Ухвала суду № 37345515, 17.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" лютого 2014 р. м. Київ К/800/47514/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Фоміна А.Ю.

та представників сторін:

позивача - Сич Є.Ю.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Ліфт Сервіс"

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2013

у справі № 826/8655/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Ліфт Сервіс"

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2013, відмовлено у задоволенні позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.05.2012 №0003802207 та №0003792207.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання з'явивсь представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явивсь, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Сігма Ліфт Сервіс» з питань дотримання вимог податковою законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Венс Транс Континент Проект», складено акт від 03.04.2013 № 348/22-7/36146408, в якому встановлено порушення позивачем вимог п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 98 833,00 грн., та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 83 333,33 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем 23.05.2013 були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0003802207, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 95 833,00 грн.;

- № 0003792207, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 104 166,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 83 333,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 20 833,00 грн.

Матеріали справи свідчать, що 28.09.2011 між позивачем та ТОВ «Венс Транс Континент Проект» було укладено договір купівлі-продажу №280911, за умовами якого ТОВ «Венс Транс Континент Проект» зобов'язалось поставити на користь позивача товар - комплектуючі для монтажу ліфтів.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з відсутності у діях позивача по відношенню до виконання зобов'язання перед контрагентом ознак реальності, відсутності доказів з боку позивача про наявність у контрагента технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Разом з тим, факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Венс Транс Континент Проект», на виконання умов договору купівлі-продажу від 28.09.2011 №280911, підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, зокрема це: видаткові та податкові накладні, акт приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей, банківські виписки.

Відсутність кредиторської та дебіторської заборгованості підтверджено в акті перевірки.

Крім того, ТОВ «Венс Транс Континент Проект» були задекларовані податкові зобов'язання по взаємовідносинам з ТОВ «Сігма Ліфт Сервіс» в сумі 83333,33 грн., про що, також, зазначено в акті перевірки.

Матеріали справи свідчать, що основними видами діяльності ТОВ «Сігма Ліфт Сервіс» за КВЕД є: електромонтажні роботи (43.21); інші будівельно-монтажні роботи (43.29); будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20); оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням (46.69) та ін.

Факт використання придбаних ТМЦ підтверджується наявними в матеріалах справи: договорами, укладеними із замовниками (ТОВ «К.А.Н. Строй», ТОВ «БК «Міськжитлобуд») та актами приймання виконаних будівельних робіт; кількісною калькуляцією витратних матеріалів; актами списання ТМЦ.

За наведених обставин, судам слід врахувати наведені вище обставини та з'ясувати характер та зміст спірних операцій з поставки товарів, дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, наявність у підприємства основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій з поставки, і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Ліфт Сервіс" задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2013 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль