Рішення № 3734750, 27.05.2009, Кельменецький районний суд Чернівецької області

Справа № 2-229/09

РІШЕННЯ

Іменем України

27 травня 2009 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого – судді Телешмана О.В.,

при секретарі Бузило М.Л.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача: ОСОБА_2 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Кельменці справу за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки під час попереднього судового засідання, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав повністю.

Позивач ЗАТ КБ «ПриватБанк» подав до суду позовну заяву у якій, з урахуванням уточнених представником позивача в судовому засіданні вимог просить: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором НОМЕР_1 від 29.04.2008 року в розмірі 88514,34 гривні, звернути стягнення на житловий будинок з господарчими будівлями, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 , та належать відповідачу ОСОБА_2 , шляхом продажу вказаних предмету іпотеки ЗАТ КБ «ПриватБанк» з укладенням від імені відовідача договору купівлі-продажу будь яким спообом з іншою особою-покупем, з отриманням витягу з Державного реєстру права вланості, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень необхідних для здійснення продажу.

Представник позивача просить вомогу про виселення залишити без розгляду та стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 885 гривень 14 копійок та 30 гривень витрат понесених на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Представник позивача ОСОБА_1 підтримала позов, в якому зазначено, що закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_2 29.04.2008 р. уклали кредитний договір НОМЕР_1 . Відповідно до п. 8.1. кредитного договору банк надав відповідачу кредит у розмірі 91125 гривень на споживчі цілі строком до 29.04.2022 р. Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Відповідно до п. 8.1 кредитного договору відповідач зобов'язався в період з «20» по «24» число щомісячно сплачувати відсотки за користування кредитом та 1706 гривні 93 копійки для погашення заборгованості за кредитом, а також інших витрат банку відповідно до кредитного договору. Згідно з п. 8.4. кредитного договору відповідач за порушення термінів оплати відсотків зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПриватБанк і відповідач ОСОБА_2 уклали договір іпотеки. Згідно з п. 35.3. договору іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами під АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 згідно договору купівлі продажу житлового будинку посвідченого приватним нотаріусом Кельменецького нотаріального округу 03 квітня 2008 року за реєстровим НОМЕР_2 зареєстрованого в Кельменецькому БТІ. Свої зобов'язання за кредитним договором банк виконав в повному обсязі, надавши відповідачу ОСОБА_2 кредит в розмірі 91125 гривень на споживчі цілі, а також у розмірі 12950 гривень на сплату страхових платежів в тому числі. В порушення умов кредитного договору та ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідач свої зобов'язання виконав частково, що підтверджується розрахунком заборгованості. Відповідно до ч. 2 ст. 1050 та ч. 2 ст. 1054 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. З врахуванням викладеного, станом на 06 березня 2009р. заборгованість відповідача становить: основний борг – 77497 гривень 61 копійки; відсотки – 8905 гривень 18 копійок; комісія – 11330 гривні 56 копійки; пеня – 780 гривень 99 копійок, а всього заборгованість складає 88514 гривень 34 копійки. Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч. 1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право Іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві. Банк звертався до відповідача з вимогою про погашення заборгованості по кредиту та відсотків, проте відповідач не відреагував на повідомлення банку. Початкова ціна предмету іпотеки має бути встановлена відповідно до договору іпотеки.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав та пояснив суду, що він частково сплатив кредит, але у зв’язку з зміною сімейних та матеріальних обставин він не має можливості вчасно сплачувати заборгованість по кредиту, а тому згідний на задоволення позову. З банокм він дійшов згоди, що початкова ціна предмету іпотеки має бути така, яка зазначена в договорі іпотеки.

Судом встановлено , що між закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_2 29.04.2008 року був укладений кредитний договір НОМЕР_1 , згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 91125 гривень зі сплатою відсотків у розмірі 1,67 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 29.04.2022 року. Отже, між позивачем та відповідачем відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України склалися зобов'язальні правовідносини з приводу позики грошей, тобто грошові зобов'язання. Згідно п. 8.1 зазначеного вище договору відповідач зобов’язався щомісячно згідно графіку сплачувати заборгованість за кредитом та відсотки. Проте, відповідач ОСОБА_2 порушив свої зобов’язання за договором та не сплачував щомісячно встановлені договором платежі після 06.03.2009 року. Згідно з п. 8.4 кредитного договору відповідач за порушення термінів оплати відсотків та інших платежів зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу. Згідно п. 3.2 кредитного договору кошти отримані від позичальника для погашення заборгованості по кредиту розподілялися насамперед для погашення прострочених відсотків, потім – комісії, потім - відсотків та – кредиту. Станом на 06 березня 2009 р. заборгованість відповідача становить: основний борг – 77497 гривень 61 копійки; відсотки – 8905 гривень 18 копійок; комісія – 1330 гривні 56 копійок; пеня – 780 гривень 99 копійок, а всього заборгованість складає 88514 гривень 34 копійки. Банк звертався до відповідача з вимогою про погашення заборгованості по кредиту та відсотків, але відповідач не погасив заборгованість в повному обсязі. Згідно ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ст.1050 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України. Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Проте, відповідач в порушення умов договору, який згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов’язковим до виконання, в порушення ст. 525 Цивільного кодексу України односторонньо відмовився від своїх зобов’язань за цим договором, порушив свої зобов’язання по поверненню суми позики за цим договором. Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання якщо він не виконав його у строк, встановлений договором. Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

На забезпечення виконання зобов’язання за вказаним вище договором позики позивач та відповідач ОСОБА_2 уклали 29.04.2008 року договір іпотеки житлового будинку. Згідно з п. 35.3. договору іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами під АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 згідно договору купівлі продажу житлового будинку посвідченого приватним нотаріусом Кельменецького нотаріального округу 3 квітня 2008 року за реєстровим НОМЕР_2 зареєстрованого в Кельменецькому БТІ, загальною вартістю 43597 гривень. Згідно п.35.5 даного договору іпотеки сторони визначили, що вартість предмета іпотеки складає 110000гривень. В даному будинку відповідач ОСОБА_2 не зареєстрований та не проживає.

Згідно з ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Згідно ст.38 Закону України «Про іпотеку» якщо рішення суду передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. Якщо особа, яка висловила намір придбати предмет іпотеки, ухиляється або з інших причин не вчиняє дій до укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки з іпотекодержателем протягом 5 днів після закінчення вказаного вище тридцятиденного строку, вона втрачає право на придбання предмета іпотеки. Це право переходить до інших осіб, які висловили намір придбати предмет іпотеки, відповідно до пріоритету їх прав і вимог. Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати, іпотекодержатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд. Таким чином, початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється для виконання вимог ст.38 даного закону в частині першої пропозиції про купівлю предмета іпотеки іпотекодавцю та всім особам, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки.

Згідно ч.1. ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі немає будь-яких фактичних даних про те, що відповідач ОСОБА_2 своєчасно виконував свої грошові зобов'язання за вказаним вище договором і не порушував умови договору, а відповідач ОСОБА_2 не надав відповідно до ст. 60 ЦПК України суду доказів, які б підтвердили ту обставину, що відповідно до ст.1049 Цивільного кодексу України борг за кредитним договором він повернув позивачу і не порушував умови про сплату кредиту частками. Визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права та інтереси інших осіб.

Враховуючи наведені вище обставини суд вважає, що позовна заява Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає задоволенню і в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 , яка складає 88514 грн. 34 коп., з якої основна сума боргу - 77497 гривень 61 копійка; відсотки – 8905 гривень 18 копійок; комісія – 1330 гривень 56 копійок; пеня – 780 гривень 99 копійок за кредитним договором НОМЕР_1 від 29.04.2008 року , слід звернути стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами під АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_2 , шляхом продажу вказаного предмета іпотеки Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) відповідно до ст.38 Закону України «Про іпотеку» pan > з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, за початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації 110000 гривень, а також наданням Закритому акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення даного продажу.

Суд вважає, що з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ЗАТ КБ «Приватбанк» слід стягнути судові витрати у виді 885 гривень 14 копійок судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

Враховуючи викладене вище, на підставі ст. ст. 525,526,611,612,625,629,1046 - 1050 Цивільного кодексу України ст. 12,33,38,39,40 Закону України «Про іпотеку», ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», керуючись ст. ст.3,8,10, 11, 15, 60, 79, 84, 88, 174, 179, 212,213, 214, 215, ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити повністю.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 , яка складає 88514 (вісімдесят вісім тисяч п’ятсот чотирнадцять) гривень 34 (тридцять чотири) копійки, з якої основна сума боргу – 77497 (сімдесят сім тисяч чотириста дев’яносто сім) гривень 61 (шістдесят одна) копійка; відсотки – 8905 (вісім тисяч дев’ятсот п’ять ) гривень 18 (вісімнадцять) копійок; комісія – 1330(одна тисяча триста тридцять) гривень 56 (п’ятдесят шість) копійок; пеня – 780 (сімсот вісімдесят) гривень 99 (дев’яносто дев’ять) копійок за кредитним договором НОМЕР_1 від 29.04.2008 року звернути стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами під АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_2 шляхом продажу вказаного предмета іпотеки Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) відповідно до ст.38 Закону України «Про іпотеку» pan > з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, за початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації 110000 (сто десять тисяч ) гривень, а також наданням Закритому акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення даного продажу.

Позовну вимогу про виселення з спірного житлового будинку по АДРЕСА_1 залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати у виді 885 (вісімсот вісімдесят п*ять ) гривень 14 (чотирнадцять) копійок судового збору та 30 ( тридцять) гривень витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Кельменецького районного суду. Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Чернівецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Кельменецький районний суд.

Суддя