/6/2014

1005/6894/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2014 року суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області

за участю судді Туманової К.Л.,

в присутності секретаря судового засідання Поліщук А.О.,

за участю прокурора Маркицького А.М.,

за участю захисника потерпілого ОСОБА_1,

за участю захисника підсудного ОСОБА_2,

за участю підсудного ОСОБА_3

розглянувши клопотання захисника ОСОБА_2 про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування, -

встановив:

В ході розгляду кримінальної справи захисник ОСОБА_2 12.12.2013 р. подав письмове клопотання про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування з тих підстав, що у ході досудового слідства органи слідства та прокурор, що підтримав обвинувачення, припустились грубих порушень приписів ч.1 ст. 67 КПК України в редакції 1960 р., та зазначає, що жодний доказ у справі не було оцінено всебічно, повно, об'єктивно, в їх сукупності та керуючись законом. Також захисник ОСОБА_2 посилається на відсутність наявності факту події злочину, та на відсутність в матеріалах кримінальної справи будь - яких доказів про скоєння злочину саме підсудним ОСОБА_3Також посилається на те, що було порушено строки розслідування, докази вини підсудного зібрані у той період коли строк, досудового слідства не продовжився, та посилається на ст. 281 КПК України, п. 8 постанови пленуму Верховного Суду України від 11.05.2005 р. № 2 "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальної справи на додаткове розслідування".

Прокурор Маркицькій А. М. заперечує проти задоволення заявленого письмового клопотання, вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Захисник потерпілого ОСОБА_1 заперечує та вважає дане клопотання не обґрунтованим та безпідставним.

Підсудний ОСОБА_3 підтримав клопотання свого захисника, просить його задовольнити.

Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_2 та думку всіх учасників судового розгляду прокурора Маркицького А.М., захисника потерпілого ОСОБА_1, думку підсудного ОСОБА_3, дослідивши письмове клопотання, суд дійшов до висновку, що заявлене клопотання захисника ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Твердження захисника про те, що в ході досудового слідства не було встановлено особу, що вчинила злочин, не відповідають дійсності, та спростовуються показами отриманими під час судових засідань як від самого потерпілого ОСОБА_5 та і від свідка ОСОБА_6 Їх покази є логічними та послідовними. Як вбачається з протоколів допиту отриманих в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні, потерпілий та свідок чітко вказали, що тілесні ушкодження у виді перелому ребер спричинив потерпілому підсудний - ОСОБА_3;

Твердження захисника про те, що Бориспільською міжрайпрокуратурою безпідставно порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_3, не відповідають дійсності, оскільки матеріали перевірки, проведеної Бориспіьським МВ ГУ МВС України в Київській області в порядку ст. 97 КПК України, містять достатні дані про те, що тілесні ушкодження ОСОБА_5 спричинено ОСОБА_3

Станом на даний момент посилання захисника на порушення, допущенні слідчим у ході досудового слідства при проведенні допитів осіб, відтворень обстановки та обставин події, судово-медичних експертиз, є - безпідставними, оскільки, неповноту досудового розслідування та порушення кримінально-процесуального кодексу, допущені слідчим при проведенні вище перерахованих слідчих дій, було усунуто судом в ході судового слідства шляхом допиту підсудного, потерпілого, свідків, призначення відтворень обстановки та обставин події з участю потерпілого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_6 Відповідні постанови суду наявні в матеріалах кримінальної справи.

Суд критично ставиться стосовно доводів захисника підсудного про те, що судом не допитано як свідків лікарів швидкої допомоги та Бориспільської ЦРЛ, оскільки, захисником не зазначено, для з'ясування яких обставин необхідно допитати вказаних осіб.

Разом з цим, факт звернення потерпілого за медичною допомогою після спричинення йому підсудним тілесних ушкоджень підтверджується медичною документацією, яка була предметом дослідження судово-медичного експерта.

Також, посилання захисника як на підставу повернення справи на додаткове розслідування на порушення інструкції "Про організацію діяльності чергових частин", допущенні черговим Бориспіьським МВ ГУ МВС України в Київській області при складанні картки первинного обліку інформації, є безпідставними, оскільки, сама картка доказового значення не має, а порушень кримінально-процесуального кодексу України при її складанні допущено не було.

Доводи захисника щодо суперечностей в показаннях потерпілого та свідка ОСОБА_6 безпідставні, оскільки, щодо обставин справи, які мають істотне значення, вказані особи як в ході досудового слідства та в ході судового розгляду дали показання, які суперечностей не містять є логічними та послідовними.

Наявність в протоколі усної заяви потерпілого про злочин відомостей про те, що його побив ОСОБА_3 з невідомим, була пояснена потерпілим в судовому засіданні. Так, останній чітко зазначив, що тілесні ушкодження спричинив йому саме ОСОБА_3 До цього часу потерпілому був відомий як батько підсудного, так і сам підсудний ОСОБА_3 Крім того, потерпілий пояснив, що заяву про злочин читав не уважно, оскільки внаслідок спричинених йому тілесних ушкоджень дуже погано себе почував та перебував у збудженому стані після побиття.

Посилання захисника на порушення, допущенні при проведенні огляду місця події, а саме, відібрано заяву про огляд від ОСОБА_6, яка не є власником житла, безпідставні, оскільки, в даному випадку огляд житла потерпілого проводився на підставі повідомлення про вчинення щодо нього у вказаному житлі злочину, а, відповідно до ст. 190 КПК України, у даному випадку, його згоди на проведення огляду не потребується взагалі.

Згідно з КПК України в редакції 1960 року не передбачено обов'язку слідчого залучати підсудного до проведення вказаної слідчої дії з участю потерплого та свідка. Тому, посилання захисника на те, що до проведення відтворення обстановки та обставин події на підставі постанови суду слідчим не було залучено підсудного та його захисника є безпідставними.

Відповідно до ст. 48 України КПК України 1960 року передбачено право захисника бути присутнім лише при тих слідчих діях, які проводяться з участю підозрюваного (обвинуваченого), в усіх інших - тільки з дозволу слідчого.

Посилання захисника на те, що слідчий Копач О.Л. не був уповноважений проводити за дорученням суду в порядку ст. 315-1 КПК України відтворення обстановки та обставин події, безпідставні, оскільки, відповідно до вимог вказаної статті КПК України, суд має право доручити проведення слідчих дій органу, який проводив розслідування, а не слідчому. Повноваження визначати безпосереднього виконавця слідчих дій серед слідчих, відповідно до ст. 114-1 КПК України 1960 року, належить до компетенції начальника слідчого відділу.

Посилання захисника на те, що у висновку експерта замість прізвища судді Туманової К.Л. вказано інше прізвище, як на підставу повернення справи на додаткове розслідування безпідставне, оскільки, із місту висновку, а саме дати призначення експертизи та формулювання питань, наведених у висновку, вбачається, що експертиза проводилась на підставі постанови від 18.10.2013 р. судді Туманової К.Л. у справі за обвинуваченням ОСОБА_3, а тому, інше прізвище експертом вказано помилково та на зміст (сутність) висновку не впливає. До того за дорученням суду, даний недолік був усунений експертами та в матеріалах кримінальної справи міститься правильний висновок експертів.( а.с. 84 - 87)

Посилання захисника на порушення інструкції "Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень" при передачі експерту медичних документів як на підставу повернення справи на додаткове розслідування безпідставне, оскільки вимоги КПК України 1960 року при передачі медичної документації експерту не порушено (КПК України не містить вказаних норм взагалі). Підстави ж вважати, що експерту було надано інші медичні документи, ніж ті, на підставі яких проводилось судово-медичне дослідження в ході досудового розслідування, відсутні, оскільки, із змісту висновку експерта від 21.11.2013 року вбачається, що експерту надано ті ж самі медичні документи, які були предметом дослідження на досудовому слідстві.

Таким чином, підсумовуючи все вище зазначене суд приходить до переконання, що обґрунтованість доводів захисників ОСОБА_2 є безпідставними та такими, що не відповідають КПК України в редакції 1960 року.

Керуючись ч.1 ст.281 КПК України, постановою пленуму Верховного Суду України від 11.05.2005 р. № 2 "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальної справи на додаткове розслідування" суд -

постановив:

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст.122,КК України, - відмовити.

Запобіжний захід підсудному ОСОБА_3 стосовно підписки про невиїзд залишити без змін.

Постанова судді є остаточною, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Борисільського міськрайонного суду К.Л. Туманова