УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2014 року Справа № 876/810/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,
з участю секретаря Рак Х.І.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року у справі за позовом Приватного підприємства «ВЮМ» до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.09.2013 року,-
в с т а н о в и в :
Приватне підприємство «ВЮМ» звернулося в суд з адміністративним позовом до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.09.2013 року.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0002312210 від 19.09.2013р. та № 0002332210 від 19.09.2013р.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Дрогобицька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову, оскільки будь-які документи (в тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Представник Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про час і місце слухання справи, тому судом проведено апеляційний розгляд справи у його відсутності. Клопотання останнього про відкладення розгляду справи суд відхиляє як безпідставне, оскільки відповідач як юридична особа, в штаті якої знаходиться юридичний відділ міг забезпечити явку іншого представника в суд.
Представник ПП «ВЮМ» в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Дрогобицькою ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "ВЮМ" з питань дотримання вимог податкового законодавства по операціях щодо придбання у ТОВ "Будівельно-торгова компанія Євробуд", ПП "1.2.3", ТОВ "Інтеграл Ай Ті", ТОВ "Гарант-буд-сервіс", ТОВ "Будівельна компанія АТР Груп" та використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків.
За результатами вказаної перевірки податковим органом складено Акт №61/22-1/36562595 від 27.08.2013р. У висновках вказаного Акта відповідачем вказано на порушення ПП "ВЮМ" податкового законодавства. А саме, перевіркою встановлено порушення позивачем: п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 та пп.5.3.9. п.5.3, ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст. 132, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 85 945 грн.; пп. 7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 80 892 грн.
19.09.2013р. Дрогобицькою об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Львівській області на підставі висновків Акта від 27.08.2013р. прийнято податкове повідомлення рішення №0002312210, яким збільшено грошове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 85 945 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 7011 грн. та податкове повідомлення-рішення №0002332210, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 80 892 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 14 399 грн.
Крім того, у висновках акта податкового органу також вказується на відсутність документального підтвердження реальності здійснення господарських операції позивача з контрагентами, а саме: ТОВ "БТК "Євробуд", ПП "1.2.3.", ТОВ "Інтеграл Ай Ті", ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс", ТОВ "БК АТР- груп".
Згідно з пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 ЗУ «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.
Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
У відповідності до вимог п.п.7.2.3, 7.2.6. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань у продавця у двох примірниках. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, під валовими витратами розуміються суми будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Нормою п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно з п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Отже, валові витрати можуть підтверджуватися: документами, які підтверджують списання коштів в оплату товарів (робіт, послуг), або придбання їх за готівку; документами, які підтверджують оприбуткування товарів або фактичне отримання результатів робіт (послуг).
Як визначено п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Як визначено п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п. 138.4 ст. 138).
Згідно п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Як визначено ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Отже, положеннями ПК України передбачено, що право на нарахування податкового кредиту обумовлюється наявністю факту придбання платником податків товарів, робіт, послуг, основних фондів, нематеріальних активів, в ціні яких платником податку - покупцем сплачено (нараховано) ПДВ та які призначені для використання у господарській діяльності покупця, тобто мають на меті досягнення економічних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 цього Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пп. а) п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Як вбачається з п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ст.9 названого Закону).
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Колегія суддів встановила, що суду першої інстанції надано на підтвердження спірних господарських операцій усі необхідні первинні документи, що підтверджують реальність спірних господарських операцій.
Так, щодо господарських операцій між ПП "ВЮМ" та ТОВ "Інтеграл Ай Ті", судом встановлено, що 16.01.2012р. між ПП "ВЮМ" (замовник) та ПАТ «Укрнафта» Бориславське ЦБВО (виконавець) укладено договір на виконання робіт. Згідно з п.1.1 цього договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання встановити систему відеоспостереження периметру в Бориславському ЦБВО ПАТ Укрнафта.
ПП "ВЮМ" виконувало вказані роботи із залученням субпідрядника, а саме ТОВ "Інтеграл Ай Ті". Зокрема, 28.02.2012р. між ПП "ВЮМ" (замовник) та ТОВ "Інтеграл Ай Ті" (виконавець) укладено договір на виконання робіт. Згідно з п.1.1 цього договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання субпідряду по встановленню відеоспостереження на Бориславському ЦБВО ПАТ "Укрнафта".
Виконання ТОВ "Інтеграл Ай Ті" договору від 28.02.2012р. підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт №29/02-11 за лютий 2012 року форми КБ-2в. Крім того, у підтвердження господарської операції між ПП "ВЮМ" та ТОВ "Інтеграл Ай Ті" позивачем представлено суду податкову накладну №360 від 24.02.2012р.
На виконання передбачених договором обов'язків замовником оплачено вартість виконуваних ТОВ "Інтеграл Ай Ті" робіт, що підтверджується банківською випискою за 24.02.2012р. (платіжне доручення №436071658 від 24.02.2012р.).
Щодо господарських операцій між ПП "ВЮМ" та ТОВ "Будівельна компанія АТР груп", то судом встановлено, що 01.04.2011р. між ТОВ "БК АТР Груп" (виконавець) та ПП "ВЮМ" (замовник) укладено договір №04-11. Також, 01.04.2011р. між ТОВ "БК АТР Груп"та ПП "ВЮМ" укладено додаткову угоду до договору №04-11 від 01.04.2011р. Зокрема, зі змісту додаткової угоди до договору від 01.04.2011р. вбачається, що виконавець надає згідно з цим договором послуги щодо організації транспортування персоналу замовника (п.2.6).
Згідно з п.2.7 додаткової угоди, виконавець надає передбачені цим договором послуги за попереднім замовленням Замовника. Пунктом 2.8. визначено, що обсяг та зміст надання послуг за цим договором, вартість таких послуг, а також додаткові умови надання послуг кожного місяця (періоду) узгоджується сторонами у письмовій формі, про що складається додаток до договору.
Відповідно до п. 3.2. угоди, здача, приймання за цим договором послуг здійснюється сторонами на підставі акта виконаних робіт (акта здачі-приймання робіт/послуг), що складається сторонами у письмовій формі за результатами представленого виконавцем звіту про обсяг наданих послуг у відповідному періоді.
Судом встановлено, що на виконання умов укладеного з ТОВ "БК АТР Груп" договору ПП "ВЮМ" оформляло замовлення передбачених договором послуг, а саме, замовлення №1 від 01.04.2011р, замовлення №2 від 30.04.2011р., замовлення №3 від 30.05.2011р., замовлення №4 від 16.06.2011р., замовлення № 5 від 25.06.2011р.
Зокрема, з представлених суду замовлень слідує, що такі містять прохання забезпечити організацію транспортування (доставки) робочого персоналу ПП "ВЮМ" на об'єкти (пункти призначення) для надання охоронних послуг.
За результатами здійснених ПП "ВЮМ" замовлень між сторонами укладено додатки до договору №14-11 від 01.04.2011р. у яких погоджувались обсяг послуг, пункт призначення, графік та маршрут перевезень, вартість однієї поїздки, загальна кількість поїздок, тривалість надання послуг та загальна договірна вартість послуг на період, на який зроблено замовлення.
Здійснення господарських операції між ПП "ВЮМ" та ТОВ "БК АТР Груп" підтверджується Додатком №1 від 01.04.2011р. до договору №14-11 від 01.04.2011р., звітом про обсяг наданих послуг від 19.04.2011р., актом здачі-приймання робіт №19/04-15 від 19.04.2011р. на суму 45000 грн.; Додатком №2 від 30.04.2011р. до договору №14-11 від 01.04.2011р., звітом про обсяг наданих послуг від 27.05.2011р., актом здачі-приймання робіт №27/05-15 від 27.05.2011р. на суму 58000 грн.; Додатком №3 від 30.05.2011р. до договору №14-11 від 01.04.2011р., звітом про обсяг наданих послуг від 16.06.2011р., актом здачі-приймання робіт №16/06-16 від 16.06.2011р. на суму 1800 грн.; Додатком №4 від 16.06.2011р. до договору №14-11 від 01.04.2011р., звітом про обсяг наданих послуг від 30.06.2011р., актом здачі-приймання робіт №30/06-16 від 16.06.2011р. на суму 35000 грн.; Додатком №5 від 28.06.2011р. до договору №14-11 від 01.04.2011р., звітом про обсяг наданих послуг від 31.07.2011р., актом здачі-приймання робіт №31/07-18 від 31.07.2011р. на суму 50000 грн.
Підстави формування податкового кредиту за результатами даних господарських операцій також підтверджується податковими накладними №524 від 19.04.2011р., №766 від 27.05.2011р., №711 від 16.06.2011р., №852 від 30.06.2011р., № 925 від 31.07.2011р.
На виконання умов договору, ПП "ВЮМ" було оплачено вартість отриманих від ТОВ "БК АТР Груп" послуг, що підтверджується банківськими виписками за 14.06.2011р., за 19.04.2011р., за 27.05.2011р., за 11.11.2011р., за 13.07.2011р., за 21.07.2011р., за 02.09.2011р., за 03.06.2011р., за 07.09.2011р., а також платіжним дорученням №27 від 16.06.2011р. Заборгованість ПП "ВЮМ" перед ТОВ "БК АТР Груп" відсутня.
Щодо господарських операцій між ПП "ВЮМ" та ТОВ "Будівельно-торгова компанія Євробуд" то судом встановлено, що 01.09.2011р. між ТОВ "Будівельно-торгова компанія Євробуд" (виконавець) та ПП "ВЮМ" (замовник) укладено договір №13-11. Крім того, 01.09.2011р. між ТОВ "Будівельно-торгова компанія Євробуд" та ПП "ВЮМ" укладено додаткову угоду до договору №13-11 від 01.09.2011р. Зокрема, умови додаткової угоди до договору від 01.09.2011р. передбачають надання виконавцем послуг щодо організації транспортування персоналу замовника (п.2.6).
Згідно з п.2.7 додаткової угоди виконавець надає передбачені цим договором послуги за попереднім замовленням Замовника. Пунктом 2.8. визначено, що обсяг та зміст надання послуг за цим договором, вартість таких послуг, а також додаткові умови надання послуг кожного місяця (періоду) узгоджується сторонами у письмовій формі, про що складається додаток до договору. Відповідно до п. 3.2. здача, приймання за цим договором послуг здійснюється сторонами на підставі акта виконаних робіт (акта здачі-приймання робіт/послуг), що складається сторонами у письмовій формі за результатами представленого виконавцем звіту про обсяг наданих послуг у відповідному періоді.
Судом вставлено, що на виконання умов укладеного з ТОВ " Будівельно-торгова компанія Євробуд" договору ПП "ВЮМ" періодично здійснювало замовлення передбачених договором послуг, а саме, замовлення №1а від 01.08.2011р, замовлення №1б від 01.08.2011р., замовлення №2а від 30.09.2011р., замовлення №2б від 17.10.2011р.,
Зокрема, з представлених суду замовлень видно, що такі містять прохання забезпечити організацію транспортних засобів для транспортування (доставки) робочого персоналу ПП "ВЮМ" на об'єкти (пункти призначення) для надання охоронних послуг.
За результатами здійснених ПП "ВЮМ" замовлень між сторонами укладено додатки до договору №13-11 від 01.09.2011р., у яких погоджувались обсяг послуг, пункт призначення, графік та маршрут перевезень, вартість однієї поїздки, загальна кількість поїздок, тривалість надання послуг та загальна договірна вартість послуг на період на який зроблено замовлення.
Здійснення господарських операції між ПП "ВЮМ" та ТОВ "Будівельно-торгова компанія Євробуд" підтверджується Додатком №1а від 01.09.2011р. до договору №13-11 від 01.09.2011р., звітом про обсяг наданих послуг від 16.09.2011р., актом здачі-приймання робіт №16/09-03 від 16.09.2011р. на суму 36000 грн.; Додатком №1б від 01.09.2011р. до договору №13-11 від 01.09.2011р., звітом про обсяг наданих послуг від 16.09.2011р., актом здачі-приймання робіт №16/09-02 від 16.09.2011р. на суму 26000 грн.; Додатком №2 від 30.09.2011р. до договору №13-11 від 01.09.2011р., звітом про обсяг наданих послуг від 18.10.2011р., актом здачі-приймання робіт №18/10-04 від 18.10.2011р. на суму 12000 грн.; Додатком №2б від 17.10.2011р. до договору №13-11 від 01.09.2011р., звітом про обсяг наданих послуг від 31.10.2011р., актом здачі-приймання робіт №3110-103 від 31.10.2011р. на суму 19000 грн.
Підстави формування податкового кредиту за наслідками таких господарських операцій підтверджується податковими накладними №360 від 16.09.2011р., №119 від 07.09.2011р., №329 від 15.09.2011р., №497 від 18.10.2011р., № 994 від 31.10.2011р.
На виконання умов договору, ПП "ВЮМ" було оплачено вартість отриманих від ТОВ "Будівельно-торгова компанія Євробуд" послуг, що підтверджується банківськими виписками про платіжні доручення №78 від 15.09.2011р., №80 від 16.09.2011, №82 від 18.09.2011р., №436071556 від 18.10.2011р., №436071566 від 02.11.2011р., №38 від 09.12.2011р. Заборгованість ПП "ВЮМ" перед ТОВ "Будівельно-торгова компанія Євробуд" відсутня.
Щодо господарських операцій між ПП "ВЮМ" та ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс" то судом встановлено, що 01.12.2011р. між ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс" (виконавець) та ПП "ВЮМ" (замовник) укладено договір №12/11. Також, 01.12.2011р. між ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс" та ПП "ВЮМ" укладено додаткову угоду до договору №12/11 від 01.12.2011р. Зі змісту додаткової угоди до договору від 01.09.2011р. слідує, що виконавець надає згідно з договором послуги щодо організації транспортування персоналу замовника (п.2.6).
Згідно з п.2.7 додаткової угоди виконавець надає передбачені цим договором послуги за попереднім замовленням Замовника. Пунктом 2.8. визначено, що обсяг та зміст надання послуг за цим договором, вартість таких послуг, а також додаткові умови надання послуг кожного місяця (періоду) узгоджується сторонами у письмовій формі, про що складається додаток до договору. Відповідно до п. 3.2. здача, приймання за цим договором послуг здійснюється сторонами на підставі акта виконаних робіт (акта здачі-приймання робіт/послуг), що складається сторонами у письмовій формі за результатами представленого виконавцем звіту про обсяг наданих послуг у відповідному періоді.
Судом встановлено, що на виконання умов укладеного з ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс" договору ПП "ВЮМ" періодично здійснювало замовлення передбачених договором послуг, а саме, замовлення №1 від 02.12.2011р, замовлення №2 від 14.12.2011р., замовлення №3 від 19.12.2011р., замовлення №4 від 25.12.2011р., замовлення №5 від 14.02.2012р.
Зі змісту представлених суду замовлень вбачається, що такі містять прохання забезпечити організацію транспортування (доставки) робочого персоналу ПП "ВЮМ" на об'єкти (пункти призначення) для надання охоронних послуг.
За результатами здійснених ПП "ВЮМ" замовлень між сторонами укладено додатки до договору №12/11 від 01.12.2011р., у яких погоджувались обсяг послуг, пункт призначення, графік та маршрут перевезень, вартість однієї поїздки, загальна кількість поїздок, тривалість надання послуг та загальна договірна вартість послуг на період на який зроблено замовлення.
Здійснення господарських операції між ПП "ВЮМ" та ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс" підтверджується Додатком №1 від 02.12.2011р. до договору №12/11 від 01.12.2011р., звітом про обсяг наданих послуг від 06.12.2011р., актом здачі-приймання робіт №6/12-02 від 06.12.2011р. на суму 2500 грн.; Додатком №2 від 19.12.2011р., звітом про обсяг наданих послуг від 28.12.2011р., актом здачі-приймання робіт №28/12-03 від 28.12.2011р. на суму 9800 грн.; Додатком №3 від 19.12.2011р., звітом про обсяг наданих послуг від 28.12.2011р., актом здачі-приймання робіт №28/12-04 від 28.12.2011р. на суму 5700 грн.; Додатком №4 від 25.12.2011р., звітом про обсяг наданих послуг від 28.12.2011р., актом здачі-приймання робіт №28/12-05 від 28.12.2011р. на суму 2300 грн., Додатком №5 від 18.02.2012р., звітом про обсяг наданих послуг від 29.02.2012р., актом здачі-приймання робіт №29/02-54 від 29.02.2012р. на суму 16200 грн.
Підстави формування податкового кредиту за наслідками таких господарських операцій підтверджуються податковими накладними №144 від 06.12.2011р., №712 від 28.12.2011р., №713 від 28.12.2011р., №711 від 28.12.2011р., № 229 від 14.02.2012р., №138 від 07.02.2012р.
На виконання умов договору, ПП "ВЮМ" було оплачено вартість отриманих від ТОВ "Будівельно-торгова компанія Євробуд" послуг, що підтверджується банківськими виписками про платіжні доручення №60 від 05.01.2012р., №62 від 05.01.2012, №50 від 05.01.2012р., №61 від 05.01.2012р., №58 від 05.01.2012р., №15 від 16.03.2012р., №27 від 16.03.2012р. Заборгованість ПП "ВЮМ" перед ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс" відсутня.
Щодо господарських операцій між ПП "ВЮМ" та ПП "1.2.3", то судом встановлено, що 10.08.2010р. між ТОВ "1.2.3." (виконавець) та ПП "ВЮМ" (замовник) укладено договір. Також, 10.08.2010р. між ТОВ "1.2.3." та ПП "ВЮМ" укладено додаткову угоду до договору від 10.08.2010р. Зі змісту додаткової угоди до договору від 10.08.2010р. слідує, що виконавець надає згідно з цим договором послуги щодо організації транспортування персоналу замовника (п.2.6).
Згідно з п.2.7 додаткової угоди виконавець надає передбачені цим договором послуги за попереднім замовленням Замовника. Пунктом 2.8. визначено, що обсяг та зміст надання послуг за цим договором, вартість таких послуг, а також додаткові умови надання послуг кожного місяця (періоду) узгоджується сторонами у письмовій формі, про що складається додаток до договору. Відповідно до п. 3.2. здача, приймання за цим договором послуг здійснюється сторонами на підставі акта виконаних робіт (акта здачі-приймання робіт/послуг), що складається сторонами у письмовій формі за результатами представленого виконавцем звіту про обсяг наданих послуг у відповідному періоді.
Судом встановлено, що на виконання умов укладеного з ТОВ "1.2.3." договору ПП "ВЮМ" періодично здійснювало замовлення передбачених договором послуг, а саме, замовлення №1 від 11.08.2010р, замовлення №2 від 25.08.2010р.
Згідно з вищевказаними замовленнями, ПП "ВЮМ" зверталось до ПП "1.2.3." за отриманням послуг по організації транспортування (доставки) робочого персоналу ПП "ВЮМ" на об'єкти (пункти призначення) для надання охоронних послуг.
На підставі здійснених ПП "ВЮМ" замовлень між сторонами укладено додатки до договору від 10.08.2010р., у яких погоджувались обсяг послуг, пункт призначення, графік та маршрут перевезень, вартість однієї поїздки, загальна кількість поїздок, тривалість надання послуг та загальна договірна вартість послуг на період на який зроблено замовлення.
Здійснення господарських операції між ПП "ВЮМ" та ПП "1.2.3." підтверджується Додатком №1 від 11.08.2010р. до договору від 10.08.2010р., звітом про обсяг наданих послуг від 31.08.2010р., актом здачі-приймання робіт №31/08-02 від 31.08.2010р. на суму 24600 грн., звітом про обсяг наданих послуг від 02.09.2010р., актом здачі-приймання робіт №02/09-04 від 02.09.2010р. на суму 45000 грн.; Додатком №2 від 30.08.2010р. до договору від 10.08.2010р., звітом про обсяг наданих послуг від 06.10.2010р., актом здачі-приймання робіт №06/10-06 від 06.10.2010р. на суму 50000 грн.
Обсяг податкового кредиту за наслідками таких господарських операцій визначений в податкових накладних №430 від 31.08.2010р., №535 від 02.09.2010р., №976 від 06.10.2010р.
На виконання умов договору від 10.08.2010р., ПП "ВЮМ" було оплачено вартість отриманих від ПП "1.2.3." послуг, що підтверджується банківськими виписками про платіжні доручення №20 від 20.08.2010р., №19 від 02.09.2010р., №29 від 06.10.2010р. Заборгованість ПП "ВЮМ" перед ПП "1.2.3." відсутня.
Крім того, 01.10.2010р. між ПП "ВЮМ" (покупець) та ПП "1.2.3." (продавець) укладено договір поставки.
Згідно з п.2.1 цього договору Товар забирає покупець власним транспортом зі складу продавця. Сума договору складає 15000 грн.
07.10.2010р. на виконання умов договору поставки від 01.10.2010р. ПП "1.2.3." поставило ПП "ВЮМ" товар, а саме спецодяг, куртки зимові, черевики "Берти" та кепки всього на суму 15000 грн., що підтверджується накладною №10 від 07.10.2010р.
За наслідками даної господарської операції ПП "1.2.3." сформовано податкову накладну №990 від 07.10.2010р.
Оплата покупцем вартості отриманого товару у повному обсязі підтверджується банківською випискою про платіжне доручення №30 від 07.10.2010р.
Придбаний за договором поставки у ПП "1.2.3" товар було використано ПП "ВЮМ" у здійсненні ним господарської діяльності щодо надання охоронних послуг. Зокрема, відомістю на видачу спецодягу працівникам ПП "ВЮМ" за жовтень 2010 року підтверджується, що працівники ПП "ВЮМ" особисто під розписку отримували спецодяг, придбаний позивачем в ПП "1.2.3."
Крім того, позивачем представлено суду також і витяг з журналу реєстрації довіреностей, яким підтверджується обставина видачі довіреності № 098617 від 07.10.2010р., яка дійсна до 17.10.2010р. на отримання ТМЦ (спецодягу).
За таких обставин, суд оцінивши в сукупності письмові документи, якими оформлялись господарські відносини між ПП "ВЮМ" та ПП "1.2.3." прийшов до висновку про реальність даних фінансово-господарських операцій.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що отримувані позивачем від ТОВ "БК АТР Груп", ТОВ "БКТ Євробуд", ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс" та ПП "1.2.3." послуги зумовлені необхідністю у транспортуванні працівників на об'єкти для здійснення охоронної діяльності.
Згідно з довідкою АБ №355094 з ЄДРПОУ вид діяльності ПП "ВЮМ" - проведення розслідувань та забезпечення безпеки (74.60.0).
Відтак, в цілях здійснення підприємницької діяльності ПП "ВЮМ" надавало охоронні послуги наступним підприємствам:
ТзОВ "Комфортбуд-1" на підставі договорів № 05-10 від 16.08.2010р., № 02-10 від 02.03.2010р. та актів виконаних робіт, якими підтверджується виконання охоронних послуг на об'єктах що знаходяться за адресами м. Львів, вул. Піскова,33, м. Львів, вул. Братів Тимошенків, м. Львів, вул. Зелена, 238, б, м. Львів, вул. Святослава, 5, м. Львів, вул. Дем'янська, м. Львів, вул. Чорновола Панча, м. Львів, вул. Стрийська, "Іподром", м. Пустомити, вул. Глинська, 54, м. Львів, вул. Окружна, м. Львів, вул. Бучми, 22, Пустомитівський р-н, с. Сокільники, вул. Стрийська, 30.
ДП "Угерський спиртовий завод" на підставі договору № 06/10 від 01.09.2010р. та актів виконаних робіт, якими підтверджується надання охоронних послуг за адресою Стрийський р-н, с. Угерсько, вул. І.Франка, 2.
ТзОВ "Комет-А.В." на підставі договору №13-11 від 30.08.2011р. та актів виконаних робіт, якими підтверджується виконання охоронних послуг на об'єктах, що знаходяться за адресою Закарпатська обл., Рахівський р-н, с. Верхнє Водяне, вул. Плеханова,11.
ТзОВ "Бетонгруп-1" на підставі договору №06-11 від 01.07.2011р. та актів виконаних робіт, якими підтверджується надання охоронних послуг на об'єктах, що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Зелена, 238б.
Дослідивши вищевказані договірні правовідносини позивача та ТОВ "Комфортбуд-1", ДП "Угерський спиртовий завод", ТОВ "Комет-А.В.", ТОВ "Бетонгруп-1" суд встановив, що надання послуг охорони на об'єктах вказаних підприємств здійснювались у період, коли мали місце господарські правовідносини ПП "ВЮМ" з ТОВ "БК АТР Груп", ТОВ "БКТ Євробуд", ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс" та ПП "1.2.3." щодо надання послуг по організації транспортування працівників ПП "ВЮМ".
Крім того, документами складеними під час здійснення спірних господарських операцій (замовлень ПП "ВЮМ", додатків до договорів, звітів про обсяг наданих послуг) підтверджується надання послуг по організації перевезень персоналу позивача саме на ті об'єкти, на яких у відповідний період, згідно з договорами про надання охоронних послуг, виконувалась охоронна діяльність.
Оскільки, об'єкти на яких ПП "ВЮМ" здійснював охоронні послуги знаходяться за межами місцезнаходження підприємства (м. Дрогобич), суд погоджується з доводами позивача про наявність в останнього необхідності у транспортуванні працівників на ці об'єкти.
Відтак, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що правочини, укладені позивачем з ТОВ "БК АТР Груп", ТОВ "БКТ Євробуд", ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс" та ПП "1.2.3." були спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлених ними. Крім того, вірною є твердження суду першої інстанції, що договірні відносини між вказаними сторонами не підпадають під сферу дії Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що зі змісту зазначених первинних документів вбачається, що спірні господарські операції позивача полягали в отриманні на підставі укладених правочинів транспортно-посередницьких послуг щодо організації транспортування робочого персоналу ПП "ВЮМ" до об'єктів, де ним виконувались охоронні послуги, а не перевезення вантажів, як це зазначено в Законі України "Про транспортно-експедиторську діяльність".
При формуванні висновків про здійснення ТОВ "БТК "Євробуд", ПП "1.2.3.", ТОВ "Інтеграл Ай Ті", ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс", ТОВ "БК АТР- груп" фінансово-господарської діяльності поза межами правового поля для надання податкової вигоди третіх осіб, відповідачем використано матеріали зібрані в ході досудового слідства по кримінальній справі № 41/0279 СУУПМ ДПС у Хмельницькій області.
Проте, судом першої інстанції вірно встановлено, що 22.10.2012 року кримінальна справа №41/0279 в частині обвинувачення щодо фіктивного підприємництва ТОВ "БТК "Євробуд", ПП "1.2.3.", ТОВ "Інтеграл Ай Ті", ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс", ТОВ "БК АТР- груп" закрита (постанова про закриття кримінальної справи від 22.10.2012 року).
Крім того, висновки податкового органу про неможливість надання ТОВ "БТК "Євробуд", ПП "1.2.3.", ТОВ "Інтеграл Ай Ті", ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс", ТОВ "БК АТР- груп" послуг згідно з укладеними з ПП "ВЮМ" договорами базуються також на поясненнях керівників вказаних підприємств отриманих в ході досудових розслідувань по кримінальних справах, проте колегія суддів вважає доводи відповідача щодо визнання керівниками вищевказаних підприємств своєї причетності до здійснення діяльності спрямованої на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам чи з метою прикриття незаконної діяльності цих господарюючих суб'єктів неналежно обґрунтованими.
Щодо посилань відповідача на акти про неможливість проведення зустрічних звірок, складених іншими податковими органами, а саме: акт ДПІ у Печерському р-ні м. Києва від 16.05.2013 про неможливість проведення перевірки контрагента ПП "1.2.3.", акт ДПІ у Печерському р-ні м. Києва від 17.05.2013 про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ "Будівельна компанія АТР груп", акт ДПІ у Печерському р-ні м. Києва від 15.05.2013 про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ "Будівельно-торгова компанія Євробуд", акт ДПІ у Печерському р-ні м. Києва від 17.05.2013 про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс", акт ДПІ у Печерському р-ні м. Києва від 23.05.2013 про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ "Інтеграл Ай Ті", колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що суд зазначає, що такі не можуть бути покладені в основу висновків ДПІ про безтоварність господарських операцій платника податків з його контрагентом, оскільки акт неможливості проведення зустрічної звірки не спростовує реальності господарських операцій та не може свідчити про недостовірність чи неналежне оформлення первинних бухгалтерських документів, а зміст цих актів свідчить, що зустрічні звірки не були проведені та жодні первинні документи не перевірялися взагалі.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу безпідставності висновків відповідача про те, що фінансово-господарські взаємовідносини між ПП "ВЮМ" та ТОВ "БТК "Євробуд", ПП "1.2.3", ТОВ "Інтеграл Ай Ті", ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс", ТОВ "БК АТР- груп" є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.
Відповідно до ч.1 ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним. А відповідно до ч.2 ст. 234 ЦК України, фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Проте, відповідачем у підтвердження фіктивності правочинів укладених між позивачем та ТОВ "БТК "Євробуд", ПП "1.2.3.", ТОВ "Інтеграл Ай Ті", ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс", ТОВ "БК АТР- груп" не представлено жодного рішення про визнання такого правочину недійсним. Фіктивність правочину не може доводитись іншими засобами доказування окрім рішення суду (яке набрало законної сили) про визнання такого правочину недійсним.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.195,198,200,205,206,254 КАС України, суд, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року у справі № 813/7664/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий А.Р.Курилець
Судді М.П.Кушнерик
О.І.Мікула
Ухвала виготовлена в повному обсязі 24.02.2014 року
Судове рішення № 37349962, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 19.02.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 813/7664/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: