Ухвала суду № 37356356, 27.02.2014, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

27.02.2014

Справа № 901/3/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітера Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Талісман»

про стягнення 94302,33 грн.

Суддя Куртлушаєв М.І.

Представники:

від позивача – не з’явився;

від відповідача – не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітера Україна» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Талісман» заборгованості в розмірі 80101,80грн., відсотків за користування товарним кредитом в розмірі 14200,53 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.01.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нутрітех Україна» та відповідачем було укладено договір поставки №16-01-13/20-МКД, за умовами якого позивач зобов’язався передати у власність відповідача продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а відповідач зобов’язався прийняти товар та оплатити його вартість, сплативши за нього визначену договором грошову суму.

12.06.2013 та 15.07.2012 було підписано додатки №4/01 та № 5 до договору поставки №16-01-13/20-МКД від 16.01.2013, яким було встановлено перелік товару, його кількість, строк оплати, а також було включено умову про нарахування відсотків за користування товарним кредитом.

19.08.2013, відповідно до рішення зборів учасників та протоколу № 52, Товариство з обмеженою відповідальністю «Нутрітех Україна» змінило свою назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітера Україна».

Як на підставу звернення до суду позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором поставки №16-01-13/20-МКД від 16.01.2013.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.01.2014 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

18.02.2014 на адресу суду від позивача надійшла заява про відмову від позову.

Суд долучив заяву до матеріалів справи.

Відповідач жодного разу у судове засідання не з’явився.

Ухвала про порушення провадження у справі від 08.01.2014 була направлена рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу відповідача, яка зазначена у позовній заяві: вул. Промислова, 3А, м. Бахчисарай, 98400.

Місцезнаходження відповідача по зазначеній у позові адресі підтвердилось витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 52).

21.01.2014 на адресу суду надійшло повідомлення про вручення відповідачу вищевказаної ухвали з відміткою про вручення (а.с.38).

В постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” зазначено, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а вразі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (розділ 3 п. 3.9.1).

Наступна ухвала також була спрямована на зазначену адресу.

Таким чином, відповідач був повідомлений належним чином про час та місце розгляду даної справи, однак, правами, наданими сторонам статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

У відповідності до ч. 3 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Оскільки позивач та відповідач вважаються повідомленими належним чином про дату, час та місце розгляду справи, однак не скористалися своїми правами на участь у судовому процесі, суд вважає за можливе у порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу за відсутністю представників учасників судового процесу, на підставі матеріалів, які наявні у справі.

Розглянувши у судовому засіданні 27.02.2014 подану заяву про відмову від позову, суд зазначає наступне.

Приписами статті 22 Господарського процесуального кодексу України передбачені права та обов’язки сторін, зокрема, права позивача до прийняття рішення по справі відмовитись від позову.

Відповідно до пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Пленум Вищого господарського суду України в пункті 4.4 Постанови від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначив, що у випадках відмови позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 80 ГПК) господарському суду слід керуватись частиною шостою статті 22 ГПК, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб.

Судом встановлено, що відмова Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітера Україна» від позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Талісман» про стягнення 94302,33 грн. не порушує чиї-небудь законні права та охоронювані законом інтереси, оскільки на даний час Товариство з обмеженою відповідальністю «Талісман» сплатив вищезазначені кошти, що підтверджується випискою з рахунку, яка долучена судом до матеріалів справи (а.с.48-49).

З урахуванням викладеного, суд приймає відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітера Україна» від позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Талісман», та припиняє провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи до уваги те, що позивач при подачі позову сплатив судовий збір у сумі 1892,78 грн., коли мав сплатити 1886,05 грн., то судовий збір у сумі 6,73 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітера Україна» від позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Талісман» про стягнення 94302,33 грн.

2. Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітера Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Талісман» про стягнення 94302,33 грн. припинити на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Вітера Україна» з Державного бюджету України (Управління Державної казначейської служби України у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь, вул. Павленко, 48, код ЄДРПО України 38040558, рахунок 31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, м.Сімферополь, код банку 824026) зайве сплачений судовий збір у сумі 6,73 грн., перерахований на підставі платіжного доручення № 70 від 17.12.2013.

Видати наказ.

Суддя М.І. Куртлушаєв