Ухвала суду № 37345296, 06.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2014 року м. Київ К/800/49249/13

К/800/47523/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Усенко Є.А., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Цегла Кременчука» та Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року

у справі № 816/409/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегла Кременчука"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської

області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В

Товариство з обмеженою відповідальністю "Цегла Кременчука" (надалі також - ТОВ «Цегла Кременчука», позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби (надалі також - ДПІ, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 27 вересня 2012 року № 00074711530/1484.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цегла Кременчука» задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної держаної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 27 вересня 2012 року № 00074711530/1484 в частині нарахування грошового зобов'язання за основним платежем в розмірі 9647,68 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 4 832, 84 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Цегла Кременчука», Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишено без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2013 року - без змін.

ДПІ в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року в частині задоволених позовних вимог і винести в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

ТОВ «Цегла Кременчука» в касаційній скарзі просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог і ухвалити постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Так, фактичною підставою для збільшення розміру грошового зобов'язання за платежем - оренда плата за землю в розмірі 42977,52 грн., в тому числі: 28651,68 грн. - за основним платежем та 14325,84 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, на підставі податкового повідомлення-рішення з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки відповідача, викладені в акті від 14 вересня 2012 року № 3585, про порушення позивачем вимог пункту 286.1, пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, що полягає у заниженні позивачем задекларованої суми орендної плати за землю за січень-липень 2012 року на суму 28651,68 грн., в тому числі: за січень 2012 року - 3800,80 грн., за лютий 2012 року - 3800,80 грн., за березень 2012 року - 3800,80 грн., за квітень 2012 року - 3800,80 грн., за травень 2012 року - 3800,80 грн., за червень 2012 року - 4823,84 грн., за липень 2012 року - 4823,84 грн.

Відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог, суди попередніх інстанцій погодилися з висновками податкового органу щодо заниження позивачем задекларованої суми орендної плати за землю за січень-травень 2012 року на суму 19004,00 грн., в тому числі: за січень 2012 року - 3800,80 грн., за лютий 2012 року - 3800,80 грн., за березень 2012 року - 3800,80 грн., за квітень 2012 року - 3800,80 грн., за травень 2012 року - 3800,80 грн. та, як наслідок, нарахування суми штрафних (фінансових) санкцій, визначеній у податковому повідомленні-рішенні від 27 вересня 2012 року № 0007471503/1484, у розмірі 9502,00 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 25 травня 2007 року між Кременчуцькою міською радою та ТОВ "Цегла Кременчука" укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 23031 кв. м. для експлуатації та обслуговування будівель та споруд цегельного заводу по вул. Крупської, 135 в м. Кременчуці. Договір укладено терміном на 5 років. За умовами договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 1,5 % грошової оцінки землі щорічно.

Згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) ТОВ «Цегла Кременчука» за 2012 рік від 14 лютого 2012 року № 9005159200, загальна сума нарахованої орендної плати за землю за 2012 рік складає 34187,22 грн.

На думку податкового органу, порушення вимог чинного законодавства позиваем задекларовано орендну плату за землю без врахування витягу (довідки) з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що стало підставою для визначення Кременчуцькою ОДПІ самостійно суми орендної плати за період січень-липень 2012 року в розмірі 48594,26 грн.

Так, згідно із пунктом 285.1 статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Для визначення розміру податку та орендної плати, відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового Кодексу України, використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Статтею 18 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше одного разу на 5-7 років.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, згідно статті 20 Закону України «Про оцінку земель», оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до положень статті 23 Закону України «Про оцінку земель» технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Суд зазначає, що зазначені положення законодавства України спростовують твердження позивача про неможливість використання ним при визначенні розміру орендної плати за землю даних інших, ніж зазначені в договорі оренди земельної ділянки.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Кременчуцька міська рада рішенням від 24 листопада 2009 року сесії V скликання «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кременчука Полтавської області» передбачила введення в дію нової нормативної грошової оцінки земель з 1 січня 2011 року.

Пунктом 3 даного рішення визначено, що фізичним та юридичним особам в 2-х місячний термін необхідно звернутися в Управління Держкомзему у м. Кременчук та замовити витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, які знаходяться в їх користуванні або власності.

Таким чином, рішенням Кременчуцької міської ради зобов'язано власників земель та землекористувачів звернутися до Управління Держкомзему у м. Кременчуці задля отримання даних з нормативної грошової оцінки земель.

Отже, позивач зобов'язаний був вжити всіх заходів для отримання витягу про грошову оцінку земель, що знаходились в його користуванні і при декларуванні плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік повинно бути враховано показники грошової оцінки землі, введеної в дію з 1 січня 2011 року.

Як слідує з матеріалів справи, рішенням ХIV сесії Кременчуцької міської ради від 27 грудня 2011 року внесено зміни до рішення Кременчуцької міської ради від 24 листопада 2009 року, яким встановлено, що з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року нормативна грошова оцінка земель розраховується з коригуючим коефіцієнтом 0,65.

Рішенням ХХ сесії Кременчуцької міської ради від 29 травня 2012 року встановлено, що з 1 червня 2012 року нормативна грошова оцінка земель розраховується з коригуючим коефіцієнтом 0,75.

Кременчуцькою ОДПІ зроблено запит до управління Держкомзему у місті Кременчуці Полтавської області від 20 грудня 2011 року № 49507/10/15-221 та отримано відповідь, згідно якої орендна плата за землю за 2012 рік по вул. Крупської, 135, повинна складати 177,68 грн.

Таким чином, орендна плата за спірний період, як встановлено судами попередніх інстанцій, повинна складати: за січень 2012 року - 6649,74 грн., за лютий 2012 року - 6649,74 грн., за березень 2012 року - 6649,74 грн., за квітень 2012 року - 6649,74 грн., за травень 2012 року - 6649,74 грн., за червень 2012 року - 7672,78 грн., за липень 2012 року - 7672,78 грн., а всього за даний період - 48594,26 грн.

Сума орендної плати задекларована ТОВ «Цегла Кременчука» за січень-липень 2012 року склала 19942,58 грн.

Розрахунок зазначеної суми проведений позивачем без врахування показників нормативної грошової оцінки землі, введеної в дію з 1 січня 2011 року рішенням Кременчуцької міської ради від 24 листопада 2011 року.

Виходячи з вищевикладеного, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про заниження позивачем задекларованої суми орендної плати за землю за січень-травень 2012 року на суму 19004,00 грн., в тому числі: за січень 2012 року - 3800,80 грн., за лютий 2012 року - 3800,80 грн., за березень 2012 року - 3800,80 грн., за квітень 2012 року - 3800,80 грн., за травень 2012 року - 3800,80 грн. та, як наслідок, правомірного нарахування суми штрафних (фінансових) санкцій, визначеній у податковому повідомленні-рішенні від 27 вересня 2012 року № 0007471503/1484, у розмірі 9502,00 грн.

Щодо висновків відповідача про заниження позивачем задекларованої суми орендної плати за землю за червень-липень 2012 року та нарахування розміру штрафних (фінансових) санкцій, визначених в спірному податковому повідомленні-рішенні, Вищий адміністративний суд України звертає увагу на наступне.

Відповідно до вищезазначених норм платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Згідно умов договору оренди від 24 травня 2007 року земельна ділянка надається у платне користування строком на п'ять років, а отже, будучи не переукладеним, пролонгованим чи іншим чином не продовженим, його дія закінчується 25 травня 2012 року, що сторонами не заперечувалось.

Частиною 287.1 статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно частини 287.3 тієї ж статті податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до підпункту 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є землекористувачі.

Позивачем не заперечується про продовження користування земельною ділянкою за адресою вул. Крупської, 135, м. Кременчук в спірний період після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно пункту 274.1 статті 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

Таким чином, по закінченню дії вказаного вище договору оренди земельної ділянки позивач звільняється від обов'язку сплати сум орендної плати за землю в розмірі визначеному статтею 288 Податкового кодексу України. Однак, у зв'язку із продовженням користуванням вказаною ділянкою він є землекористувачем та зобов'язаний сплачувати земельний податок виходячи із статей 269 та 274 Податкового кодексу України в розмірі 1 відсотка від її нормативної грошової оцінки.

Виходячи з викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку те, що у червні - липні 2012 року позивач не зобов'язаний сплачувати суми орендної плати за землю в розмірі визначеному статтею 288 Податкового кодексу України.

Доводи касаційних скарг висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалені по справі рішення є законними і обґрунтованими, а зазначені в касаційних скаргах позиції не знаходить свого підтвердження матеріалами справи та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів, перевіривши у межах касаційних скарг правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційні скарги слід відхилити, а оскаржувані рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Цегла Кременчука» та Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області відхилити, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь справі та може бути переглянута з підстав встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: М.В. Сірош

Є.А. Усенко