Ухвала суду № 37349958, 18.02.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 р. № 9104/75979/12 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Кухтея Р.В., Ніколіна В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду в м. Трускавці Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду в м. Трускавці Львівської області до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання неправомірними дій та скасування постанови про накладення штрафу, -

встановив:

23 грудня 2011 року позивач - УПФУ в м. Трускавці поштою направив до Львівського окружного адміністративного суду в якому просить визнати неправомірними дії ВДВС Головного управління юстиції у Львівській області щодо винесення постанови ВП № 30173078 від 15.12.2011 року про накладення штрафу на позивача в розмірі 1360 грн та скасувати цю постанову.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що постанова Трускавецького міського суду Львівської області, на виконання якої відкрито виконавче провадження, прийнята у порядку скороченого провадження, тому підлягає негайному виконанню лише в частині стягнення за один місяць. Згадану постанову позивач оскаржив в апеляційному порядку, провів перерахунок пенсії за один місяць та звернувся про виплату нарахованих коштів до вищестоящого органу. Крім цього, постанова про накладення штрафу не відповідає встановленій формі. Вважає, що за таких обставин постанова про накладення штрафу є безпідставною і підлягає скасуванню.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Із цією постановою суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому просить її скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Апеляційні обґрунтування апелянт наводить ті ж, що і у поданому ним адміністративному позові.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про його дату, час та місце, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення повісток, а тому у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України їх неприбуття не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Враховуючи те, що справу може бути вирішено на підставі наявних в ній доказів, а усі особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про його дату, час та місце, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що адміністративний позов задоволеним бути не може, оскільки державним виконавцем правомірно на боржника накладено штраф в порядку ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки боржник повторно у визначений строк не виконав судового рішення без поважних причин.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону N 606-XIV, державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Частиною 1 ст. 75 Закону N 606-XIV визначено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону (ч. 2 ст. 75 Закону N 606-XIV).

Згідно ч. 3 цієї статті, у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 Закону N 606-XIV, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Частиною 2 цієї статті визначено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Враховуючи викладені вище правові положення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що державний виконавець наділений правом виносити постанови, якими накладати штрафи на боржника, у зв'язку з невиконанням судового рішення у визначений строк, в тому числі і повторне.

Як вбачається із матеріалів справи, державний виконавець ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області 02.12.2011 року виніс постанову, якою відкрив виконавче провадження ВП № 30173078 за виконавчим листом № 2а-1324-994/11 виданим 10.10.2011 року Трускавецьким міським судом Львівської області, згідно з яким УПФУ в м. Трускавці зобов'язане здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за період з 13.03.2011 року по 22.07.2011 року з врахуванням встановленого ст. 6 Закону країни «Про соціальний захист дітей війни» підвищення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлений ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та вже нарахованого та виплаченого підвищення до пенсії.

Цією постановою державний виконавець встановив строк для добровільного виконання боржником судового рішення - до 08.12.2011 року.

Однак, як встановив державний виконавець боржник не виконав судове рішення в установлений строк без поважних причин, у зв'язку з чим державним виконавцем винесено постанову від 09.12.2011 року про накладення штрафу на божника за невиконання судового рішення у розмірі 680 грн та встановлено новий строк виконання до 14.12.2011 року.

Проте, боржник у вказаний вище строк судового рішення не виконав без поважних причин, у зв'язку з чим державний виконавець керуючись ст.ст. 11, 89 Закону України «Про виконавче провадження» наклав на боржника штраф у розмірі 1360 грн за повторне невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує його вчинити певні дії.

При цьому, боржник листом від 08.12.2011 року повідомив державного виконавця про часткове виконання рішення Трускавецького міського суду від 10.10.2011 року, зазначивши також, що перераховану суму пенсії ОСОБА_1 за один місяць включено у виплатну відомість за січень 2012 року, яке з листом про часткове виконання постанови про відкриття виконавчого провадження скеровано 08.12.2011 року на адресу ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області.

Разом з тим, боржник зазначив, що 11.11.2011 року УПФУ в м. Трускавці на постанову суду, на підставі якої видано виконавчий лист, подано апеляційну скаргу, а згідно ст.ст. 183-2 та 256 КАС України, судове рішення, яке не набрало законної сили та допущене до негайного виконання, виконується тільки у межах суми стягнення за один місяць.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що такі посилання не можна вважати поважними причинами невиконання судового рішення, оскільки у резолютивній частині постанови Трускавецького міського суду Львівської області від 10.10.2011 року зазначено, що вона підлягає до негайного виконання, що свідчить про те, що негайному виконанню судове рішення підлягає щодо усієї суми заборгованості, а не в межах місяця.

Згідно ч. 2 ст. 257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Отже, зважаючи на наведені вище норми закону така постанова зобов'язує боржника виконати її у повному обсязі, а не лише в межах стягнення за один місяць і факт її апеляційного оскарження, відповідно до вимог закону, не звільняє орган ПФУ від виконання такого обов'язку.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що загадана вище постанова Трускавецького міського суду Львівської області залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012 року.

Отже, враховуючи те, що боржником повторно не виконано судове рішення згідно виконавчого документа, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що державним виконавцем правомірно накладено на боржника штраф у подвійному розмірі. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, а тому така задоволеною бути не може.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду в м. Трускавці Львівської області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2012 року у справі № 2а-3/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: Р.В. Кухтей

В.В. Ніколін