Ухвала суду № 37345302, 06.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2014 року м. Київ К/800/29349/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Усенко Є.А., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2013 року

у справі № 802/546/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорскомплекс"

до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької

області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хорскомплекс» (надалі також - ТОВ «Хорскомплекс» або позивач) звернулось до суду за адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (надалі також - ДПІ, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000452300 від 25 жовтня 2012 року

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Вінницької ОДПІ Вінницької області ДПС № 0000452300 від 25 жовтня 2012 року.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2013 року апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби залишено без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року, - без змін.

ДПІ в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2013 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Хорскомплекс».

Позивач, не погоджуючись із касаційною скаргою, подав письмові заперечення, в яких просить постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2013 року залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, з огляду на її безпідставність та необґрунтованість.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Так, фактичною підставою для нарахування зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на підставі податкового повідомлення-рішення від 25 жовтня 2012 року № 0000452300 на загальну суму 258 906 грн., в тому числі 207 125 грн. за основним платежем, 51 781 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті від 11 жовтня 2012 року № 2428/2330/36407364 про порушення позивачем вимог статті 1, пункту 2 статті 3, статті 4, пунктів 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку; статей. 185, 188, 198 Податкового кодексу України (надалі також -ПК України; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 207 125 грн. 02 коп., а саме, в податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму ПДВ 15 666 грн. 67 коп., за вересень 2011 року на суму ПДВ 76 666 грн. 67 коп., за жовтень 2011 року на суму ПДВ 54 443 грн. 17 коп., за листопад 2011 року на суму ПДВ 22 898 грн. 18 коп., за грудень 2011 року на суму ПДВ 37 450 грн. 33 коп.; 3) п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, шляхом заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету на 207 125 грн. 02 коп., а саме, в податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму ПДВ 15 666 грн. 67 коп., за вересень 2011 року на суму ПДВ 76 666 грн. 67 коп., за жовтень 2011 року на суму ПДВ 54 443 грн. 17 коп., за листопад 2011 року на суму ПДВ 22 898 грн. 18 коп., за грудень 2011 року на суму ПДВ 37 450 грн. 33 коп., внаслідок безпідставного віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених в ціні придбаних товарів, послуг за результатами господарських операцій із контрагентами ТОВ «Будтек» та ТОВ «Респект-2000», які не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З наведених законодавчих положень випливає, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених в ціні товару (послуги) є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 4 жовтня 2010 року між ТОВ «Хорскомплекс» (Генпідрядник) і ДКП «Фармацевтична фабрика» (Замовник) було укладено договір підряду № 041010-1, згідно якого позивач прийняв на себе підряд на будівельно-монтажні роботи за адресою: вул. Котовського, 4, с. Станишівка, Житомирський район, Житомирська область.

1 вересня 2011 року TOB "Хорскомплекс" (Генпідрядник) уклало із TOB "Респект-2000" (Субпідрядник) договір підряду № 010911-1, згідно умов якого генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов'язується виконати будівельно-монтажні роботи за адресою: вул. Котовського, 4, с. Станишівка, Житомирський район, Житомирська область, генпідрядник зобов'язується оплатити такі роботи субпідрядника. Вартість зазначених робіт визначається кошторисами (т.1 а.с. 126-16).

Для виконання робіт по реконструкції TOB «Хорскомплекс» передано ТОВ «Респект-2000» будівельні матеріали на підставі накладних на передачу матеріалів у виробництво (т.1 а.с. 161-166).

Виконання TOB "Респект-2000" будівельно-монтажних роботів в жовтні, листопаді, грудні 2011 року (період, який перевірявся ДПІ), підтверджується актами прийому виконаних будівельно-монтажних робіт по реконструкції TOB «ДКП «Фармацевтична фабрика» (т.1 а.с. 167-176). Оплата та вартість виконаних ТОВ «Респект-2000» робіт за жовтень, листопад, грудень 2011 року підтверджується копіями платіжних доручень.

ТОВ «Респект-2000» було виписано ТОВ «Хорскомплекс» податкові накладні: № 62 від 28 жовтня 2011 року на суму 43 640,62 грн., в т.ч. ПДВ 7 273,44 грн.; № 63 від 28 жовтня 2011 року на суму 45 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 7 500 грн.; № 4 від 1 листопада 2011 року на суму 62 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 10 333,33 грн.; № 32 від 11 листопада 2011 року на суму 75 389,07 грн., в т.ч. ПДВ 12 564,85 грн., № 27 від 01 грудня 2011 на суму 58 500,00 грн., в т.ч. ПДВ 9 750,00 грн., №28 від 01.12.2011 на суму 70 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 11 666,67 грн., № 29 від 1 грудня 2011 року на суму 46 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 7 666,67 грн. № 72 від 23 грудня 2011 року на суму 50 202,00 грн. в т.ч. ПДВ 8 367,00 грн.

Крім того, згідно обставин встановлених судами попередніх інстанцій між TOB «Хорскомплекс» і TOB «Будтек» було укладено договір підряду №040511-1 від 4 травня 2011 року, в якому зазначено, що генпідрядник - TOB «Хорскомплекс» доручає субпідряднику TOB «Будтек» прийняти на себе підряд на виконання будівельно-монтажних робіт за адресою: вул. Котовського, 4, с. Станишівка, Житомирський район, Житомирська область.

Вартість зазначених робіт визначається кошторисом, який є додатком до договору підряду, № 040511-1 від 4 травня 2011 року.

Для виконання робіт по реконструкції TOB «ДКП «Фармацевтична фабрика» TOB «Хорскомплекс» передно TOB «Будтек» будівельні матеріали на підставі накладних на передачу матеріалів у виробництво (т. 2 а.с. 11-13).

TOB «Будтек» в повному об'ємі виконало будівельно-монтажні роботи на об'єкті в серпні, вересні, жовтні 2011, що підтверджується актами прийому виконаних будівельно-монтажних робіт по реконструкції TOB «ДКП "Фармацевтична фабрика» (т.2 а.с. 15-26).

Оплата TOB «Хорскомплекс» вартості будівельно-монтажних робіт ТОВ «Будтек» за серпень, вересень, жовтень 2011 року підтверджується копіями платіжних доручень (т. 2 а.с. 27-41).

Товариством з обмеженою відповідальністю «Будтек"» було виписано податкові накладні: № 64 від 17 серпня 2011 року на суму 60 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 10 000,00 грн.; № 65 від 17 серпня 2011 року на суму 34 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 5 666,67 грн.; № 58 від 8 вересня 2011 року на суму 70 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 11 666,67 грн.; № 59 від 8 вересня 2011 року на суму 62 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 10 333,33 грн., № 60 від 8 вересня 2011 року на суму 60 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 10 000,00 грн., № 61 від 8 вересня 2011 року. на суму 58 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 9 666,67 грн., №67 від 15 вересня 2011 року на суму 50 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 8 333,33 грн.; № 68 від 15 вересня 2011 року на суму 60 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 10 000.00 грн.; № 72 від 29 вересня 2011 року на суму 65 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 10 833,33 грн.; № 73 від 29 вересня 2011 року на суму 35 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 5 833,33 грн.; № 14 від 6 жовтня 2011 року на суму 60 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 10 000,00 грн.; № 15 від 16 жовтня 2011 року на суму 45 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 7 500,00 грн.; № 16 від 12 жовтня 2011 року на суму 78 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 13 000,00 грн.; № 18 від 20 жовтня 2011 року на суму 55 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 9 166,67 грн.; № 19 від 28 жовтня 2011 року на суму 18,36 грн. в т.ч. ПДВ 3,06 грн.

На підставі наведених вище доказів, що були досліджені судами попередніх інстанцій та оцінка яким надана з дотриманням положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суди першої та апеляційної інстанцій зробили правильний висновок про документальне підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Будтек», ТОВ «Респект-2000».

При цьому, судами попередніх інстанцій надано вірну оцінку доводам податкового органу про те, що наявність окремих порушень щодо форми документа, а саме недотримання позивачем обов'язкової форми актів виконаних будівельних робіт, що передбачено Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 554 від 4 грудня 2009 року (із змінами та доповненнями) «Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві» не може свідчити про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, з огляду на те, що наданими до суду первинними документами повністю підтверджується реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Таким чином, юридично правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що податкове повідомлення-рішення № 0000452300 від 25 жовтня 2012 року прийнято відповідачем необґрунтовано, оскільки позивачем не допущено порушень вимог податкового законодавства.

Згідно з положеннями частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

В той же час, відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, не надано доказів узгодженості дій позивача з недобросовісними платниками податків (постачальником) з метою незаконного отримання податкової вигоди, як і не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалені по справі рішення є законними і обґрунтованими, а зазначена в касаційній скарзі позиція відповідача не знаходить свого підтвердження матеріалами справи та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

За правилами статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувані рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В

Касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби відхилити, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь справі та може бути переглянута з підстав встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: М.В. Сірош

Є.А. Усенко