Ухвала суду № 37345572, 12.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2014 року м. Київ К/9991/81106/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ)

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2011

у справі № 2а-1670/2992/11

за позовом публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова компанія "Укртатнафта" (далі - Товариство)

до Кременчуцької ОДПІ

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.201111, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2011, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 03.11.2010 № 0030641702/0/3603, від 31.12.2010 № 0030641702/1/4643 та від 28.03.2011 № 0030641702/2/962 з тих мотивів, що позивачем було сплачено у необхідному розмірі податок з доходів фізичних осіб з вартості оплаченого готельного проживання та харчування фізичних осіб, які надавали Товариству охоронні послуги.

Посилаючись на невідповідність висновків судів положенням чинного законодавства та дійсним обставинам справи, Кременчуцька ОДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти попередніх інстанцій та відмовити у позові.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для її задоволення виходячи з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Кременчуцькою ОДПІ було проведено планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 31.03.2010.

За наслідками цієї перевірки податковим органом було складено акт від 18.10.2010 № 5526/23-209/00152307 та прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, згідно з яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку з доходів найманих працівників у сумі 146 466,60 грн. (у тому числі 48822,20 грн. за основним платежем та 97644,40 грн. за штрафними санкціями).

Підставою для прийняття цього акта індивідуальної дії став висновок податкової інспекції про невиконання Товариством обов'язків податкового агента з нарахування та сплати необхідної суми податку з вартості проживання та харчування у готельному комплексі «Онтаріо» фізичних осіб, які надавали охоронні послуги членам правління Товариства на підставі договорів, укладених останнім з охоронними підприємствами.

Приймаючи рішення про задоволенні даного позову, попередні судові інстанції виходили з того, що зафіксований в акті перевірки факт несплати позивачем відповідної суми податку документально не підтверджується.

Так, за наслідками дослідження наявних у рахунків по оплаті розглядуваних послуг з проживання та харчування в готелі фізичних осіб, платіжних доручень про сплати податку з доходів фізичних осіб за проживання охоронців керівника Товариства суди встановили, що позивач перерахував до бюджету необхідну суму податку, яка з огляду на загальну вартість проживання та харчування охоронців (325 481,35 грн.) склала 48822,20 грн.

А відтак суди цілком об'єктивно визнали незаконним оспорюване донарахування та правомірно скасували оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів, покладені в основу прийняття рішень зі спору. Так, у поданій скарзі Кременчуцька ОДПІ намагається переконати касаційний суд у відсутності факту сплати Товариством податкових зобов'язань з розглядуваного виду податку з вартості послуг з харчування та проживання охоронців, тобто у неправильному установленні судами обставин спору, що перебуває поза межами перегляду справи в касаційній інстанції.

При цьому Кременчуцькою ОДПІ не наведено переконливих доводів про порушення судами правил оцінки доказів у встановленні обставин даної справи.

З урахуванням викладеного підстав для скасування оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області відхилити.

2. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2011 у справі № 2а-1670/2992/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько