Ухвала суду № 37356852, 05.02.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 р.Справа № 820/6080/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бартош Н.С.

Суддів: Донець Л.О. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

за участю редставників: позивача - Філатова Н.Ю., відповідача - Пекареніна А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2013р. по справі № 820/6080/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Авіалініїї Харкова"

до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення та податкової вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Авіалінії Харкова", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000651501 від 05.03.2013 року та скасувати податкову вимогу від 30.05.2013 року № 1397-19.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2013 р. позовні вимоги задоволено.

Основ'янська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2013 р. та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим

Представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити. Пояснив, що оскільки мировою угодою від 20.05.2011 року у справі про банкрутство (затверджена господарським судом Харківської області 22.06.2011 р., справа №Б-19/72-05) встановлені строки розстрочення боргу по вимогах, виключених до реєстру вимог кредиторів, зокрема ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова (сума боргу 1752763,75 грн. та 54103,96 грн.) - 01.05.2012 р. В зв'язку з чим кількість днів затримки погашення боргу у розмірі 575453,05 грн. становить 80 днів та застосування штрафних санкцій у розмірі 115090,61 грн. відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату згоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 20% є правомірним.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Публічне акціонерне товариство "Авіалінії Харкова", пройшло передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набуло правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, код ЄДРПОУ 25469838, та перебуває на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в Основ'янській об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, яка є правонаступником Державної податкової інспекції в Комінтернівському районі м.Харкова (а.с. 30-31).

Відповідачем проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток ПАТ "Авіалінії Харкова", за результатами якої складено акт № 1028-15/07 від 12.02.2013 року (а.с. 11-13).

Перевіркою встановлено порушення термінів сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 608087,05 грн. Звітним періодом, за який проводилась камеральна перевірка, згідно з відомостями акту є 2005 рік, а також 1 півріччя 2012 року, а об'єктом перевірки - уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок по податку на прибуток за 2005 рік, а також декларація за перше півріччя 2012 року (а.с. 11-13).

На підставі висновків акту № 1028-15/07 від 12.02.2013 року відповідачем складено податкове повідомлення-рішення № 0000651501 від 05.03.2013 року, згідно з яким встановлено прострочення сплати грошового зобов'язання на загальну суму 608097, 05 грн. на 395 календарних днів, на підставі положень п. 126.1. ст. 126 Податкового кодексу України нараховано штрафні санкції у розмірі 20 % від наведеної суми, а саме - 121617 грн. 41 коп. (а.с.14).

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення № 0000651501 від 05.03.2013 року, про що належним чином повідомив відповідача (а.с. 15-17, 18), однак рішенням ДПС у Харківській області від 27.05.2013 року № 2636/10/10.2-17 оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0000651501 залишене без змін, а скарга ПАТ "Авіалінії Харкова" - без задоволення (а.с. 19-22).

Публічне акціонерне товариство "Авіалініїї Харкова" звернулося із повторною скаргою до Міністерства доходів і зборів України (а.с. 23-25), однак рішенням Міністерства доходів і зборів України від 04.07.2013 року № 6133/6/99-99-10-05-15 податкове повідомлення-рішення залишене без змін, а скарга - без задоволення (а.с.26-28), у зв'язку з чим товариство звернулось до суду за захистом своїх прав про оскарження даного податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що протягом періоду здійснення адміністративного оскарження ПАТ "Авіалінії Харкова" податкового повідомлення-рішення № 0000651501 від 05.03.2013 року, податковий орган 30.05.2013 року прийняв і надіслав в адресу позивача податкову вимогу № 1397-19, у якій відповідач повідомив позивача про наявність суми податкового боргу в розмірі 70071, 38 грн. і попередив, що з 28.03.2013 року на будь-яке майно позивача, яке перебуває у його власності і балансова сума якого відповідає сумі податкового боргу розповсюджується право податкової застави, а на суму податкового боргу нараховується пеня та штрафи згідно з Податкового кодексу України (а.с.29).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними та з того, що відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому податкове повідомлення-рішення № 0000651501 від 05 березня 2013 року та податкова вимога від 30.05.2013 року № 1397-19 підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Як вбачається з висновків акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток № 1028-15107 від 12.02.2013 р., відповідачем встановлено прострочення сплати податкового зобов'язання, загальна сума якого складала 608087, 05 грн. Вказана сума складалась із: 568410,75 грн., сплату якої позивач прострочив на 395 днів, 7042,30 грн., сплату якої позивач прострочив на 395 днів та 32634, 00 грн., сплату якої позивач прострочив на 40 днів.

Господарським судом Харківської області 20 липня 2005 року відкрито провадження у справі про банкрутство ПАТ "Авіалінії Харкова". Слухання справи про банкрутство позивача тривало до 22 червня 2011 року і завершилось закриттям провадження у цій справі у зв'язку з укладенням між сторонами Мирової угоди (а.с.61-68).

Відповідно до умов п.1.1., 1.2 Розділу 1 Мирової угоди кредитори на умовах, викладених в розділі 2 "Умови розстрочки боргів Підприємства перед Кредиторами" даної Мирової Угоди здійснюють розстрочку заборгованості Підприємства (Позивача) у розмірі, встановленому у зазначеному розділі Мирової Угоди (а.с. (а.с. 62-63).

Згідно з п. 3.1 Мирової угоди, Кредитори на умовах, викладених в цьому розділі, погоджуються на задоволення їх вимог до Підприємства за рахунок фінансової допомоги Третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ СИСТЕМС АМ", код ЄДРПОУ 35133822 (далі по тексту - Третя особа) - в розстрочку на умовах, викладених у розділі 2 "Умови розстрочки боргів Підприємства перед Кредиторами" даної Мирової Угоди. Так, згідно з п.3.2 Мирової угоди передбачено, що затвердження у встановленому порядку господарським судом даної мирової угоди є підставою для укладення між Підприємством та Третьою особою договору про надання фінансової допомоги, згідно якого Третя особа надає Підприємству грошові кошти для погашення заборгованості перед Кредиторами в розмірах, зазначених у пунктах 2.1 та 2.2. Кінцевим терміном, до якого Позивач зобов'язувався погасити існуючі борги, було 01 травня 2012 року (а.с. 64).

При цьому Мировою угодою встановлено, що за прострочення оплати зобов'язань перед кредиторами Підприємством (Позивачем) у строки, визначені Мировою угодою, на суму несвоєчасно сплачених грошових сум нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день такого прострочення (пункт 8.2 даної Мирової Угоди)(а.с. 65).

З поміж кредиторів позивача у вказаній Мировій угоді зазначений був і відповідач. Згідно з розділом 2 вказаної угоди, відповідач мав до позивача вимоги, які виникли як до порушення провадження у справі про банкрутство, так і ті, що виникли вже під час розгляду справи про банкрутство у Господарському суді Харківської області. У сплаті встановлених у Мировій угоді грошових зобов'язань позивач допустив прострочення, і сплатив їх не 01 травня 2012 року, а 20.07.2012 року, що підтверджено платіжними дорученнями, долученими до матеріалів справи (а.с. 69-74).

Відповідно до даних облікової картки платника податків, а також інших долучених до матеріалів справи документів, до складу конкурсних вимог Основ'янської міжрайонної Державної податкової інспекції увійшли суми грошових зобов'язань з податку на прибуток, зазначені в Акті податкової перевірки, на підставі висновків якого складено оскаржуване повідомлення-рішення. Так, грошова сума в розмірі 568410,75 грн. була визначена відповідачем на підставі даних уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань № 21086 від 11.05.2006 року, яке долучене до матеріалів справи (а.с.166-167). У вказаному уточнюючому розрахунку позивач самостійно визначив суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 616980 грн., враховуючи суму штрафних санкцій. Однак протягом 2009-2010 років позивачем було здійснене часткове погашення вказаної суми на 48569,24 грн., таким чином борг склав 568410 грн. 75 коп.

Сума у розмірі 7042,30 грн., яка також зазначена в акті перевірки, є сумою грошового зобов'язання з податку на прибуток, який був встановлений за результатами здійснення позапланової виїзної податкової перевірки позивача у 2009 році, за наслідками якої складено Податкове повідомлення-рішення № 0000012310/0 від 12.02.2009 року (а.с.105).

З аналізу вказаних фактичних обставин, вбачається, що як сума в розмірі 568410 грн. 75 коп., так і 7042 грн. 30 коп. були включені до складу конкурсних вимог відповідача, визначених у мировій угоді, оскільки вони виникли під час провадження у справі про банкрутство позивача, яке тривало з 2005 по 2011 рік.

Згідно з п. 1.3. ст. 1 Податкового кодексу України встановлено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Водночас п. 87.10 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов'язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно із Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" без застосування норм цього Кодексу.

Положенням п. 100.3. ст. 100 Податкового кодексу України визначено, що розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу в межах процедури відновлення платоспроможності боржника здійснюються відповідно до законодавства з питань банкрутства.

З огляду на це, до відносин, пов'язаних із погашенням податкових зобов'язань і податкового боргу, не повинні застосовуватись положення Податкового кодексу України та інших актів податкового законодавства. Ці відносини регулюються положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Так, ч. 2 ст. 36 вказаного Закону встановлено, що податковий борг, який виник у строк, що передував трьом повним календарним рокам до дня подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду, визнається безнадійним та списується, а податкові зобов'язання чи податковий борг, які виникли у строк протягом трьох останніх перед днем подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду календарних років, розстрочується (відстрочується) або списується саме на умовах мирової угоди.

Таким чином, правова природа відносин щодо погашення податкових зобов'язань або податкового боргу на підставах і в порядку, встановленому положеннями мирової угоди, укладеної за результатами провадження у справі про банкрутство, є відмінною від правової природи відносин із погашення податкового боргу в порядку, передбаченому статтями 87 і 100 Податкового кодексу України на загальних підставах. Як наслідок, і відповідальність за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання, якщо порядок і строки його сплати встановлюються у мировій угоді, повинна визначатись не на підставі положень Податкового кодексу України, а на підставі положень мирової угоди. Про це свідчать і положення ст. ст. 126 та 129 ПК України.

Зокрема, п. 126.1 ст. 126 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, розмір якого встановлюється в залежності від строку прострочення. А п. 129.1. ст. 129 ПК України визначає, що пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

Проте , в обох випадках ПК України містить положення про те, що відповідні санкції можуть бути застосовані лише в тому випадку, якщо платник податків прострочив строки сплати податкового зобов'язання, якщо ці строки встановлені безпосередньо Податковим кодексом України. Якщо ж строки сплати встановлені іншим актом законодавства або угодою між платником податків і податковим органом, наведені штрафні санкції застосовані бути не можуть.

Натомість відповідачем в порушення вказаних положень ПК України застосовано до позивача штраф на підставі п. 126.1. ст. 126 Податкового кодексу України у сумі 121617 грн. 41 коп. та пеню на підставі п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України у розмірі 57839, 88 грн.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач не врахував положень мирової угоди при встановленні строків прострочення сплати податкового зобов'язання. Так, кінцевим терміном сплати зобов'язань податковий орган вважав 22 червня 2011 року, яке є датою закінчення провадження у справі про банкрутство. Водночас, Мирова угода встановлювала інший кінцевий термін, а саме - 01 травня 2012 року. Суттєва розбіжність у розмірах строків прострочення сплати грошового зобов'язання (майже календарний рік) вплинула на обсяг нарахованої податковим органом пені.

З аналізу даних облікової картки платника податків, в подальшому всі надходження від позивача зараховувались відповідачем в рахунок погашення пені. Зокрема, 09.08.2012 року позивачем оплачено податок на прибуток за перше півріччя 2012 року в сумі 32634 грн. (платіжне доручення долучено до матеріалів справи). Однак вказана сума зарахована податковим органом не за цільовим призначенням, а в рахунок погашення пені.

В подальшому відповідачем направлено в адресу позивача лист № 1210/10/19-136, який було отримано позивачем 27.09.2012 року (а.с.142-143). В даному листі відповідач просив позивача здійснити оплату існуючих податкових зобов'язань найближчим часом, зокрема йшлося й про сплату грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 57839, 88 грн., які складаються із 32634 грн. недоїмки та 25205,88 грн. пені. Позивачем вже 28.09.2012 року сплачено вказані суми, що підтверджується платіжним дорученням № 295 (а.с. 144). Тобто, позивач сплатив податок на прибуток за перше півріччя 2012 року двічі.

Таким чином, відповідачем в результаті неправильного застосування положень податкового законодавства неправомірно застосовано до позивача пеню, в рахунок погашення якої на підставі п. 87.9. ст. 87 ПК України в подальшому зараховувались будь-які грошові надходження від позивача, а також штраф.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення № 0000651501 від 05 березня 2013 року прийнято із порушенням вимог чинного податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача про скасування податкової вимоги від 31.05.2013 року № 1397-19 суд зазначає наступне.

Так, стаття 56 Податкового кодексу України встановлює право платників податків на оскарження рішень, прийнятих податковими органами в судовому або в адміністративному порядку, визначаючи, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Пунктом 56.3 статті 56 ПК України встановлено строки і порядок оскарження рішень податкових органів в адміністративному порядку. Так, скарга на рішення податкового органу подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до державних податкових служб в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, округах (на два і більше регіони). Скарги на рішення державних податкових служб в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, округах (на два і більше регіони) подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику".

Судовим розглядом встановлено, що позивач з дотриманням вказаного десятиденного строку звернувся зі скаргою до Державної податкової служби у Харківській області, а після отримання рішення вказаного органу - до Міністерства доходів і зборів України.

Податкове повідомлення-рішення отримано позивачем 22.03.2013 року, а вже 27.03.2013 року позивач звернувся зі скаргою до ДПС в Харківській області (тобто, через 5 днів з дня отримання повідомлення-рішення). Відповідь ДПС в Харківській області позивач отримав 06.06.2013 року і продовжив адміністративне оскарження, звернувшись до Міністерства доходів і зборів 14.06.2013 року (тобто, через 8 днів з дня отримання рішення ДПС у Харківській області). При цьому, при оскарженні рішень податкових органів позивач повідомляв відповідача про те, що ним проводиться процедура адміністративного оскарження, що не заперечується відповідачем.

Незважаючи на це, відповідач 31 травня 2013 року прийняв податкову вимогу № 1397-19. При цьому сума податкового боргу, визначена у вказаній податковій вимозі, становила 70071, 38 грн. Із долученої до матеріалів справи копії облікової картки платника податків за 2012 рік (а.с.129-134) судом встановлено, що вказана сума податкового боргу була розрахована відповідачем на підставі коригування суми штрафу, нарахованого за оскаржуваним повідомленням-рішенням (а саме, 121617, 41 грн.), на суму сплаченого податку на прибуток за перший квартал 2012 року (в сумі 51546 грн.). Таким чином, відповідач, незважаючи на здійснення процедури адміністративного оскарження, вважав суму штрафу в розмірі 121617 грн. 41 коп. узгодженим податковим зобов'язанням, у зв'язку з чим усі платежі, які надходили від позивача, зараховував у погашення такого зобов'язання.

Водночас п.. 56.15 статті 56 ПК України встановлено правило, згідно з яким скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що відповідач помилково вважав суму штрафу, нарахованого на підставі оскаржуваного повідомлення-рішення, узгодженим податковим зобов'язанням, а тому формування податкової вимоги є безпідставним, у зв'язку з чим вимога підлягає скасуванню.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача є правомірними.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2013р. по справі № 820/6080/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бартош Н.С.Судді Донець Л.О. Мельнікова Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 10.02.2014 р.