Постанова № 37349289, 24.02.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2014 року Справа № 9104/147926/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Яворського І.О., Хобор Р.Б.,

за участі секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області державної податкової служби на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.07.2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нечипорук Транспорт» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю « Нечипорук Транспорт» звернулося в суд з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000092250 від 15 травня 2012 року та № 0000082250 від 15 травня 2012 року.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що податкові накладні за січень 2012 року видані продавцем товару - ТОВ виробничо-торгівельною фірмою « Авіас» і у них правильно зазначено код товару згідно УКТ ЗЕД для товару продавця - дизельного пального. Крім того, покупець не може нести відповідальність за оформлення продавцем податкової накладної. Ці ж доводи стосуються і податкової накладної за грудень 2011 року по придбанню товару у ТОВ « Золотий екватор» - паливо дизельне ( зимове), у якій вказаний той же код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.07.2012 року задоволено позовні вимоги, оскільки суд погодився з наведеними позивачем доводами.

Не погодившись з постановою суду її оскаржив відповідач - Тернопільська ОДПІ Тернопільської області, який просить скасувати дану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позову в повному об»ємі.

При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням заперечень на позовні вимоги та зазначає, що у податкових накладних за січень 2012 року, виданих ТзОВ виробничо-торгівельною фірмою « Авіас» та у податковій накладній за грудень 2011 року, виданій ТОВ « Золотий екватор», не вірно вказана номенклатура товару, який придбаний позивачем «дизельне паливо» замість «важкі дистиляти», що не дає права позивачу віднести суми, вказані у цих податкових накладних, до податкового кредиту відповідного податкового періоду.

Також позивачем реалізовано ТОВ « Продмашстрой» фенол технічний в кількості 21580 кг. На суму 323700 грн., в тому числі 53950 грн., в той час коли позивачем даний товар імпортувався згідно з ВМД № 015935 від 27.12.2011 року та митна вартість становила 281393 грн., в тому числі 56278 грн. Оскільки реалізація фенола технічного позивачем здійснена по ціні нижчій, ніж митна вартість товару, тому вважають, що позивачем порушено п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 року.

Окрім цього, перевіркою виявлено арифметичну помилку на суму 711,71 грн. у податковій декларації з ПДВ за січень 2012 року, оскільки згідно імпортних ВМД за січень 2012 року сума ПДВ сплаченого митним органам складає 39215,29 грн., в той час як у декларації з ПДВ зідображено суму ПДВ, що сплачена митним органам у розмірі 39927 грн., тобто позивачем завищено податковий кредит на суму 711,71 грн.., що є порушенням податкового законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно частково задовольнити, з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Працівниками податкового органу в період з 29.03.2012 року по 19.04.2012 року проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ « Нечипорук Транспорт» з питань достовірності заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку сум ПДВ за січень 2012 року

26.04.2012 року за результатами перевірки складено акт перевірки № 729/22-50/37138309, яким встановлено порушення підприємством вимог: п.п. 200.1, 200.3, 200.4. ст.200 ПК України №2755-УІ від 02.12.2010 року, що призвело до завищення бюджетного відшкодування за січень 2012 року у сумі 58168 грн.; п.187.1.ст.187 п.198.6.ст.198, п.201.1. ст.201 ПК України від 02.12.2010р. №2755-УІ, в результаті чого занижено податкові зобов'язання за грудень 2011року в розмірі 2329 грн., завищено суму податкового кредиту на суму 65288 грн., що призвело до заниження позитивного значення у розмірі 7182 грн. та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 7182 грн.; п.198.6.ст.198, п.201.1. ст.201 ПК України від 02.12.2010р. №2755-УІ, що призвело до завищення суму податкового кредиту за січень 2012 року на суму 65088 грн., що привело до заниження позитивного значення у розмірі 65088 грн. та заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 60287 грн.

Податковим органом 15.05.2012 року винесено податкові повідомлення-рішення, а саме: № 0000092250, яким підприємству зменшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 72710 грн., в тому числі за основним платежем 58168 грн., штрафними (фінансовими) санкціям 14562 грн..; № 0000082250, яким збільшено суму грошового зобов»язання за платежем податку на додану вартість у розмірі 75358,75 грн., в тому числі за основним платежем 60287 грн., штрафними (фінансовими) санкціям 15071,75 грн.

Між сторонами немає спору щодо змісту та форми первинних документів, які є у справі та досліджувалися під час перевірки та під час судового розгляду.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наступного.

Податкові накладні за січень 2012 року видані продавцем товару - ТОВ ВТФ « Авіас» і у них зазначено код товару згідно УКТ ЗЕД для товару продавця - дизельного пального (номенклатура товару продавця).

15.12.2011 року ТОВ «Золотий екватор» видана податкова накладна, у якій вказана номенклатура товару - паливо дизельне та такий же код товару згідно з УКТ ЗЕД.

При цьому суд першої інстанції підставно не прийняв до уваги твердження відповідача, що у даних податкових накладних невірно вказано номенклатуру проданого позивачу товару - паливо дизельне, хоча слід було вказати «важкі дистиляти», а тому позивач не мав права включати суми, вказані у цих податкових накладних до податкового кредиту відповідного податкового періоду, оскільки номенклатура товару продавця з зазначенням «важкі дистиляти» не впливає на визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД, а відтак сума податкового кредиту покупця від зміни номенклатури товару продавця не зміниться.

Необхідно відмітити, що покупець не може нести відповідальність за оформлення та видачу податкової накладної продавцем, а також визначення номенклатури продавця в даному випадку не впливає на визначення коду товару, а відтак не впливає і на визначення суми ПДВ по даній господарській операції.

Отже, покупець (ТОВ «Нечипорук Транспорт») правомірно включено суми ПДВ, вказані у даних податкових накладних до податкового кредиту відповідного звітного періоду.

Стосовно реалізації позивачем фенола технічного ТОВ-П «Продмашстрой» по ціні нижчій, ніж митна вартість товару, то суд першої інстанції обгрунотовано виходив з наступного.

Відповідно до п. 188.1. ст. 188 ПК України від 02.12.2010р. №2755-УІ база оподаткування з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної ( контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів ( крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно ст. 39 ПК від 02.12.2010р. №2755-УІ України звичайна ціна на товари і послуги) збігається з договірною ціною, якщо інше не встановлено цим Кодексом) і не доведено зворотне, і втому числі в результаті неможливості визначення звичайної ціни із застосуванням положень пунктів 39.3 - 39.4 цієї статті.

До складу договірної ( контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/ послуг.

Обов'язок доведення того, що ціна договору ( правочину) не відповідає рівню звичайної ціни, покладається, відповідно до п. 39.14 ст.39 ПК України від 02.12.2010р. №2755-УІ, на орган державної податкової служби у порядку, встановленому законом.

Під час проведення перевірки платника податку орган державної податкової служби має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обгрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого цього пункту.

При цьому податковим органом не представлено суду доказів звернення до платника податку з таким запитом та не доведено, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни.

За встановлених обставин у даній справі та наведених норм права, необхідно вказати, що митна вартість, як база оподаткування податком на додану вартість, застосовується виключно при розмитненні імпортованих товарів, однак не може застосовуватись при подальшому продажі раніше імпортованого товару, а тому позивач має право включити суму податку на додану вартість, сплачену при проведенні господарської операції - реалізації позивачем фенола технічного ТОВ -П «Продмашстрой» до податкового кредиту.

Щодо виявленої перевіркою арифметичної помилки на суму 711,71 грн. у податковій декларації з ПДВ за січень 2012 року, оскільки згідно імпортних ВМД за січень 2012 року сума ПДВ сплаченого митним органам складає 39215,29 грн., в той час як у декларації з ПДВ відображено суму ПДВ, що сплачена митним органам у розмірі 39927 грн., то не можна погодитись з висновком суду першої інстанції, що позивач вправі самостійно виправити арифметичну помилку, шляхом внесення змін до податкової звітності.

Так відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України від 02.12.2010р. №2755-УІ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Також згідно з п.50.2 ст.50 ПК України від 02.12.2010р. №2755-УІ платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Відповідно до п.54.3 ст.54 ПК України від 02.12.2010р. №2755-УІ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Отже, податковим органом правомірно встановлено завищення товариством податкового кредиту в сумі 711,71 грн.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в спосіб, передбачений ст.162 КАС України, визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень за виключенням завищення товариством податкового кредиту в сумі 711,71 грн.

Апелянтом наведеними доказами спростовано висновок суду першої інстанції, щодо протиправності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 15.05.2012 року № 0000092250 в частині визначення суми податкового зобов»язання за платежем податку на додану вартість в сумі 890 грн.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення питання тому, колегія суддів приходить до висновку, що постанову слід частково скасувати та прийняти нову.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції - задовольнити частково.

Скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.07.2012 року у справі № 2а-2302/12 в частині часткового скасування рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції щодо податкового повідомлення-рішення від від 15.05.2012 року № 0000092250 та прийняти нову постанову.

Відмовити в позові товариства з обмеженою відповідальністю «Нечипорук Транспорт» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.05.2012 року № 0000092250 в частині визначення суми податкового зобов»язання за платежем податку на додану вартість в сумі 890 (вісімсот дев»яносто) грн., в тому числі за основним платежем 712 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 178 грн.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: І.О.Яворський

Р.Б.Хобор

Повний текст виготовлено 25.02.2013р.